Довга Марина ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ ОБРАЗУ ПІДЛІТКА В ЗАРУБІЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

Довга М. В.

студентка 5 курсу

Криворізький державний педагогічний університет

наук. кер.: Ковпік С. І., д-р філол. н., професор

 

ОСОБЛИВОСТІ ХУДОЖНЬОГО МОДЕЛЮВАННЯ ОБРАЗУ ПІДЛІТКА В ЗАРУБІЖНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

Художнє моделювання образу підлітка в зарубіжній літературі є важливим літературознавчим та педагогічним аспектом, оскільки воно відображає вікові, психологічні та соціальні особливості цього етапу розвитку особистості. У різні історичні періоди письменники з різних позицій та точок зору розуміли підлітковий вік: від ідеалізованих образів у класичних творах до реалістичного й навіть психологічно суперечливого зображення внутрішнього світу підлітка в сучасній літературі. Основними характеристиками таких персонажів є: прагнення до самопізнання, конфлікт із дорослим світом, емоційна нестабільність, пошук власного місця в суспільстві та розвиток морально-етичних переконань.

Підліткові персонажі часто є головними персонажами творів літератури, що дозволяє автору глибше розкрити процеси становлення особистості, боротьбу з внутрішніми переживаннями та соціальними викликами. У класичній літературі (наприклад, у романах М. Твена, Ш. Бронте, Ч. Діккенса) підлітки постають як герої, які долають труднощі через власну силу духу, наполегливість та моральні цінності, тобто їх презентували, як сильних особистостей. У ХХ – ХХІ ст. акцент зміщується на внутрішні переживання, роздуми та емоційну нестабільність підлітка (як у творах Д. Селінджера, Д. Гріна, С. Коллінз). Отже, зарубіжна література пропонує багатогранні образи підлітків, які відображають соціокультурні особливості своєї епохи та залишаються актуальними для сучасних читачів.

Т. Мельник відзначила, що у романі «Лужок Чорного Лебедя» автор досліджує ключові чинники, що впливають на формування підліткової особистості. Замість зосередження на зовнішніх обставинах, він акцентує увагу на біологічних аспектах, які спричиняють внутрішній конфлікт героя. Головний персонаж, Джейсон Тейлор, мешкає у містечку Вустершир – рідному місці дитинства письменника Девіда Мітчелла. Як автор, так і його герой стикалися з проблемою заїкання, що ставало причиною насмішок серед однолітків [3, с. 141].

Д. Мітчелл мав  мовний дефект, а тому він ретельно спостерігав за митцями, які також заїкалися, та шукав способи подолання цього бар’єру. Згодом він усвідомив, що замість перешкоди ця особливість може стати засобом виразності у його творчості. У романі автор занурює персонажів у світ мовних обмежень, змушуючи їх шукати вихід із «словесної пастки». Він вважає, що саме заїкання допомогло йому розширити словниковий запас і стати письменником [3, с. 141].

Образ Джейсона Тейлора є важливим для розуміння проблеми дорослішання, а його становлення розглядається крізь призму впливу родини, стосунків із друзями, внутрішніх переживань і способів їх подолання, а також суспільного тиску [3, с. 141].

М. Карасьов пояснює моральну деградацію підлітків як наслідок соціальних змін, зокрема «відсутності у молодого покоління чітких життєвих орієнтирів», а також особливостей «самої підліткової психології» [2, с. 1].

Подібне нелюдське прагнення свідчить про психічну нестабільність підлітків, які не лише не бачать інших способів подолання власного страху, а й сприймають таке рішення як прийнятну норму – метод усунення будь-яких перешкод, навіть ціною чужого життя. Однак моторошним є те, що їхнє подальше існування здається їм легким і безтурботним, позбавленим докорів сумління, духовних цінностей і загальнолюдських моральних принципів [2, с. 1].

З. Провальна у статті «Психологія підлітка у творчості сучасних польських письменниць» стверджує про те, що у віці 13-14 років відбувається переломний момент: самооцінка підлітка стає нестійкою, а сприйняття власного «Я» втрачає цілісність. У цей період зростає відчуття невизначеності, суперечливості та хаотичності власного внутрішнього світу, що обумовлено нестабільним рівнем прагнень, відсутністю саморегуляції та складнощами з переходом від оцінювання інших до самоаналізу. Щоб перестати сліпо копіювати чужі моделі поведінки, підлітки мають навчитися розвивати власну самосвідомість та здатність до рефлексії. Однак їхня потреба у самопізнанні часто вступає в конфлікт із нездатністю належним чином її реалізувати, що впливає на рівень їхньої самооцінки та її стабільність [4, с. 30].

Авторка додає, що у підлітковому віці цінності починають формувати основу мотивації, проте система ціннісних орієнтирів ще перебуває на стадії становлення. Підлітки переглядають ті цінності, які засвоїли в дитинстві, і якщо в попередні роки виховання відігравало вирішальну роль у їхньому формуванні, то тепер усе більший вплив мають погляди референтної групи. У цей період у підлітків з’являється ієрархія життєвих цілей, проте їм ще бракує достатніх ресурсів для їх досягнення, що уповільнює процес засвоєння соціально значущих моделей поведінки [4, с. 30].

Ціннісні орієнтири підлітків стають складнішими, більш автономними, але, попри певну самостійність, вони здебільшого тяжіють до загальноприйнятих норм. Вплив однолітків не завжди кардинально змінює їхні погляди, але поступово послаблює зв’язок із батьками, а деякі соціальні цінності, зокрема допомога та самопожертва, у підлітковому віці тимчасово втрачають своє значення, поступаючись місцем прагненню до соціального статусу, авторитету, економічної незалежності та самовираження через зовнішність.

Загалом, підлітковий вік,  зазначає З. Провальна, можна порівняти зі світом, у якому немає ні впорядкованої логіки дорослого життя, ні дитячої безпосередності. Це період, коли всі емоції, враження та нові усвідомлення звалюються на людину, немов злива. Її наслідки можуть бути суперечливими: з одного боку, це оновлення та внутрішній розвиток, з іншого – внутрішній хаос та руйнування усталених орієнтирів. Саме тому художня література, що зображує підлітковий світ, є особливо цінною [4, с. 30].

У своєму дослідженні О. Багінська розглядає мовний портрет підлітка середини ХХ століття, тобто його ідентичність, яка проявляється через мовні засоби, використані Дж. Селінджером [1, с. 13].

Основна увага приділяється аналізу цього аспекту в романі «Над прірвою в житі», який написаний від імені головного героя-підлітка, слугує цінним матеріалом для дослідження його мовної ідентичності. У творі також простежуються специфічні мовні особливості, що відображають характер і світосприйняття підлітка [1, с. 13].

Мова підлітків у романі Дж. Селінджера вирізняється свободою вираження, активним використанням розмовної та зниженої лексики (buzz, dump, damn, stink), вульгаризмів (bastard, ass, sonuvabitch, goddam), слів-паразитів (or so, and all у кінці речень, as hell у значенні підсилення, sort of), а також скорочень (bunk, Coke, damn, Chrissake). Такі особливості мовлення відображають протестну налаштованість підлітків. Окрім того, вони широко застосовують багатофункціональні епітети, які допомагають максимально експресивно та стисло передати емоційні враження від людей, явищ чи предметів [1, с. 13].

Отже, твори зарубіжної літератури відображають різноманітні аспекти підліткової психології, включаючи проблеми самоусвідомлення, емоційної нестабільності, соціальної ізоляції та пошуку ідентичності. Літературні образи підлітків стали важливими не тільки для розуміння самого вікового періоду, а й для вивчення процесів становлення особистості в складному соціокультурному контексті.

Література

1.    Багінська О. С. Мовні засоби вираження ідентичності підлітка у романі Дж. Д. Селінджера «Над прірвою в житі». Житомир, 2011. С. 13.

2.    Карасьов М. «Любко Дереш як дзеркало молодіжної прози» URL: http://maysterni.com/publication.php?id=71383 (дата звернення: 21.01.25).

3.    Мельник Т. Проблеми становлення особистості в романі Девіда Мітчелла «Лужок Чорного Лебедя». Особистісно-професійний розвиток вчителя: матеріали III Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції. Вінниця: «Твори», 2019. С. 141.

4.    Провальна З. Психологія підлітка у творчості сучасних польських письменниць (на матеріалах Йоанни Яґелло, Барбари Космовської, МалґожатиКароліни Пекарської): кваліфікаційна робота магістра. Хмельницький, 2022. С. 30.