Толмачова В. М. РОМАН В. ДРОЗДА «ЛИСТЯ ЗЕМЛІ»: ОСОБЛИВОСТІ ХРОНОТОПУ

Толмачова В. М.
студентка 1 курсу магістратуриОдеський національний університет ім. І. І. Мечникова

Наук. кер.: Мізінкіна О. О., к. філол. н., доцент

РОМАН ВОЛОДИМИРА ДРОЗДА «ЛИСТЯ ЗЕМЛІ»:

 ОСОБЛИВОСТІ ХРОНОТОПУ

Хронотоп є одним з основних понять у сучасному літературознавстві. Введений ще М. М. Бахтіним, термін означає єдність часо-просторових відношень у художньому творі. З-поміж тих, хто притримується точки зору тісного зв’язку між категоріями часу і простору варто назвати імена Д. Лихачова, Ю. Лотмана, Б. Успенського та ін. Торкаються проблеми часо-просторових відношень у своїх розвідках такі сучасні дослідники як Н. В. Барабошина, О. О. Кардашкіна, В. Є. Халізєв, В. В. Савєльєва, А. Б. Темірболат та ін. Літературовці розширюють поняття хронотопу, класифікуючи категорії часу та простору як окремо, так і у їх цілісності, таким чином виділяючи їх основні властивості у тексті.

Актуальним видається дослідження часо-просторової організації роману Володимира Дрозда «Листя землі», оскільки рецензентами роману (С. Андрусів, О. Брайко, Н. Дашко, М. Жулинський, Н. Махнюк, Ю. Мушкетник, М. Павлишин, Л. Тарнашинська, Л. Яшина та ін.) не було приділено належної уваги цьому питанню. Роман представляє собою химерну прозу, для якої є характерним використання міфів, присутність химерних образів, відсутність межі між реальним і ірреальним світом. В творі йдеться про перебіг життя мешканців Пакуля і загалом Краю, яке віддзеркалює історію усієї великої держави, починаючи з 80-их рр. ХІХ ст. до часу написання роману (90-ті роки минулого століття).

Для сучасної української літератури особливості поетики «Листя землі» є новаторськими, адже тут широко використовується документально-історичний матеріал в поєднанні з індивідуалізацією образів і колізій. Роман характеризується поліфонічною оповіддю. Хронотоп у романі яскраво виражений  та оригінальний, адже часовий проміжок зображуваних подій сягає століття, а простір, де вони відбуваються, достатньо невеликий (за виключенням перенесення подій на територію Сибіру, Одеси, Петербургу).

Час у романі «Листя землі» не має чітких позначень. Частіше читач здогадується в який період/конкретний час відбуваються описані події завдячуючи поданим діалогам, історичним фактам та спогадам головних героїв. Тобто, час у романі виступає не хронологічним ланцюгом, а, скоріше, плетінням з подій минулого, сучасного, а інколи і майбутнього (коли паралельно з історіями життя головних героїв описані життєписи їхніх дітей або онуків і навпаки). Варто зазначити, що час у художньому світі роману протікає з урахуванням знаменних трагічних подій, які відбувались в минулому столітті (революції, Перша та Друга світові війни, голодомор, сталінські репресії та ін).

Простір роману, як уже зазначалось, обмежений кількома населеними пунктами. За правилами химерної прози дія в романі починається ніби-то з часів до створення світу, коли вже існував Пакуль і Край. Край – це умовне коло, яке має просторові межі: село Пакуль, містечко Мрин, місто Київ. Прикметно, що іноді події виходять далі: Петербург (поїздка пані Дарини до свого сина, що сидів там у тюрмі), Одеса (пошуки пані Дариною своєї останньої дочки Богдани), Сибірська місцевість (заслання Марії Журавської та Івана Коляди), декілька місць охоплює хресна хода Гаврила Латки в пошуках Горіхової землі.

Хронотоп роману Володимира Дрозда «Листя землі» можна розглядати з різних точок зору та кількох відомих концепцій. Так, у романі виділяємо такі види хронотопу, як хронотоп дороги, порогу, зустрічі,  запропоновані ще М. Бахніним.

Хронотоп дороги у романі В. Дрозда «Листя землі» має важливе смислоутворююче значення. Під час розгляду цієї категорії часо-просторових відношень було виявлено, що дорога постає: місцем зустрічі героїв, місцем роздумів та спогадів героїв, місцем прощання.

Шлях у художньому творі завжди має певну структуру, яка обов’язково включає в себе початкову та кінцеву точки відліку. Хронотоп дороги постає складовою пророчень та передбачень. У тексті роману зустрічається вживання хронотопу шляху в метафоричному значенні. Шлях часто служить місцем висвітлення непередбачуваних або трагічних подій. Дорогу також можна інтерпретувати як місце перипетій у долі всього народу. Так, коли засуджують Марію Журавську, дівчина виголошує промову у дусі антирелігійного соціалізму, коментуючи бажання? прибічників царського уряду бачити лише «дороги, покроплені слізьми і кров'ю» [2, c. 126], що демонструє жорстокий характер тогочасної боротьби. Також письменник вкладає в уста героїні своє бачення історичної долі українства періоду революційних повстань, що постає важливим аспектом пізнання авторської позиції щодо історичного минулого України.

У романі окреме місце відведене розповіді про Горіхову землю (себто землю омріяну), де людям би жилось на Землі так, як у Раю. Ідеєю пошуку Горіхової землі захопився Гаврило Латка. Для цього персонаж покидає рідний дім і розшукує омріяну землю. Хронотоп дороги у цьому випадку розглядаємо як спосіб пошуку, маршрут у напрямку до певної мети, натяк на кращі зразки антиутопії ХХ ст. Тут дорога постає розлучницею, уособлює велику відстань до нездійсненого. Отже, було визначено, що хронотоп дороги у романі В. Дрозда «Листя землі» має важливе смислоутворююче значення.

Хронотоп зустрічі має важливе сюжетно-акцентуюче значення в романі. Завдяки йому у творі виділяються зав’язка основної сюжетної лінії (зустріч Нестора зі смертю), кульмінація однієї з сюжетних ліній (зустріч Івана та Марії у екстремальних обставинах втечі з в’язниці), розв’язка вміщеної в роман повісті (у «Повісті про Горіхову землю» зустріч з людьми у момент, коли надії героя на знаходження раю на землі не справджуються). Хронотопом зустрічі репрезентується порушене автором філософське питання життя і смерті, тобто зустрічі людини зі смертю та подальшого її існування.

Ще одним традиційним різновидом хронотопу в  романі «Листя землі»  є хронотоп порогу. У романі «Листя землі» поріг слугує священним символом рідної домівки, батьківської хати. Переступити поріг часто означає «повернутися додому». Метафорично хронотоп порогу передає значення початку нового життя, коли у долі героя наступає переломний момент. Так, прихід нової комуністичної влади і перехід народу на інший щабель історії метафорично переосмислюється через дію «переступити поріг». Можна зробити висновок, що хронотоп порогу в романі В. Дрозда «Листя землі» найчастіше несе в собі метафоричний сенс, зазвичай виступає у значенні повернення героїв твору до своїх коренів, а також переосмислюється як переломний момент у долі героя або цілої нації.

На цьому дослідження часо-простору в романі не вичерпується. Звертаємо увагу на дослідження історії українського народу у часо-просторових вимірах роману, що також видається необхідним та актуальним. Володимир Дрозд звернувся до найкривавіших та найскладніших сторінок в історії українського народу.

Було виявлено, що орієнтовно повнокровна сюжетна лінія роману починається наприкінці ХІХ ст. Такий висновок зроблено на основі згаданих у тексті реалій (розповіді про царя, панів, візити царівни в Україну, згадки про початок революційних повстань проти царської влади, вбивство царя Олександра ІІ). Володимир Дрозд відобразив події революційних постань початку ХХ ст., національні змагання 1917–1920-их рр., здобуття влади більшовиками, Першу та Другу світові війни, голодомор, Чорнобильську катастрофу.

Можна зробити висновок, що роман «Листя землі» Володимира Дрозда відзначається оригінальним хронотопом, що знаходить своє виявлення у зображенні історичних подій в особливих часопросторових вимірах та метафоричній передачі фактів з історії українського народу.

Розглядаючи роман «Листя землі» у руслі сучасних теоретичних досліджень хронотопу, вважаємо доцільним виділити в романі циклічний хронотоп, який підкреслює ідею вічної повторюваності та коловороту простору та часу світу. Його символом в художньому світі можуть бути просторово-часові картини життєвих, природних циклів. Як бачимо, долі героїв та події, які відбуваються з персонажами з різних поколінь, часто переплітаються, накладуються один на одного, що створює ефект циклічності та повторюваності.

Час у романі «Листя землі» не має чітких меж. Частіше читач здогадується в який період відбуваються описані події за допомогою поданих діалогів, історичних фактів та спогадів головних героїв. Тобто, час у романі виступає не хронологічним ланцюгом, а, скоріше, плетінням з подій минулого, сучасного, а інколи і майбутнього (коли паралельно з історіями життя головних героїв описані життєписи їхніх дітей або онуків і навпаки).

У романі присутній біографічний час, тобто опис життєвого шляху героїв (Нестор, Уляна, Дарина, Кузьма, Нестірко та ін.). Власне, найчастіше для таких життєписів виділяється окремий розділ у композиції роману. Також «Листя землі» відзначається наявністю історичного часу, адже у творі відображено зміни епох та поколінь, важливі події в житті суспільства та їх наслідки. Присутні вкраплення і космічного часу, коли роздуми героїв сягаються уявлень про вічність та життя людини у площині часу.

Простір роману переважно горизонтальний, адже у творі наявні кордони та межі. Він співвіднесений з часом, тому що сягає теперішніх та минулих подій, постає візуальним, земним, поділеним на топоси.

Також визначаємо, що простір твору конкретний, пов’язаний з певними топографічними реаліями. Хоч назви сіл та містечок, де відбуваються основні події твору, вигадані, проте у невеликому просторі Краю зображено історичну долю усього народу України.

Література

1.       Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики / М. М. Бахтин. – М. : Художественная литература, 1975. – 504 с.

2.       Дрозд В. Листя землі : у 2 кн. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2012. – Кн. 1. – 703 с.

3.       Дрозд В. Листя землі : у 2 кн. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2012. – Кн. 2. – 703 с.

4.       Савельева В. Художественный текст и художественный мир / В. В. Савельева. – Алматы : ТОО «Дайк-Пресс», 1996. – 192 с.

5.       Січкар О. Художня інтерпретація історичних подій початку ХХ ст. в Україні за романами В. Дрозда «Листя землі» та «Сто літ любові (портрет української родини на тлі епохи)» / О. М. Січкар // Вісник Запорізького національного університету, 2008. – № 2. – С. 203–207.

6.       Яструбецька Г. Експресіоністичний вимір роману «Листя землі» В. Дрозда [Електронний ресурс] / Г. Яструбецька. – Режим доступу : http://evnuir.univer.lutsk.ua/bitstream/123456789/3121/3/7243.pdf