Назімова Катерина ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ РОМАНІВ Т. БЕЛІМОВОЇ «ВІЛЬНИЙ СВІТ» ТА М. ЛЕВИЦЬКОЇ «КОРОТКА ІСТОРІЯ ТРАКТОРІВ ПО-УКРАЇНСЬКИ»

 

Назімова К. А.,

аспірантка 4 курсу

Бердянський державний педагогічний університет

Нак. кер.: Новик О. П., д.філол.н., професор

 

ОСОБЛИВОСТІ ПОЕТИКИ РОМАНІВ Т. БЕЛІМОВОЇ «ВІЛЬНИЙ СВІТ» ТА М. ЛЕВИЦЬКОЇ «КОРОТКА ІСТОРІЯ ТРАКТОРІВ ПО-УКРАЇНСЬКИ»

 

Жанр родинної саги стає наразі популярним, адже що може бути цікавішим за реальне, а не вигадане життя людини, родини? Хіба що життя, чітко виписане автором на прикладі кількох поколінь. А якщо особиста історія відбувається на тлі історії суспільної, успіх книзі гарантовано. Як пише Зоя Шевчук, «світ урбанізується дедалі швидше – і дедалі частіше пишуться родинні саги, в яких події і долі зароджуються в минулому і проживаються здебільшого на землі. І не тому, що ще 100 років тому більша частина населення планети обробляла землю, а тому, що цей зв’язок – із землею, родом, корінням – людині потрібен зараз, коли майже кожен у якомусь поколінні – біженець, емігрант, полонений або загарбник, і живе не там, де народився і звідки походить його рід» [4].

Романи Тетяни Белімової «Вільний світ» та Марини Левицької «Коротка історія тракторів по-українськи» часто називають родинними сагами. І дійсно, обидві книги є історіями родин впродовж певного проміжку часу: це період від довоєнних часів до наших днів, причому дія в них відбувається як в Україні, так і в Німеччині, Австралії, Великобританії.

В обох романах герої – переселенці з України до Австралії (Тоня і Жора у романі «Вільний світ») та Великобританії (родина Маєвських у «Короткій історії тракторів по-українськи»). До розряду переселенців до Німеччини, але не з власної волі, можна віднести й гастарбайтерів Єфрема, Тоню, Ольгу («Вільний світ»). У кожного переселенця завжди свої мотиви переїзду, але в нашому випадку мотиви героїв «Вільного світу» та «Короткої історії тракторів по-українськи» співпадають – вони шукають свого «вільного світу». Жора й Тоня повернутись на Батьківщину не можуть, адже там на них (колишнього військовополоненого й «дочку ворога народу») чекає розслідування і, напевно, ув’язнення: «– Чого ж в Україну не вертаєтесь?

– Я ж військово-ополонений! Ще й лейте-енант! А це майже п-політичний…

– А вона?

– Вона? Вона – до-очка «во-орога народу»… Теж нічо-го хорошого їй там не сві-ітить…

– А ви думаєте, тут чи в Австралії вам буде краще?

– На волі за-авжди краще… Я це знаю…»[1, 206].

Герої роману «Коротка історія тракторів по-українськи», подружжя Маєвських, переїхали до Великобританії після закінчення Другої світової війни, після звільнення з концтабору, так само шукаючи кращої долі для своєї дитини (адже він дезертир, вона – теж «донька ворога народу»).

Головні герої роману Марини Левицької – подружжя Маєвських, їх доньки та переселенка з України Валентина, яка одружується з овдовілим Миколою, аби отримати його спадок. Навколо цієї події й побудовано сюжет роману: доньки «воюють» з Валентиною за батька, а канвою виступає книга про історію тракторобудування в Україні, яку пише сам Маєвський, та спогади його й старшої доньки, що відсилають нас власне до історії родини.

Головними персонажами роману Тетяни Белімової є декілька родин: по-перше, Терещенків (з оповіді про одну з доньок Терещенків і починається роман), Єфрема й Ольги Коломієць, німців Кюгле тощо. Авторка поєднує опис воєнних буднів з до- та післявоєнним життям названих родин, розкриваючи досить широке проблемне коло: проблема людини, яка втрачає звичний для себе світ з початком війни; проблема голодомору та його штучної природи; життя гастарбайтерів та ставлення до них і до військовополонених після повернення; вимушена еміграція та життя в чужій країні; проблема пошуку людиною свого місця в житті [3].

Роман Тетяни Белімової «Вільний світ» побудовано нелінійно, дія та місце оповіді постійно змінюються, залежно від того, хто є оповідачем того чи іншого розділу. Особливістю побудови тут можна назвати й безліч синтаксично ускладнених речень: синонімічних рядів, які акцентують на тому, про що йдеться («Як усе-таки добре, що цей білий саван розстелився на зчорніле – покорчене – померле – припечене – прокопчене – обвуглене – знищене – і – не – воскресле село…»[1, 162]); безліч питальних, зокрема риторичних, і окличних речень, часто у форматі «запитання – відповідь» («Упосліджений? Так! Раб? А як інакше? Для чого я тут? Арбайтен! Я остарбайтер, людина для роботи…» [1, 150]), які підсилюють емоційний фон твору; вставних та вставлених конструкцій («Мені було лише десять, а зараз мені аж вісімнадцять (чи, може, лише вісімнадцять?), але пам’ять моя (пам’ять, яка несе відбиток ваших злочинів) жива. Бо й правда жива. А істина невмируща»[1, 49]); а інколи в реченні кожне слово подається через дефіси, наче короткими вистрілами, карбуючись у пам’ять («Клава йде. Двері за нею причиняються. Причиняються у – вільний – світ – по – той – бік – дверей, де світить сонце (чи й місяць), Дніпро, острів у легкому літньому мареві. Це там? По інший бік ріки? Це десь там…» [1, 85]).

Оповідь у «Короткій історії тракторів по-українськи» Марини Левицької здебільшого ведеться від першої особи – доньки Маєвського Надії. Вона наче розповідає нам історію взаємин батька з Валентиною, інколи звертаючись до родинної історії. Деякі сторінки сімейного життя родини розповідає старша сестра або батько. У романі зустрічаються вставні новели, які відсилають нас до минулого родини Маєвських (історія про весілля бабусі в Михайлівському соборі чи про життя Людмили й Миколи з Вірою в таборі).

Отже, аналізуючи обидва твори, бачимо, що вони мають багато спільного. Зокрема, дія обох романів відбувається як в Україні, так і за її межами (в Німеччині, Австралії, Великобританії), а головними героями виступають переселенці, які у пошуках свого «вільного світу» змінюють країну проживання. Проблемне коло романів різниться: якщо в «Короткій історії тракторів по-українськи» головною проблемою є «боротьба» за Миколу і його спадок між доньками та Валентиною, а побічно випливають проблеми батьків і дітей, місця жінки в родині, то в романі «Вільний світ» виділити головну проблему важко, спостерігаємо поліпроблемність. Обом творам притаманна нелінійна побудова сюжету, ускладнена вставними новелами («Коротка історія тракторів по-українськи» Марини Левицької), синтаксично ускладненими реченнями, риторичними питаннями чи окликами, які підсилюють емоційний фон твору, вставленими конструкціями («Вільний світ» Тетяни Белімової).

                                                        Література

1. Белімова Т. Вільний світ : роман ; передм. С. Філоненко. Харків : Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2014. 272 с.

2. Левицька М. Коротка історія тракторів по-українськи. Київ : Темпора, 2013. 312 с.

3. Назімова К. А. Проблемне коло роману Тетяни Белімової «Вільний світ». Наука ІІІ тисячоліття : пошуки, проблеми, перспективи розвитку : матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції (25-26 квітня 2018 року) : збірник тез. Бердянськ : БДПУ, 2018. Ч. 2. С. 153–155.

4. Шевчук З. Родинні саги: 6 романів, які варто читати перед вивченням родоводу. Insider http://www.theinsider.ua/art/592c40eb2d637/ (дата звернення: 14.04.2020)