Баркова О. М. ФІЛОСОФСЬКА КАРТИНА СВІТУ У ЗБІРЦІ Ю. ІЗДРИКА ТА Є. НЕСТЕРОВИЧ «SUMMA»

Баркова О. М.

студентка 4 курсу,

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Костецька Л. О., к. пед. н., доцент

ФІЛОСОФСЬКА КАРТИНА СВІТУ У ЗБІРЦІ Ю. ІЗДРИКА ТА Є. НЕСТЕРОВИЧ «SUMMA»

«SUMMA» – це розмовний проект Юрка Іздрика з журналісткою газети «Збруч» Євгенією Нестерович. Це конспект їх спільного мультимедійного проекту. Його тлумачення світу, що виноситься у словник, поєднують у собі насмішку формулювань та тотальність відбору, тобто, автор використовує не слова «ієрархія» чи «порядок», а «піраміда», не «залежність», а «зомбі», не «насолода», а «оргазм». Онтологічні засади виявляються у зображенні на однаковому рівні таких несуміжних понять, наприклад, як «людина» та «психогормони» [1]. Автор, таким способом, ототожнює та ставить на один рівень ці поняття, роблячи акцент на тому, що все у цьому світі є рівним між собою, і що все складається в одну велику картину світу, де кожен елемент взаємопов’язаний та залежить один від одного [2].

Якщо у філософських працях ми можемо знайти тлумачення понять про світ загалом, то у книзі винесені поняття про окремі речі та способи їх реалізації. У Ю. Іздрика широко розкривається тема матеріального та ідеального. До матеріального відноситься тлумачення того, що має фізичне тіло, до ідеального – почуття та відчуття [3].

Ще однією особливістю збірки є те, що автор показує нам непереривне пізнання незмінного, тим самим, звільняючи нас від необхідності пізнавати історичну сторону ситуацій. У збірці немає минулого і теперішнього, вона подається у формі майбутнього доконаного часу [4].

Як зазначає Г. Улюра, назва «сума» для збірки несе символічне значення, бо у книзі є багато свідомих подвоєнь. Це, в першу чергу, два автори та постійне співставлення двох речей або понять. І все це проходить у постійному русі – молитві. Автор описує молитву, як дихання – воно безперервне [2].

Ще однією специфічною рисою Іздриківської філософії є його відношення до істини. Ніби то дивно, що в роздумах про життя, слово «істина» у збірці зустрічається лише у передмові на початку книги та в окремій частині тексту. А все тому, що сам автор на істинність своїх висловлювань не претендував. Ю. Іздрик вважав, що істина має структуру вигадки [1].

Індивідуально-авторське трактування автора у збірці підкреслює те, що далеко не всі визначення, що винесені у словник книги, можна знайти у звичайних тлумачних словниках. Як окремі й цілісні, їх розглядає лише Юрко Іздрик. А ті слова та вислови, що можна знайти у звичайних словниках, автор насичує живим змістом та новим сенсом, розширює межі сприйняття того чи іншого слова на філософських засадах [2].

Автор спирається на праці трьох філософів-дослідників. Це Станіслав Лем «Сума технології», Фома Аквінський «Сума теологій» та твори Альберта Великого. Лем називає своє дослідження спробою прогностичного аналізу науково-технічних, морально-етичних, філософських проблем, пов’язаних з функціонуванням цивілізації в умовах свободи від технологічних та матеріальних обмежень. Таку ж форму вияву філософських роздумів можна побачити  в досліджуваному творі.

Трактат Фоми Аквінського побутує як один зі зразків середньовікової європейської думки. Він зобразив свої особисті п’ять доказів існування Бога, що існує на противагу думки Ю. Іздрика, який засвідчує про Бога (бога) всередині людини. Він публікує словесні доводи, що «Бог виник тому, що для нього ним самим перебачено місце у психічній структурі». Також, він описує антиподи Бога-отця, Бога-сина і Бога-духа у контексті християнства.

Можна прослідкувати аналогію із творами Альберта Великого «Summa de creatoris» (рос. «Сумма о творениях»), «De anima» («Про душу»), «De causis et processu universitatis» («Про причини та появу всього»), «Metaphysica» («Метафізика») та «Summa theologiae» («Сума теологій»). Порівнюють подані твори зі збіркою Ю. Іздрика через порушені теми.

Отже, автор сам підкреслює, що множинність світу дозволяє вважати будь-який запропонований варіант світосприйняття правильним. Але Іздрика не можна назвати черговим псевдо-пророком, а книгу – пародією на святе писання, бо автор одразу попереджає про свій суб’єктивізм, та одразу відкриває всі карти.

Ю. Іздрик в одному з інтерв’ю зазначає, що «Summa» схожа на розмову двох близьких людей, на узагальнення зробленого та усвідомленого за життя. Тому і книга, як і життя, остаточною крапкою завершене не було. На зустрічі з шанувальниками Юрко Іздрик сказав, що: «Лінивство і нічогонероблення – філософія мого життя». Саме це ми простежуємо у книзі-інтерв’ю – опис світу зі своєї власної життєвої позиції. «Філософія лінивої людини», згадана у книзі, стала лейтмотивом сюжету безсюжетного твору.

Література

1.  Іздрик Ю. Нестерович Є. Summa. – Чернівці : Книги – ХХІ ; Meridian Czernowitz, 2016. – 144 с.

2.  Улюра Г. Зі знаком «плюс» («SUMMA» Іздрик / Нестерович) / Г. Улюра – Режим доступу : http://www.books-xxi.com.ua/reviews/zi-znakom-plyus-summa-izdriknesterovich-ganna-ulyura.

3. Носова І. Юрій Іздрик + Євгенія Нестерович = SUMMA у Вроцлаві [Електронний ресурс] / І. Носова – Режим доступу : http://www.5books.club/summa-podcast/.

4.   Задорожній Д. Іздрик / Нестерович: сума розмов у новій книжці «Summa» [Електронний ресурс] / Д. Задорожній – Режим доступу : http://24tv.ua/ru/izdriknesterovich_suma_rozmov_u_noviy_knizhtsi_zumma_n691676.