Інформацій- ний лист

Збірники наукових праць

середа, 23 лютого 2022 р.

Работягова Анастасія СПЕЦИФІКА ТВОРЕННЯ ОБРАЗУ АННИ ЯРОСЛАВНИ В РОМАНІ В. ЧЕМЕРИСА «АННА КИЇВСЬКА – КОРОЛЕВА ФРАНЦІЇ»

 

Работягова А. В.

студентка 4 курсу

Запорізький національний університет

Наук. Кер.: Горбач Н. В., к. філол. наук, доцент

 

СПЕЦИФІКА ТВОРЕННЯ ОБРАЗУ АННИ ЯРОСЛАВНИ В РОМАНІ В. ЧЕМЕРИСА «АННА КИЇВСЬКА – КОРОЛЕВА ФРАНЦІЇ»

 

Історична проза є одним із найпопулярніших різновидів літератури. Це зумовлено тим, що кожен автор, звертаючись до подій минулого, по-новому описує їх та художньо інтерпретує. Часи Середньовіччя представлені в доробку сучасних авторів не так широко, як інші історичні епохи, бо брак історичних документів утруднює роботу романістів. Але з іншого боку, відтворення середньовічних історичних постатей та подій у літературі є одним із способів популяризації цієї епохи, її культурної репрезентації. Ще одна проблема, з якою стикаються автори художніх творів про добу Середньовіччя, за словами Н. Горбач, – це «дискримінація фемінності, яка будучи ознакою епохи, звужувала соціальні ролі жінки» [2, с. 1]. У суспільному житті жінка майже не брала участі, а її головне призначення обмежувалося підтримуванням «домашнього вогнища». Тому незважаючи на значну кількість праць, присвячених проблемам історичної прози і образотворенню історичних осіб зокрема, жіночі типи в таких творах, особливо образи реальних осіб, вивчені частково. Це й зумовлює нашу увагу до образу Анни Ярославни в романі Валенттина Чемериса «Анна Київська – королева Франції».

З-поміж жінок давньоруського Середньовіччя на сьогодні Анна Київська, донька Ярослава Мудрого, дружина короля Франції Генріха V є чи не найбільш відомою. До художнього висвітлення життя та правління Анни, крім В. Чермериса, зверталися представники різних національних літератур: А.-Ж. Кандель («Аґнес французька, з дванадцятого сторіччя»), О.-Л. Вітошинська («Забута королева. Анна Ярославна»), Ж. Доксуа («Анна Київська, королева Франції»), П. Загребельний («Диво»), І. Филипчак («Анна Ярославна – королева Франції»), А. Ладинський («Анна Київська – королева Франції»), Ф. Делорм («Анна Київська. Дружина Генріха І») та ін.

У доробку В. Чемериса представлена велика кількість історичних романів та повістей. Визначальними для них, на думку Т. Антоненко, є «романтичний стиль зображення подій минулого, моделювання образів історичних осіб, переважання відповідної системи тропів і, насамперед, символів. До певної міри це зумовлено класичною традицією створення типу національного героя» [1, с. 72].

Перед тим, як розпочати роботу над романом про Анну Київську, письменник детально ознайомився з історичними працями різних дослідників, про що неодноразово згадуватиме в тексті самого твору. Наприклад, інформація про дату та місце народження Анни подається ним так: «Залишається додати: 1024 рікнародження /…/ (Офіційні та історичні джерела дату визначають трохи обережніше – між 1024 і 1032 роками – точніших даних історія не зберегла…)» [5, c. 11]. Вказані свідчення зафіксовані у дослідженні французького історика Ке де Сент-Емура, припущення якого ґрунтуються на повідомленні про шлюб Анни та Генріха І [див.: 3, с. 24]. До цієї ж дати схиляється Л. Морозова [4]. Інформація про 1032 рік народження ґрунтується на праці В. Татищева, який при визначенні року користувався Іоакимівським літописом. Проте, обидві дати є лише припущеннями дослідників і точну відповідь отримати неможливо.

Одним із основних образотворчих прийомів вважається портретна характеристика персонажа. Проте у тексті твору знаходимо чи не єдиний розгорнений опис королеви: «Відразу видно було, що це не тільки їхня пані, але й співплемінниця, бо вона теж була золотоволоса і світлоока, із прямим носом і широко розплющеними очима. Довгі коси дівчини, перевиті червоними і синіми стрічками, були майже такого ж кольору, як грива лошиці. Селянам не дано було знати, що коли скандинавські скальди оспівували цю красуню в своїх піснях, то називали дівчину за колір її волосся Рудою. Вона була в дивній, без рукавів, синій сукні, а під ним – тонка сорочка з пишними довгими рукавами. Маленька кругла шапочка з хутряною облямівкою гарно сиділа на її гордій голівці. Все це виглядало багато і розкішно» [5, с. 97]. Припускаємо, що відсутність більш деталізованого портретування зумовлена браком історичних свідчень про зовнішність Анни. Крім того, В. Чемерис мав на меті створити її різноаспектний психологічно вмотивований образ, роблячи акцент на обґрунтуванні внутрішніх переживань київської княжни як особистості.

Одним із засобів розкриття внутрішнього світу Анни стають вкраплення упродовж усього роману народних пісень, що підкреслюють зв’язок героїні з землею предків: вона не може не пишатися своїм походженням, тому не приховує відчуття гордості за Київську Русь та православ’я як цивілізаційний вибір. Підтвердженням цьому є епізод, в якому дівчина вирішує коронуватися на привезеному Євангелії.

Автор неодноразово підкреслює освіченість та високий культурний рівень Анни. Наприклад, коли дівчина їхала до майбутнього чоловіка, то в дорозі вивчила нову мову. А по приїзду до Франції її найбільше вразив бруд у країні. Тож коли у неї з’явиться можливість, вона змінить захаращений Париж на квітучий Санліс, що символізує очищення після шлюбу за домовленістю й втрачених молодих років, прожитих не в коханні, а в обов’язку: «Після смерті короля Анна з дітьми переїхала з Парижа (вона його ніколи не любила – тісний і брудний, тож мешкала в ньому як із примусу) до старовинного міста Санліса, […] Анна ж просто полюбила ту місцевість, що вабила її своєю розкішною, мальовничою природою, прадавніми лісами…» [5, с. 130].

Образ головної героїні роману В. Чемериса також розкривається у взаєминах з іншими персонажами та їхніх характеристиках Анни. Оскільки в житті королеви траплялися різні люди, які ставилися до неї як з теплотою й симпатією, так і з презирством та зневагою, то образ Анни Київської набуває всебічного художнього потрактування. Найповнішою мірою це відбувається через показ відносин Анни з королем Генріхом І та графом Раулем де Валуа. 

На підставі проведеного аналізу ми виділяємо такі складники художнього образу Анни Київської в романі В. Чемериса «Анна Київська – королева Франції»:

1) жінка-королева: за волею батька Анна покинула рідні землі задля дипломатичних відносин та процвітання Русі й зуміла підкорити свою нову батьківщину;

2) жінка-інтелектуалка: отримавши вдома високу на той час освіту, Анна не мириться з ситуацією, яку застає у Франції, і закладає початки розвитку освіти й культури там;

3) жінка-кохана: образ трансформується в стосунках із різними чоловіками і проходить еволюцію від кохання-поваги після смерті першого чоловіка до кохання-пристрасті у ставленні до другого;

4) жінка-мати: Анна здатна піти на самопожертву й відмовитися від власних бажань заради майбутнього своїх нащадків.

Отже, творення образу Анни в романі В. Чемериса «Анна Київська – королева Франції» ґрунтується на художній інтерпретації досить скупих історичних даних та авторському фікційному характеротворенню згідно з логікою розвитку образу жінки-правительки доби Середньовіччя.  Персоналізація вчинків, думок, переживань, індивідуальне світобачення, якими наділяє письменник головну героїню твору, сприяє багатогранній та різноплановій репрезентації її образу.

 

Література

1.     Антоненко Т. Поетика художньої прози Валентина Чемериса. Старобільськ : ЛНУ ім. Т. Шевченка, 2016. 201 с.

2.     Горбач Н. Море в система просторової дескрипції роману Вери Генріксен «Королівське дзеркало». «Усі ріки течуть у море»: мариністика в літературі та культурі : матеріали Міжнародної наукової конференції (Бердянськ, 2627 вересня 2019 року). Бердянськ : БДПУ, 2019. C. 2427.

3.     Луняк Є. Анна Руська – королева Франції в світлі історичних джерел : монографія. Київ ; Ніжин : Міланік, 2010. 96 с.

4.     Морозова Л. Русские княгини. Москва : Аст-Пресс Книга, 2004. 256 с.

5.     Чемерис В. Анна Київська – королева Франції : роман. Харків : Фоліо, 2017. 220 с.

1 коментар:

  1. Ольга Федоренко24 лютого 2022 р. о 21:54

    Вітаю! Де, на Вашу думку, у створеному В.Чемерисом образі Анни Ярослава художний вимисел, художній домисел та історична правда? З найліпшими побажаннями - Ольга Федоренко.

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.