Тарасенко Вікторія ЖАНРОВА СИНЕРГІЯ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТІ НУШ: БАЛАНС ДИДАКТИКИ ТА РОЗВАГИ

 

Тарасенко В.Г.

вчителька української мови і літератури

Комунальний заклад загальної середньої

освіти «Балабинський ліцей «Престиж»

Кушугумської селищної ради

Запорізького району Запорізької області

 

ЖАНРОВА СИНЕРГІЯ В ЛІТЕРАТУРНІЙ ОСВІТІ НУШ:

БАЛАНС ДИДАКТИКИ ТА РОЗВАГИ

 

Сучасна концепція Нової української школи (НУШ) розглядає літературу не просто як набір текстів для вивчення, а як потужний інструмент розвитку особистості, формування критичного мислення та національної ідентичності. У центрі цієї програми стоїть складне завдання ‒ знайти ідеальний баланс між дидактичним змістом та розважальною формою [5]. Нова українська школа  трансформує підхід до читання через включення до програми різножанрових творів та групування їх в межах тематичних розділів.

Розважальний потенціал твору безпосередньо залежить від його жанру. Застосування жанрових моделей пригод, детективу чи фентезі дає змогу розкривати складні етичні питання, уникаючи прямолінійного дидактизму та зберігаючи ігрову природу тексту. Жанрова специфіка програмових творів стає тим самим «гачком», що утримує увагу підлітка, звиклого до динамічного медіаконтенту [2].

Література в НУШ будується на принципі «навчання через гру». Поєднуючи захопливі жанри з глибоким моральним змістом, сучасні автори допомагають учням не просто читати текст, а «прошивати» у свою свідомість важливі життєві алгоритми [1].

Наприклад, детективні елементи у творах «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9» Лесі Ворониної чи «Гімназист і Чорна Рука» Андрія Кокотюхи перетворюють читання на інтелектуальний тренажер, де розгадування таємниць нерозривно пов’язане з розвитком логіки та уваги до деталей. Дидактика полягає у розвитку критичного мислення, тоді як розвага базується на азарті розгадування таємниць.

 Особливістю програмових художніх творів НУШ є те, що дидактика реалізується не через прямі повчання, а через емпатію та проживання досвіду разом із героєм [2]. Навчальний потенціал сюжетних ситуацій реалізується не через прямі заклики «будь добрим», а через проживання моментів разом із героєм. Коли учень читає повість «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9», він проходить справжню психологічну терапію. Авторка не соромить дитину за страх, а «легалізує» його, показуючи на прикладі Клима Джури, що боятися ‒ це нормально, а справжня сила полягає у здатності діяти навіть тоді, коли страшно. Таким чином, захопливий екшн стає оболонкою для глибокого уроку самоприйняття та відповідальності.

Логічним продовженням цієї стратегії є використання формату квесту для роботи з історичною пам’яттю. У творі Зірки Мензатюк «Таємниця козацької шаблі» пошук реліквії перетворюється на динамічну мандрівку Україною, де вивчення географії та історії відбувається попутно із розв’язанням загадок. Історія тут перестає бути сухим набором дат; вона оживає через емоційний зв'язок із минулим, змушуючи учня відчути власну відповідальність за збереження національних символів [4].

Подібний механізм «прихованого навчання» працює і в жанрах фентезі чи фантастики, як-от у творах «Хто зважиться ‒ вогняним наречеться» Олеся Бердника» або «Сапієнсах» Володимира Арєнєва, де надможливості героїв або технології майбутнього стають приводом для обговорення етики, толерантності та інклюзії. Це стимулює інтерес до науки (STEM) та одночасно розвиває емоційний інтелект.

Окрему роль у цьому процесі відіграє гумор, який виступає не лише як засіб розваги, а й як тонкий дидактичний інструмент. Через комічні ситуації у «Тореадорах з Васюківки» Всеволод Нестайко дозволяє читачеві самостійно побачити абсурдність певних вчинків, навчаючи відповідальності без зайвого суворого тону. Водночас лірична іронія Валентина Чемериса у повісті «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання» допомагає підліткам простіше ставитися до власних комплексів та страхів першого кохання.

Важливим аспектом поєднання розважальності та дидактики є візуальна та мультимедійна складова, яка закладена в саму структуру сучасних творів. У 7-8 класах учні стикаються з текстами, що мають «кліпову» динаміку або чітко виражену кінематографічність [3]. Наприклад, повість Олександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили» не лише розважає описом циркових номерів та силових трюків, а й слугує дидактичною платформою для обговорення сили духу та незламності перед обставинами. Розважальний елемент тут тісно переплетений із медіаграмотністю: порівняння тексту з його екранізацією дозволяє вчителю НУШ розвивати в учнів навички критичного аналізу візуального контенту.

Іншим виміром реалізації дидактичного потенціалу є проблемно-психологічний пласт, прихований за пригодницькою канвою. У 7 класі, коли підлітки проходять етап активного самоствердження, твори Андрія Бачинського (наприклад, «140 децибелів тиші») стають містком до розуміння інклюзії. Розважальна лінія подорожі та випробувань тут є лише фоном для глибокого уроку емпатії. Дидактика НУШ у цьому контексті відмовляється від ролі «наглядача» і переходить у роль «співрозмовника», де учень через текст вчиться комунікувати зі світом, який є неоднорідним і складним[3].

 

Порівняльний аналіз потенціалу програмових творів

 

Клас	Автор та твір	Жанр	Розважальний компонент («гачок»)	Дидактичне наповнення (урок)
5	В. Нестайко «Чарівні окуляри»	Повість-казка	Фантастичні елементи, динамічний квест, комізм ситуацій	Відповідальність за силу, цінність дружби, справжня та уявна крутість
5	З. Мензатюк «Таємниця козацької шаблі»	Пригодницька повість	Детективний квест на автомобілі, мандрівка замками України.	Вивчення історії та культурної спадщини, формування національної свідомості.
6	Л. Воронина «Таємне товариство боягузів, або Засіб від переляку №9»	Пригодницька науково-фантастична повість	Сюжет про прибульців, шпигунські гаджети, подорожі в часі.	Психологічна робота зі страхами, важливість родинної підтримки.
6	І. Андрусяк «Вісім днів із життя Бурундука»	Гумористична повість	Спроба вивести «чортика з яйця», шкільні авантюри, «пацанська» логіка.	Розвиток емоційного інтелекту та критичного ставлення до «магічних» рішень проблем.
6	Остап Вишня «Перший диктант»	Автобіографічне оповідання	Доброзичливий гумор, самоіронія автора, кумедні дитячі страхи перед іспитом.	Формування позитивного ставлення до навчання та подолання стресу перед оцінюванням.
7	О. Гаврош «Неймовірні пригоди Івана Сили»	Пригодницька повість	Динамічний екшн, циркові виступи, боротьба з несправедливістю.	Пропаганда сили духу, чесності та здорового способу життя (STEM/Sport).
7	В. Чемерис «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання...»	Гумористична повість	Гумористичні серенади, «дуелі», перші побачення.	Культура міжособистісних стосунків, емоційна зрілість у підлітковий період.
8	М. Старицький «За двома зайцями»	Соціально-побутова сатирична комедія	Каскад комічних ситуацій, колоритна мова (суржик як засіб комізму), динамічний сюжет.	Висміювання бездуховного гонитви за статусом, зради свого коріння та невігластва.
8	І. Нечуй-Левицький «Микола Джеря»	Соціально-побутова повість-хроніка	Динаміка мандрів, опис екзотичних (для того часу) місць, дух протесту й боротьби.	Формування ціннісних орієнтирів та розуміння історичного контексту боротьби за права людини.

 

Отже, дидактичний і розважальний потенціал сучасної дитячої літератури в програмі 5-8 класів НУШ реалізується через синергію жанрової привабливості та глибокого гуманістичного змісту. Використання пригодницьких, детективних та фентезійних елементів не спрощує навчання, а навпаки ‒ робить його багатогранним, адаптованим до потреб «цифрового покоління», для якого емоційне залучення є головною передумовою засвоєння будь-якого життєвого уроку. У підсумку, саме поєднання розважальних жанрових «масок» та сюжетних «гачків» із глибоким виховним підтекстом дозволяє літературі НУШ бути по-справжньому дієвою, перетворюючи навчання на захопливий процес пізнання світу та самого себе.

 

Література

1.                 Державний стандарт базової середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text (дата звернення: 13.01.2026).

2.                   Качак Т. Б. Сучасна українська дитяча література: аспекти теоретичного аналізу. Вісник Прикарпатського університету. Філологія. 2014. Вип. 42-43. С. 131–136. URL: http://lib.pnu.edu.ua (дата звернення: 14.01.2026).

3.                   Кизилова В. В. Сучасна українська проза для дітей та юнацтва: жанрово-стильові особливості. Старобільськ : Вид-во ДЗ «ЛНУ імені Тараса Шевченка», 2015. 180 с. URL: https://scholar.google.com.ua (дата звернення: 15.01.2026).

4.                   Модельна навчальна програма «Українська література. 5–6 класи» для закладів загальної середньої освіти (авт. Яценко Т. О. та ін.). Освіта.ua : веб-сайт. 2021. URL: https://osvita.ua/school/program/program-5-9/83087/ (дата звернення: 12.01.2026).

5.                   Нова українська школа. Концептуальні засади реформування середньої школи / упоряд. М. Грищенко ; заг. ред. М. Грищенка. Київ : МОН України, 2016. 40 с. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compessed.pdf (дата звернення: 11.01.2026).