середа, 22 лютого 2023 р.

Пешнограєва Ганна ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР У РОМАНІ І. МЕЛЬНИЧЕНКО Й В. ГЕРАЩЕНКО «ЖИВІ. ВСУПЕРЕЧ»

                 

                                                                                                                 Пешнограєва Г. Р.

студентка 3 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Ніколаєнко В.М., к. філол. н., доцент


 ХУДОЖНІЙ ЧАС І ПРОСТІР У РОМАНІ І. МЕЛЬНИЧЕНКО

Й В. ГЕРАЩЕНКО «ЖИВІ. ВСУПЕРЕЧ»

 

Одним з найважливіших способів існування мистецтва, його відтворення та творення є взаємозв’язок часових і просторових характеристик [1, с. 714], адже відображаючи реальність, мистецтво не може не відображати і часопросторові форми її існування. У різних видах мистецтва категорії простору і часу проявляють себе по-різному, адже в кожному жанрі є свої закони їх співвідношення. Що стосується літератури, деякі науковці схиляються до думки, ніби в літературному хронотопі час неодмінно домінує над простором, роблячи його більш осмисленим та вимірним, проте саме зв'язок часу та простору є одними з головних властивостей твору, оскільки розкриває художні образи, формує життєві цілі героїв, їх цінності, світогляд, визначає їх характер.

Роман І. Мельниченко й В. Геращенко написаний на основі правдивої історії родини одного з авторів. Його рідня пережила розкуркулення та голод, висилку й каторгу, війну та повоєнну руїну [2], тому аналіз художнього часу та простору в романі, їх взаємодія з характерами персонажів, ставленням до пережитих подій може допомогти краще зрозуміти зв’язок між минулим, сучасним та майбутнім, що є важливим у контексті формування стратегій розвитку суспільства, а також дослідити роль сучасної української літератури у формуванні культурної ідентичності українців.

Художній час центральних образів родини Деревських бере початок з періоду розкуркулення 1929 року, перетікаючи в простір 1932-1933 років Голодомору, поступово розкриваючи характер Віри, дружини Макара, що пережила багато лих на своєму шляху, та при тому залишалася сильною, мала чітко виражені принципи та цінності, виявляла співчуття та здатність до самопожертви; Люби, як відповідальної, самодисциплінованої, турботливої, та водночас настійливої старшої сестри та доньки; Тоні, самовпевненої імпульсивної дівчинки, що не боїться висловлювати свої погляди та думки, але при тому розсудливої та сентиментальної молодшої сестри, та Петра, який до останніх днів володів сильним характером, залишався дбайливим та відповідальним сином, важко працював, щоб убезпечити свою сім’ю та завжди був готовий підтримати їх у важкі моменти, що формуються під впливом жорстокої реальності тих часів.

Специфіка художнього простору роману І. Мельниченко й В. Геращенко «Живі. Всупереч» полягає в тому, що автори, відтворюючи реальний простір на тлі соціально-політичних змін, разом із тим формують певний моральний простір, внутрішній простір героя [3]. До такого простору можна віднести переживання героїв, їх думки, марення, сподівання та спогади.

Тим не менш, в романі реальний і «віртуальний» простори існують в одній площині – в радянській Україні 1929-1933 років: спочатку в селі Гуляйпільського району, потім – у засланні. В епілозі автори розкривають читачу ще один художній простір: спогади тепер вже літніх Люби та Тоні про ті буремні події, коли вони вмить втратили все: вільне мирне життя, рідних людей, зароблене кров’ю і потом господарство та все нажите майно.

Загалом хронотоп твору «Живі. Всупереч» – це складна, багаторівнева система, компонентами якої стають різні просторово-часові структури, що мають різні масштаби та різні ступені впливу на героїв роману. Проте ознаки системності всім цим хронотопам надає, перш за все, їх підпорядкування ідейно-тематичній єдності. Головна тема, що організовує художній час і простір роману, – це тема простої людини, що потрапила «під колеса» тоталітарного режиму. Автори свідомо зображують переломні моменти в житті українського селянства, коли найбільш повно проявляються основні, нерідко суперечливі риси національного характеру та свідомості. Письменникам важливо зобразити правду часу, погляд на події «зсередини». Ці ідеї обумовлюють своєрідність і цілісність художнього світу роману І. Мельниченка та В. Геращенко, який вибудовується навколо однієї української родини. 

Література

1. Гром'як Р., Ковалів Ю., Теремко В. Літературознавчий словник-довідник / 2-ге вид. Київ : Академія, 2007. 753 с.

2. Мельниченко І., Геращенко В. Живі. Всупереч. Харків : КСД, 2022. 480 с.

3. Художній простір і час – визначення / бібліотека української літератури – ukrclassic.com.ua. Українська література. URL: http://surl.li/falqi (дата звернення: 23.02.2023).

 

5 коментарів:

  1. Добрий день, Ганно! Дякую за цікаве дослідження! Чи присутній у творі хронотоп дороги, яку роль він відіграє?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ганна Пешнограєва25 лютого 2023 р. о 16:02

      Доброго дня. Дякую за запитання! Хронотоп дороги в українській літературі взагалі дуже поширене явище, в романі "Живі. Всупереч" він також присутній. Образ дороги майже завжди пов'язаний з мотивами пошуку. Це може бути пошук себе, щастя, сенсу життя, правди тощо. Також образ дороги часто символізує духовне очищення. Прикладом хронотопу дороги в зазначеному романі є поїздка Віри до Харкова для зустрічі з чоловіком. В цьому випадку хронотоп дороги відіграє роль пошуку щастя (оскільки ця зустріч була довгоочікуваною), сповіді (дружила мала повідомити важливу новину, яку носила під серцем).

      Видалити
  2. Добрий день, Ганно! Скажіть будь ласка, чи справді реальні подіїї у творі сильно вражають читача? Рекомендували б Ви прочитати цей роман, кожному із нас?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ганна Пешнограєва26 лютого 2023 р. о 20:34

      Добрий вечір! Оскільки у творі зображені події, що безпосередньо стосуються історії кожного українця, то звісно вони справляють дуже сильне враження на читача. Тим паче, багато сімей мають власні історії часів розкуркулення, Голодомору, заслання, що сприймаються особливо болісно. Обов‘язково раджу до прочитання роман «Живі. Всупереч» кожному, хто хоче ще краще зрозуміти особливості розвитку та становлення українців в період 20-го століття, їх прагнення до волі та провести паралелі з сучасними подіями.

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.