Чичерова А. Р. ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У ПОВІСТЯХ С. ГРИДІНА ДЛЯ ПІДЛІТКІВ

Чичерова А. Р.
студентка 4 курсу
Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

ГЕНДЕРНА ІДЕНТИЧНІСТЬ

У ПОВІСТЯХ С. ГРИДІНА ДЛЯ ПІДЛІТКІВ

Творчість Сергія Гридіна, а саме повісті для підлітків, є досить цікавим явищем у сучасній українській дитячій літературі. У своїх творах автор порушує багато морально-етичних проблем, питання становлення підліткової психіки, вплив психологічного здоров’я родини та соціуму на формування дитячої особистості. У повістях “Не такий“ і “Не-ангел“ розкриваються також і гендерні проблеми, помітні в авторському зображенні реалій, у моделюванні ситуацій та в характерах героїв.

Ідея зміни гендерних стереотипів “маскулінності“ й “фемінності“» під впливом соціальних обставин розвивається та виявляється в обох творах. Літературні критики стверджують, що фемінність не є суто жіночою рисою, а маскулінність – виключно чоловічою. Ці два компоненти можуть існувати в протилежному співвідношенні. Тобто, у чоловіків частково виявляються фемінні риси, а в жінок – маскулінні. Така закономірність найбільш істотно простежується під час розвитку й становлення дитини у підлітковому віці.

На думку, теоретиків фемінізму, “фемінність – це довільна категорія, якою жінку наділив патріархат, це характерні форми поведінки, яких очікують від жінки у певному суспільстві“ [4, с.2]. А маскулінність – традиційний чоловічий спосіб буття (орієнтований на домінування), чоловічі цінності, суспільні чоловічі ролі (годувальника, захисника, опікуна, керівника). Як стверджує Т. Качак, “найвпливовішою і доцільною є теорія, що пояснює дихотомію “фемінність-маскулінність“, згідно з якою гендерні відмінності (вибір гендерних “норм” поведінки в емоціях, активності / пасивності, суб’єктивності / об’єктивності тощо) є передовсім результатом особливостей соціалізації, відмінності соціальних ролей чоловіків і жінок, хоч й інші теорії мають сенс стосовно гендерних ідентичностей“ [3,с. 429].

В обох творах С. Гридіна головними персонажами є хлопці-підлітки, в житті яких виникає багато проблем, пов’язаних зі взаєминами в родині та серед однолітків. З розгортанням сюжету повістей автор зображує гендерну ідентифікацію хлопців в еволюції. Можна простежити, як головні герої повістей Денис (“Не такий“) та Олесь (“Не-ангел“) поступово проявляють гендерні риси “маскулінності“ у взаєминах з однолітками, родиною та друзями.

На початку повісті восьмикласник Денис – товстенький закомплексований підліток. Батьки в його день народження ставляться до нього, як до малої дитини, що не дуже було до вподоби хлопцеві. Денис Потапенко вважає себе вже дорослим чоловіком, якому не потрібні зайві ніжності та опіка.

Нездорова психологічна атмосфера в родині підлітка стає каталізатором його вчинків в реальному житті та необхідності швидкого дорослішання, прийняття ролі “головного чоловіка в родині“. Кульмінаційним моментом у повісті й одночасно у формуванні характеру стає подія, коли одного дня Денис повернувся зі школи й став свідком того, що його батько з речами виходив з квартири. Піднявшись швидко нагору, хлопець застав маму в сльозах – батько пішов з їхньої родини: “Денис погладив її ледь розкуйовджене волосся, і раптом відчув відповідальність за цю ще день тому сильну і впевнену в собі жінку, яка зараз нагадувала ображену дівчинку, у котрої відібрали улюблену іграшку. Вона так і не підвела голови з Потапових колін, і для неї в цю мить він був єдиним сенсом життя, захистом і підтримкою. Потап почував себе справжнім чоловіком“ [2, с. 45]. У майбутньому саме ця ситуація стала поштовхом для розвитку ознак гендерної ідентифікації через поведінкові моделі у взаєминах з головним героєм. Він набуває більш дорослих чоловічих рис, відчуває відповідальність за жінку, яка його народила, розуміє, що його роль тепер – захищати й оберігати свою матір. Це яскраві вияви  “маскулінності“ як у підлітковому віці, так і в дорослому житті.

Головний герой повісті “Не-ангел“ Олесь виховується в родині, де тато також не є прикладом для наслідування. Причина цьому – психологічна незрілість дорослого чоловіка, майже повна відсутність у нього маскулінних рис. Батько Олеся зневажає свою дружину, піднімає на неї руку, не знаходить спільної мови у взаєминах із сином, часто приходить додому напідпитку й ображає Олеся. У відповідь син не поважає батька, та все ж побоюється його дорослої фізичної сили, вияви якої спостерігає у взаєминах батька з матір’ю. Ці психологічно напружені ситуації, які часто закінчуються фізичною розправою сильного чоловіка над слабкою жінкою, призводять до негативних наслідків – мама потрапляє до лікарні. Саме в цей напружений та критичний момент в Олеся з’являється рішучість, впевненість висловити батькові те, що наболіло, довести хибність його поведінки, способу життя й ставлення до родинних обов’язків. Так само, як Денис з повісті “Не такий“, Олесь відчуває відповідальність за матір, за її здоров’я, бо чоловік, у якого від природи повинні бути наявні інстинкти збереження цілісності родини, поводився аморально, не зміг уберегти дружину та цілісність сім’ї  загалом.

Олесь іде з дому на вулицю. У нього вже наявна одна з основних маскулінних ознак – рішучість, але до сих пір ще притаманна боязливість, яку можна віднести до перехідного стану в підлітковому віці, коли гендерні риси тільки формуються, тому інколи межа “фемінність – маскулінність“ є тонкою, й через неї гендерні ознаки можуть проникати в характер протилежної статі. Хлопчик не знає, як він проживе кілька днів без мами, але він діє. Олесь не випускає з рук мобільний телефон, щоб бути на зв’язку з мамою, яку от-от повинні прооперувати. Проте вуличне життя вносить у його рішучі плани корективи.

До цього моменту на формування гендерної ідентифікації яскраво впливали взаємини в родині. А після того, як Олесь опинився на вулиці, –взаємини в соціумі та поведінковий аспект. У таких умовах виживання в Олеся поступово починають з’являтися такі риси, як рішучість, впевненість, відповідальність за чуже життя, стійкість та мужність, які можна віднести до чоловічих рис. Але звертаємо увагу на те, що м’якість та доброта (“фемінні“ властивості) йому також ще притаманні. До замаскованого житла Чаплі – хлопця з вулиці, з яким познайомився Олесь, – намагалася пробратися тітка Женя. Чапля не хотів її пускати ні за якої умови, але Олесь благав дослухатися до неї, за що потім поплатився викраденими грошима та сніданком. Як наслідок, прийшов до висновків про неможливість надмірної доброти в екстремальних умовах вулиці, в яких наразі перебував.

Соціальні та психологічні чинники мають великий вплив на формування “фемінних»  чи “маскулінних“ компонентів гендерної ідентифікації головних героїв повістей “Не такий“ та “Не-ангел“. Ці чинники формуються у поведінковому аспекті характерів хлопців, який скерований вищезгаданими умовами, й одночасно коригують його й розвиток особистостей підлітків загалом.

У повісті “Не такий“ є яскравий приклад того, як у дівчатах можуть поєднуватися два гендерних критерії. Ситуація у школі, коли однокласниця Віка випадково забруднила ганчіркою блузку нахабної Рульової. Почалася сварка. Інка Рульова у сварці проявляла більше “маскулінних“ ознак: сварилася, лаялася, намагалася влаштувати бійку й перемогти в ній. Інша дівчинка, в свою чергу, хотіла м’яко залагодити конфлікт, вибачалася, говорила як можна тихіше і винувато, аби не викликати на себе зайвого гніву Рульової. Але в їхню жіночу сварку втрутився вже рішучий і впевнений в собі Денис Потапенко. Він примусив обох дівчат припинити суперечку й вивів Віку з класу, щоб уникнути розгортання конфлікту.

Отже, вияви різних ознак та компонентів гендерної ідентифікації у “підліткових“ повістях С. Гридіна залежить від соціальних умов, у яких перебувають герої, від стосунків з родиною, близькими, друзями та однокласниками. У поведінковому аспекті – процесі дорослішання й розвитку – гендерна ідентичність образів персонажів презентована через ідентифікацію з представниками конкретної групи – “справжні чоловіки“, “справжні жінки“. Під впливом соціальних чинників можуть відбуватися певні відхилення від цих конкретних груп.

Література

1. Гридін С. Не-ангел  / Сергій Гридін. – К. : ВЦ “Академія“, 2016. – 144 с.

2. Гридін С. Не такий / Сергій Гридін. ­– Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. – 175 с.

3. Качак Т. Сучасна українська дитяча література: аспекти гендерної інтерпретації / Тетяна Качак // Актуальні проблеми слов’янської філології. –Серія: Лінгвістика і літературознавство: Міжвуз. зб. наук. ст. – 2009. – Вип. XX. – С. 425 – 436.

4. Фемінність та маскулінність [Eлектронний ресурс] // Незалежний культурологічний часопис “Ї”. – 2003. – Число 23. – Режим доступу : http://www.ji.lviv.ua/n27texts/27-avtory.htm