Гончаренко С. ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

 

Гончаренко С. В,
студентка магістатури 1 курсу,

Національний університет кораблебудування
імені адмірала Макарова (м. Миколаїв)

Наук. кер.: Гурдуз А. І., к. філол. н., доцент

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ ЯК ФАКТОР ФОРМУВАННЯ ЧИТАЦЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ СТУДЕНТІВ

     Оскільки в сучасному суспільстві ключову роль відіграє ступінь доступності інформації, результатів аналізу, оброблення даних, істотно підвищуються вимоги до осмислення та рефлексії текстів, до опрацювання їх змісту для досягнення особистих та професійних завдань, що багато в чому визначається рівнем розвитку читацьких умінь, сформованістю читацької компетентності. Розгляд такої компетентності студента в рамках інформаційної культури особистості – актуальна науково-теоретична проблема, обґрунтована, зокрема, зміною сутності читання, його тісним зв’язком з усвідомленням і освоєнням розширеного комплексу читацьких та інтерпретаційних умінь.

Нині т. зв. цифрові користувачі відчувають труднощі в розумінні низки позицій традиційної освіти через протиріччя між вимогами життя у світлі нових інформаційних технологій та нав’язуваними концептами, чужими для людей іншого особистісного устрою. Принципи інформаційного суспільства вчать молоде покоління не засвоювати готову картину світу, а формувати її самостійно відповідно до своїх конкретних потреб і цілей, а традиційна система освіти пропонує наперед визначений набір того, що «необхідно засвоїти». При цьому відповіді на запитання «Навіщо? Чому саме це? Чому саме так?» здаються очевидними педагогам, але не сприймаються цифровими користувачами, особистісний та інтелектуальний аспекти яких зараз привертають стільки уваги.

Сутність читацької компетентності полягає у здатності студента здійснювати свідоме й активне сприйняття художнього тексту, що включає як його змістовий, так і емоційний складники. Ця компетентність настільки важлива, оскільки інтегрує когнітивні та емоційно-ціннісні елементи, забезпечуючи глибину осмислення художнього твору. Особливе значення має здатність до встановлення зв’язків між текстом і культурно-історичним контекстом, що є необхідним для розвитку критичного мислення і формування естетичних уподобань [2].

Читацька компетентність становить фундаментальний компонент сучасної освітньої парадигми, оскільки інтегрує здатність до розуміння тексту, критичного осмислення його змісту, а також застосування отриманих знань у практичній діяльності. У контексті літературної освіти така здатність виконує роль провідного чинника у формуванні культурного та морального світогляду студентів, сприяючи їхньому особистісному зростанню. Завдяки цьому процесу забезпечується глибше усвідомлення не лише художніх текстів, але і відображених у них цінностей.

Інформаційно-комунікаційні технології суттєво трансформують підходи до організації навчального процесу, забезпечуючи нові можливості для розвитку читацької компетентності. Використання ІКТ у літературній освіті дозволяє оптимізувати доступ до культурного контексту, стимулює пізнавальну активність студентів та поглиблює їхню здатність до інтерпретації текстів. Зокрема, у процесі вивчення романістики ці технології набувають особливої значущості, забезпечуючи глибше занурення у складний і багатогранний зміст твору [1].

Інформаційно-комунікаційні технології трансформують традиційні моделі літературної освіти, створюючи умови для розширення доступу до навчальних ресурсів та забезпечуючи інтерактивний підхід до аналізу текстів. Вони сприяють підвищенню мотивації студентів, забезпечують індивідуалізацію навчання та формують нові форми співпраці між учасниками освітнього процесу. Застосування ІКТ дозволяє забезпечити студентам більш глибоке розуміння змісту текстів через сполучення мультимедійних матеріалів, історико-культурних контекстів та сучасних інтерпретацій. У контексті літературної освіти використання цифрових технологій активізує пізнавальну діяльність студентів, стимулює здатність до критичного мислення та сприяє формуванню індивідуальної інтерпретації художнього тексту. Завдяки цьому створюється новий рівень взаємодії з текстами, що виходить за межі традиційного літературознавчого аналізу [3].

Під час вивчення великої прози використання інформаційно-комунікаційних технологій сприяє розширенню уявлення про історико-культурний контекст доби, у якій відбуваються події, а також поглиблює розуміння символічних і концептуальних аспектів тексту. ІКТ забезпечують можливість інтеграції мультимедійних матеріалів, що створюють ширше тло для розуміння образів, сюжетних ліній і концептуальних елементів твору. Крім того, вони дозволяють організовувати обговорення та дискусії, які поглиблюють критичний аналіз тексту. У процесі застосування цифрових технологій студентам пропонується використовувати інтерактивні платформи для створення власних творчих проєктів, що сприяє їхній активній участі в освітньому процесі та формуванню власного розуміння літературного тексту.

На жаль, в Україні читання ще не сприймається як важлива соціокультурна практика. І тому читацькоцентрична парадигма літературознавства є формою легітимізації читацьких емоцій, почуттів і переживань, навіяних літературним твором [2].

Інформаційно-комунікаційні технології виступають ефективним інструментом у формуванні читацької компетенції студентів, особливо у процесі вивчення багатогранних творів. Використання ІКТ сприяє поглибленню розуміння тексту, розвитку критичного мислення та творчих здібностей, а також стимулює пізнавальний інтерес студентів. Таким чином, поєднання сучасних технологій і традиційних підходів до викладання літератури забезпечує якісне вдосконалення освітнього процесу та формування всебічно розвиненої особистості студента. Окреслена проблематика, на нашу думку, відкриває широкі перспективи для студіювання та є особливо загостреною зараз.

Література

1.    До питання про читацьку грамотність: (За підсумками PISA – 2018). Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах. 2020. № 9. С. 2–6.

2.    Дроздовський Д. Виклики і перспективи реформування сучасної освіти в Україні. Дивослово: Українська мова й література в навчальних закладах. Киiв, 2023 ,№ 1. С. 2–6.

3.    Півнюк Н. Читання як проблема державного рівня. Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. 2020. № 3. С. 10–12.