неділя, 15 лютого 2026 р.

Руденко Стефанія ОКРЕМІ ШТРИХИ ДО ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТУ ГЕО ШКУРУПІЯ

 

Руденко С.М.

студентка 3 курсу

Національний технічний університет

«Дніпровська політехніка»

Наук. кер.: Ромас Л.М., к. філол. н., доц.

кафедри філології та мовної комунікації

 

ОКРЕМІ ШТРИХИ ДО ЛІТЕРАТУРНОГО ПОРТРЕТУ ҐЕО ШКУРУПІЯ

 

Постать Ґео Шкурупія (1903–1937) належить до числа найбільш знакових і водночас недостатньо осмислених постатей українського літературного авангарду першої третини ХХ століття. Як активний учасник і один з організаторів українського футуристичного руху, член угруповань «Асоціація панфутуристів», «Комункульт» і «Нова генерація», він зробив помітний внесок у розвиток української поезії та прози 1920-х років. Водночас його творча спадщина тривалий час залишалася поза повноцінною науковою увагою, що було зумовлено як репресивною політикою радянської влади, так і ідеологічним неприйняттям авангардного мистецтва.

Біографія Ґео Шкурупія є типовою для покоління митців, знищених у добу сталінського терору. 1934 року письменника було заарештовано, а 1937 – розстріляно на Соловках. Як засвідчують матеріали антології «Соловецький етап», репресії проти української інтелігенції супроводжувалися не лише фізичним винищенням, а й системним вилученням імен митців із культурного простору, що фактично унеможливило безперервну рецепцію їхньої творчості [1].

У сучасних інтерпретаціях Ґео Шкурупій здебільшого постає як репрезентант українського футуризму, однак таке означення часто зводить його постать до «фону» загального літературного процесу.

Ярослав Грицак, окреслюючи життєвий і творчий шлях письменника, наголошує на його самостійності та внутрішній драматичності, підкреслюючи, що Ґео Шкурупій був не лише учасником авангардного руху, а й самобутнім митцем, чиї твори відзначаються глибокою чутливістю до історичного часу та психологічною напругою сучасності [2].

Подібну думку висловлює й Катерина Провозіна, акцентуючи на поєднанні в творчості поета футуристичної динаміки з екзистенційним переживанням часу. Дослідниця наголошує, що Ґео Шкурупій не обмежувався формальними експериментами, а прагнув художньо осмислити досвід людини в умовах стрімких соціальних і культурних змін [3].

У 1922 році вийшла перша збірка Ґео Шкурупія «Психотези: вітрина третя», а протягом наступних дванадцяти років він устиг опублікувати щонайменше двадцять книжок поезій, оповідань і памфлетів. Його вірші вирізняються різкістю й яскравістю, а експерименти стосуються не лише змісту, а й форми.

Ґео Шкурупій був одним із тих, хто активно підтримував перехід на латиницю, зокрема, його вірш «Avtoportret» був написаний саме нею. Між поетичними рядками автор розміщував фотографії різних механізмів із гаслами на кшталт: «Двигунами, двигунами розуму знищимо упередження серця» [3] та «Ось такими двигунами двигати по голові міщан» [3]. Це був період активної інтенсифікації нової культури, коли велика кількість творів мала створювати поживне підґрунтя для їхньої подальшої художньої якості [3].

Поезія Ґео Шкурупія вирізняється емоційною насиченістю та символічною образністю. У вірші «Барабан печалі» центральним є мотив загальної, майже космічної скорботи, що поєднується з особистим переживанням ліричного героя. Повторюваний образ барабана створює відчуття невпинного ритму – часу, серця, долі, – що підсилює атмосферу неминучості та тривоги. Актуальність цього тексту підтверджується й сучасною культурною рецепцією: відомий український автор та співак Артем Пивоваров виконав разом із Клавдією Петрівною, пісню «Барабан», в основу якої покладено рядки вірша українського поета-футуриста, представника «Розстріляного відродження» Ґео Шкурупія:

Чуєш?

Б’є барабан.

Навіть тепер,

як близько...

 

Коли очі твої підо мною,

перса

і тіло твоє...

Б’є барабан печалі,

серце моє світове... [4].

Це свідчить про здатність його поезії виходити за межі власного історичного контексту та знаходити нові смисли в сучасному мистецькому процесі.

У поезії «Вони» домінує образ міста як простору соціального відчуження. Нічний урбаністичний пейзаж постає загрозливим і водночас притягальним, а зображені персонажі – вразливими й самотніми. Поет зосереджується на тих, хто опинився на узбіччі суспільства, підкреслюючи руйнівний вплив міського середовища на внутрішній світ людини:

Тихше, тихше, місто!

Зупинись, анархії хода!

Довіку здивована свистом

на розі стоїть свята... [4].

Вірш «Предсонцзоря» передає стан внутрішньої напруги й тривожного очікування. Фрагментарність образів, мотиви руху та звуку створюють відчуття нестабільності й психологічної розгубленості. Вірш поєднує футуристичну динаміку міського середовища з особистими переживаннями, демонструючи, як зовнішній світ відображає внутрішній стан людини, і може бути прочитаний як метафора історичної невизначеності та культурного зламу епохи. Автор передає через фрагментарність образів і контрастні асоціації: «моя голова, як великий дзвін» – звук дзвонів стає символом надлишку думок і внутрішнього тривожного резонансу. Рух міста та пейзажні деталі, як-от, «місто потягом гуркотить на захід» чи «косить серпом неба синь молодик», поєднуються з інтимними переживаннями героя, підкреслюючи його емоційну вразливість:

Моя голова, як великий  дзвін,

дзвонить одчайно в присмерк,

а серце потрапило в каламутний плин,

де нема ні сигналів, ні іскор.

Місто потягом гуркотить на захід,

косить серпом неба синь молодик,

а мене турбує твій одчайний захват,

солона роса твоїх повік [4].

Отже, творчість Ґео Шкурупія не зводиться до суто формальних пошуків футуризму. Його поезія засвідчує глибоку увагу до внутрішнього світу людини, її самотності, тривоги й відчуття історичної катастрофи. Саме поєднання авангардної естетики з психологічною чутливістю робить літературну спадщину Ґео Шкурупія актуальною й сьогодні та відкриває перспективи для подальшого осмислення його творчості.

Література

1.     Винничук Ю. Соловецький етап: Антологія. Київ: Фоліо, 2018. С. 492

2.     Грицак Я. Ґео Шкурупій. Історико-просвітній проект Портал. URL: https://surl.li/tvyyoi

3.     Провозіна Катерина. Ґео Шкурупій: футурист і сучасник вічності. Редакція «ТиКиїв», 2024. URL: https://tykyiv.com/istoriyi/geo-shkurupii-futurist-i-suchasnik-vichnosti/

4.     Шкурупій Ґео. Поезії. URL: https://www.poetryclub.com.ua/metrs.php?id=289&type=tvorch

4 коментарі:

  1. Дякую за роботу. Який текст поета близький Вам найбільше?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за коментар та питання. Мені до душі поезія "Вони" та цей образ міста, який передає автор. Хоча вся творчість Ґео Шкурупія заслуговує на увагу.

      Видалити
  2. Добрий день! Щиро дякую за таку ґрунтовне та свіже дослідження! Чи не суперечить гасло «Двигунами розуму знищимо упередження серця» таким глибоко ліричним текстам Ґео Шкурупія?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день! Дякую за таке цікаве питання. На мою думку, не суперечить. Не варто забувати про контекст. Шкурупій жив у час, коли світ стрімко змінювався, а небезпека ставала фізично відчутною. Можливо, заклики до «розуму» були спробою раціоналізувати той жах і хаос, що панували навколо. Думаю, що Ґео Шкурупій хотів би бути залізним футуристом, але все ж залишався глибоким ліриком.

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.