Недзельська Анастасія ПОВЕРНЕННЯ ДО МІТУ — РЕТЕЛІНГИ У СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

Недзельська А. В.

студентка 5 курсу

Національний університет «Львівська політехніка»

Наук. кер.: Левицька О. С., канд. філол. наук, доцент

 

ПОВЕРНЕННЯ ДО МІТУ — РЕТЕЛІНГИ У СУЧАСНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

 

У сучасній літературі все більше набуває поширення явище звернення до мітології через інтерпретації у формі ретелінгів, а ці твори все частіше почали відокремлювати в осібний жанр. Ретелінг передбачає переказ вже відомої історії зі змінами, що вносили б до сюжету чи героїв нову актуальну на наш час проблематику, таким чином актуалізуючи ці історії для сучасного читача. Наприклад, автори створюють нові історії на основі популярних казок, мітів чи будь-яких інших літературних творів. Часто такі тексти містять сучасне місце дії, перспективу другорядного персонажа або ж поєднують в собі різні жанри. З-поміж сучасних видань назвемо, приміром, «Гамнет» М. О’Фаррелл (Віват, 2023), «Мідноголовий демон» Б. Кінґсолвер (Артбукс, 2024), «Сіндер» М. Маєр (Ранок, 2021), «Ніби ми злодії» М. Л. Ріо (Артбукс, 2024), «Таємна історія» Д. Тартт (КСД, 2017), «Безсердечна» М. Маєр  (Readberry, 2024).

Сьогодні спостерігаємо великий запит саме мітологічні перекази. Зокрема хвилю популярності у жанрі ретелінгу переживає грецька мітологія: такі видання як «Цирцея» М. Міллер (Віват, 2018) та «Доньки Спарти» К. Гейвуд (Yakaboo Publishing, 2023) є помітними фаворитами серед сучасних читачів. Жанр ретелінгу охоплює найрізноманітніші цільові авдиторії: діти, підлітки, дорослі. До прикладу, 2023 року було продано 2 мільйони примірників «Пісні Ахілла» М. Міллер тільки у США. Серія пригодницьких романів про Персі Джексона ж станом на 2019 рік розійшлася світом накладом у 180 мільйонів примірників.

Відродження класичних історій не є винятковим для сучасної епохи. Протягом усієї історії такі сюжети були важливими орієнтирами. Це призвело до появи безлічі адаптацій. Тож чому сучасні читачі та оповідачі зберігають цей інтерес до мітології? Відповідь криється у тому, що ж таке мітологія для суспільства. Міти та легенди були невідчужною частиною людської культури ще від давніх часів, слугували місцем для збереження історії, передання моральних цінностей та уроків, відображення ідей і вірувань суспільств, які їх формували. Міти були не просто історіями для розваги; вони були колективною пам’яттю та мудрістю народу, що передавалася із покоління в покоління в усній формі, а вже потім була записана письмово. Ці оповіді допомагали пояснити таємниці світу, природи, забезпечували основу для розуміння людського існування та встановлювали моральні норми поведінки [3].

Популярність мітології в сучасному світі пов’язана з яскравим зображенням в давніх сюжетах інтенсивних емоцій, недосконалої людської природи та складного всесвіту, в якому боги втілюють деякі з найфундаментальніших і водночас найскладніших аспектів життя: любов, бажання, гнів, війна, мудрість, потворність, героїзм чи антигероїзм — теми, які залишаються позачасовими та універсальними.

Найпершою особливістю жанру ретелінгу є дбайливе ставлення до оригіналу. Дослідники зауважують, що аби видати переказ добре відомої історії на сучасному книжковому ринку, переосмислення класики має зберегти вагому частину першоджерела, залишити оригінальний сюжет впізнаваним: незмінні персонажі та їх мотиви, використання історичних досліджень для створення реалістичного середовища і збереження краси мови оригіналу [1].

Особливістю цього жанру є й тематика: ретелінг принципово відрізняється від звичного переказу тим, що є окремим твором. Найкращі ретелінги зберігають велику частину першоджерела, водночас досліджуючи й опрацьовуючи теми, актуальні для сучасної культури. Наприклад, «Пісня про Ахілла» М. Міллер висвітлює стосунки між Патроклом та Ахіллом, які не були детально описані в «Іліаді». У більш широкому сенсі, адаптація класичного міту Міллер досліджує одностатеве кохання як одну з його тем, відгукуючись на сучасну потребу в репрезентації. Унікальність таких текстів полягає в тому, що кожен на основі того ж сюжету може висвітлити іншу тему, бо ж міт залишається кістяком для створення історій сьогодення. Теми, що їх торкаються автори, є дзеркалом для суспільства — дають відповіді на те, що його турбує, де воно стоїть, чи далеко віддалилося від того часу. Отже, древні сюжети все ще залишаються важливою праосновою для літературних творів та сюжетів інших видів мистецтва.

Ретелінги пишуть з урахуванням актуальних на сьогодні кутів зору, адже одним із способів, яким автори відрізняють перекази мітів від матеріалу джерела полягає в тому, що вони розповідають історію з погляду традиційно маргіналізованих або непочутих голосів. Це яскраво проявляється у «Цирцеї» М. Міллер, яка переказує «Одіссею» з погляду чаклунки Цирцеї. Ще один приклад — «Тисяча кораблів» і «Доньки Спарти», розповіді історій Троянської війни з погляду жінок. Описана в ретелінгах проблематика багатогранна, на проблеми минулого накладається шар сучасних питань.

За спостереженнями дослідників, певний зв’язок утворився між грецьким переказом і феміністичними цінностями [4], тож окремим піджанром стали так звані феміністичні ретелінги, сконцентровані на жіночих персонажах. Часто описуються жіночі погляди на таку, здавалося б, традиційно чоловічу трагедію — війну. Прикладом таких видань є тексти Наталі Гейнс, авторки книги «Скринька Пандори», нонфікшену, де письменниця аналізує мізогінність, з якою грецькі жінки були представлені в культурі. Ця тенденція поширюється не тільки в США та країнах Європи — вона є у всьому світі. До прикладу, антологія оповідань Болу Бабалоли «Любов у кольорі: міфічні казки з усього світу» також зображає низку жінок, надаючи перевагу давно забутим казкам, у яких переплітаються грецький міт, стародавні легенди Близького Сходу та народні казки Західної Африки. Проте питання, чи можна назвати цей піджанр феміністичним, залишається невизначеним, адже, наприклад, письменниця Маргарет Етвуд стверджує, що у її власному переказі «Пенелопіада» («The Penelopiad») немає нічого феміністичного, адже «Щоразу, коли ти пишеш щось з погляду жінки, люди кажуть, що це по-феміністськи» [4].

Проте прадавні вірування безлічі народів і старі основні сюжети продовжують знаходити нові інтерпретації і за кордоном, і в Україні. До деяких із найновіших іноземних текстів, виданих вже цього року, належать «Єлена Троянська, 1993» Марії Зокколи («Helen of Troy, 1993: Poems»; Scribner, 2025), «Насіння» Енджі Пекстон («Seeds»; Rising Action Publishing Collective, 2025), «Ці фатальні квіти» Шеннон Айвз («Those Fatal Flowers»; Dell, 2025) та ін.

На українському книжковому ринку переклади ретелінгів стають все більш поширеними. Проте ніша власне українських текстів цього жанру залишається майже незаповненою. Слов’янські міти не збереглися так, як грецькі чи римські, проте все ж вони знаходить своє відображення в літературі. До деяких видань, що певним чином інкорпорують мітологію, належить «Троян-зілля», цикл «Зворотний бік» Дари Корній, «Завірюха» Анастасії Нікуліної, збірка «Легендарій дивних міст», «Знайти країну амазонок» Наталії Довгопол.

Тож ретелінг, цей вже не новий жанр, у сучасну літературу може привнести низку актуальних на сьогодні тем, призабутих, проте важливих персонажів, даючи простір для переосмислення споконвічних історій.

Література

     1.      Atinon A. The Enduring Popularity of Mythological Retellings. Gratton Street Press. 17.08.2024. URL: https://grattanstreetpress.com/2024/09/17/the-enduring-popularity-of-mythological-retellings/

     2.      Harrison S. The Rise of Mythical Retelling. The Oxford Student. 2024.

     3.      Napilay J. How Ancient Myths and Legends Reflect the Societal Values and Beliefs of the Cultures That Created Them. Medium. 08.08.2024. URL: https://medium.com/@joshuanapilay/how-ancient-myths-and-legends-reflect-the-societal-values-and-beliefs-of-the-cultures-that-created-8dc3bb1a926e

     4.      Neville E. The Rise of Greek Retellings. The Boar. 17.06.2023. URL: https://theboar.org/2023/06/the-rise-of-greek-retellings/

     5.      Shaffi S. Two Sides to a Story: Why Feminist Retellings are Filling Our Bookshelves. The Guardian. 24.03.2023. URL: https://www.theguardian.com/books/2023/mar/24/two-sides-to-a-story-why-feminist-retellings-are-filling-our-bookshelves