Запотєєва Валерія СПЕЦИФІКА МЕШАП-ПРОЗИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ВИКЛАДАННЯ ЛІТЕРАТУРИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

 

Запотєєва В. Е.,
магістрантка І курсу,

ДЗ «Луганський національний університет
імені Тараса Шевченка» (Полтава)

Наук. кер.: Гурдуз А. І., к. філол. н., доцент

 

СПЕЦИФІКА МЕШАП-ПРОЗИ В КОНТЕКСТІ ТРАНСФОРМАЦІЇ СИСТЕМИ ВИКЛАДАННЯ ЛІТЕРАТУРИ В НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ

 

Реформування літературної освіти в Україні останнього часу демонструє паралельний рух у взаємодоповнювальних напрямках: зокрема, поглиблення фахових компетентностей здобувачів освіти (інтерпретаційної, читацької, пошуково-дослідної), загальнокультурних, інформаційно-технологічних, комунікативних та ін. Зростання вимог до якості освітнього продукту позначається на процесі викладання в бік посилення інтегральності подання художнього матеріалу і здатності сприймати його здобувачем у комплексі фонових знань. Такі тенденції проявляються в системах викладання літератури в середній і вищій школах, але університетська ланка розкриває зазначену специфіку вповні.

Парадоксальні тексти мешап-прози, нещодавно потрапивши до списків університетського вивчення, становлять той тип художнього матеріалу, який можна вважати оптимальним для випробування і демонстрації переваг актуальної системи методики літератури в національному ЗВО. Метою нашої розвідки є визначення основних критеріїв кореляції університетського вивчення українського і зарубіжного мешап-роману та сучасних вимог методики викладання курсу літератури у вітчизняному ЗВО в цілому. Паралельно намагаємося відповісти на порушуване рядом науковців-скептиків питання щодо доцільності введення мешап-матеріалу до навчальних програм.

Показана мета ускладнюється недостатньою дослідженістю актуального стану університетської методики літератури (О. Ніколенко, Г. Давиденко, Н. Гричаник та ін.) і плинністю самого процесу реформування національної освіти. Крім того, вивченість мешап-прози як нового і пограничного в сенсі культурних традицій явища також становить проблему, поповнюючись несистемними розвідками (Т. Хом’як, О. Ніколова, Я. Кравченко) після визначення української специфіки в компаративному плані А. Гурдузом [напр., див.: 1].

Основними критеріями кореляції мешапу з сучасними маркерами методики викладання літератури в ЗВО бачимо такі.

1. Принцип інкорпорованості аналізованої прози щодо національної та світової художніх традицій. Мешап формується на межі літературних, світоглядних практик (класика – інновації), передбачаючи втручання письменника ХХІ ст. у класичний текст ХІХ чи ХХ ст. (Дж. Остін, М. Твена, Г. Веллса й ін.). Рівень авдиторного аналізу матеріалу при цьому вимагається вищий з огляду володіння студентом водночас широким колом літературознавчих і загалом філологічних методів і прийомів: від культурно-історичного до close-reading, корпусного тощо. Вагомі чинники тут також – об’єктивне бачення вітчизняного твору в системі світового літературного процесу, модерний рівень мислення і розуміння твору мистецтва в цілому.

Порівняльний аспект у сприйнятті мешапу є провідним і визначає повноту читацької оцінки тексту. Формування в українській вищій школі програм синтезованого вивчення вітчизняної і зарубіжної літератур поки варто вважати експериментом [2], який, при позірному схематизмі, вимагає від студентства знань і навичок аналізу одночасно різнонаціональних текстів із різних мистецьких сфер у їхній взаємодії.

Ще більш очевидною для вітчизняних здобувачів освіти під час роботи з мешапом стає знання іноземних мов, передовсім англійської. Навіть опрацювання текстів О. Деканя («Кайдашева сім’я проти зомбі». 2023) або С. Тараторіної («Лазарус», 2018) засвідчує такий критерій вимог, наявний у сучасній гуманітарній освіті. Зазначений аспект стимулює роботу перекладацьким ракурсом навіть у процесі аналізу українських текстів: ідеться про порівняння ідіоматичних висловів, потенційного семантичного конфлікту різнонаціональної символіки (у «Кайдашевій сім’ї проти зомбі» О. Деканя або «Розумі і почуттях і гадах морських» Дж. Остін і Б. Вінтерса) та ін.

Креативність мислення – наступний чинник роботи з текстами мешапу, що актуалізує умови культурної толерантності та політкоректності (в діалозі Свого – Іншого), евристичного моделювання (здобувач освіти повинен гнучко обирати під час роботи точку зору у трійчастій системі художніх обставин), соціософії (у зв’язку з характерним для мешапу піднесенням національно значущих історичних проблем, питань глобальної безпеки сучасної цивілізації, актуалізації мортального коду тощо). Особливо прикметним є витримування названих чинників під час опрацювання романів Дж. Остін і С. Грема-Сміта, С. Тараторіної.

Дослідження мешапівських текстів передбачає також обов’язкову обізнаність студентства з особливостями сучасних та історичних національних картин світу авторів, з популярною нині культурою країн Заходу й особливо Сходу, зокрема контексту інтерактивів і масштабних флеш-мобів. Окремим напрямком аналізу в осягненні раннього мешапу можна вважати орієнтальний.

З зв’язку з активною екранізацією творів розряду мешап залучення до вишівського ознайомлення відповідних стрічок є обов’язковим – засобом спонуканням творчої уяви, компетентностей інтермедіального аудіювання авдиторії тощо. У ракурсі індивідуально-творчих завдань майбутніх філологів мешап також відповідає останнім вимогам підготовки гуманітарія в університеті України: це, зокрема, опрацюванням художнього матеріалу різних фанфік-платформ, віртуальних фан-зон. аналіз і творення відповідного контенту самостійно (у факультативних варіантах).

Зазначене дозволяє стверджувати, що новітні художні форми літератури, як мешап-проза, фанфікшн тощо, можуть бути вивчені вповні за умови всебічного аналізу, забезпеченого провідними фаховими компетентностями студентів-філологів – компаративного вивчення, інформаційно-комунікативними, мультимедіаграмотності, володінням іноземними мовами і широкою культурологічною базою загалом. Саме на такі критерії формування професіоналізму орієнтована сучасна методика викладання літератури в національному ЗВО, яка продовжує вдосконалюватися згідно зі світовими вимогами освіти. Мешап як сучасний феномен мистецтва, своєю чергою, підтверджує необхідність для його викладання в навчальному процесі фахівців-методистів із прогресивним мисленням, високим рівнем літературознавчого аналізу та здатністю швидко опановувати новітні медіатехнологічні ресурси.

 

Література

1.   Гурдуз А. Модифікації західних матриць у зрілій мешап-прозі України. Дитяча література: інтердисциплінарний дискурс. 2025. Вип. 2. № 1. С. 84–97.

2.   Гурдуз А. І. Викладання компаративного літературознавства у вітчизняному університеті: проблематика сучасного стану. Тенденції і перспективи вивчення літератури у середній і вищій школах: матеріали ІІІ Всеукр. наук.-практ. конф. (28 січня 2025 р.). Тернопіль: Вид-во Терноп. нац. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка, 2025. С. 126–128. URL: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/35663 .