Михальчук Тетяна ЧИТАННЯ ЯК РОДИННА ПРАКТИКА В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

 

Михальчук Т. В.

аспірантка

Національний університет «Острозька академія»

Наук. кер: Вісич О. А., д. філол. н, професор

 

ЧИТАННЯ ЯК РОДИННА ПРАКТИКА

В СУЧАСНІЙ УКРАЇНСЬКІЙ ПРОЗІ ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

 

Процес читання є міждисциплінарним феноменом і перманентно перебуває у фокусі наукових студій педагогіки, філософії, культурології, соціології, літературознавства тощо. Зокрема, в межах останніх читання вивчають із кількох перспектив – у нерозривному зв’язку з категоріями «автор», «текст», «читач»; у світлі рецепції художнього твору; у контексті творення наративних стратегій; як перформативний процес тощо.

До знакових досліджень в українській літературознавчій науці належить робота Марії Зубрицької «Homo legens: читання як соціокультурний феномен», що вийшла друком 2004 року. Працю справедливо вважають першою спробою комплексно і «панорамно» окреслити проблемно-тематичні аспекти дискурсу читання. Серед інших дослідників, котрі зверталися до вивчення феномену читання, варто згадати Ірину Бондаревську, Ларису Горболіс, Олену Романенко, Нонну Шляхову та ін.

Зображення читання як хобі, частини дозвілля чи родинної практики нерідко з’являється й на сторінках художніх творів, зокрема для дітей та підлітків. Сьогодні чимало українських авторів у свій спосіб осмислюють цей феномен – уводять в персоносферу героїв-читачів, надають образу книги особливого символізму та перетворюють його на вагому сюжетотворчу деталь. Нерідко в текстах для дітей та підлітків фігурують і топоси бібліотек, домашніх книгозбірень, книжкових крамниць. Відтак читацькі практики є частинами художніх творів Володимира Аренєва, Катерини Бабкіної, Галини Вдовиченко, Сашка Дерманського, Андрія Кокотюхи, Оксани Лущевської, Галини Ткачук, Наталії Ясіновської та ін.

З-поміж означених проявів феномену читання у творах для дітей та підлітків чільне місце посідає творення художніх моделей, у яких окреслений процес постає родинною традицією, що об’єднує членів сім’ї та сприяє налагодженню міжпоколіннєвого зв’язку. Власне, спільне читання чи похід до книгарні як спосіб разом провести дозвілля, на думку дослідників, слугують позитивним прикладом формування читацької культури в юної особистості. Наприклад, за даними всеукраїнського соціологічного дослідження рівня читання дітей та дорослих у 2024 році, «дитяче ставлення до читання та читацької поведінки суттєво залежить від наявності в оточенні дітей батьків та інших дорослих, які читають книжки» [1, c. 4]. Відтак активний інтерес до читання серед дорослих формує активний інтерес до читання серед дітей, стимулює їх вільно ділитися враженнями про прочитане та порівнювати цей процес із задоволенням та позитивними емоціями.

Серед розмаїття художніх творів для дітей та підлітків варто виокремити низку таких, що вповні репрезентують художні моделі родинного читання. Наприклад, «Сніговий тепл» Катерини Бабкіної, «Різдвяна крамничка тітоньки Мальви» Сашка Дерманського, «Любов, дідусь і помідори» Наталії Ясіновської, «Моя найтихіша книжечка» Галини Ткачук, та ін.

Читання в колі сім’ї як певний формат дитячої гри, а надалі – традиції, перейнятої молодшим поколінням від старшого, зображує Наталія Ясіновська у повісті «Любов, дідусь і помідори», що вийшла друком у Видавництві Старого Лева 2021 року. Дитячий спогад головної героїні Олесі про читання в колі сім’ї, з одного боку, окреслює її читацький досвід, що розпочався з раннього дитинства завдяки тому, що мама, бабуся й дідусь читали разом із нею. А з іншого боку, увиразнює розмаїття способів читання в родині, одним із яких може стати інсценізація, читацький перформанс: «Дідусь  гарно  імітував голоси, тому  Олеся  дуже  любила  його слухати. А мама навіть змайструвала з поролону колорадського жука Джека й пошила тоненького хробачка Кузю. Вуж, миша й жаба в Олесі вже були. Тож вона бавилася звірятами разом із мамою та дідусем» [3, с. 23]. У поданому епізоді згадано книгу українського письменника Сашка Дерманського «Володар макуци, або Пригоди вужа Ониська», що вийшла друком у 2004 році та рекомендована для читання в молодшій школі.

Образ книги як родинної реліквії змальовує у творі «Різдвяна крамничка тітоньки Мальви» Сашко Дерманський. У родині головного героя Тишка кілька поколінь по дідусевій лінії були казкарями, як і сам дідусь: «Він виколисує казки в улюбленому кріслі-гойдалці, а потім записує їх у велику старовинну книгу» [2, с. 7]. Казка у творі постає виявом найбільшого добра, дива та різдвяного свята. Головні антагоністи пан Крук і Мряка прагнуть заволодіти книгою казок, що рівноцінно знищенню в людях уміння радіти: «Казки і солодощі викликають найбільше радості в людей <…> Якщо людину позбавити радості, їй нічого робити на цьому світі» [2, с. 44]. Кульмінаційний епізод у творі також пов’язаний зі створенням казки. Щоб врятувати Різдво та повернути людям уміння радіти, завданням дідуся є дописати кінцівку останньої казки у своїй книзі. Відтак образ книги як родинної реліквії відіграє важливу роль у динаміці розвитку сюжету і в кульмінаційному епізоді стає для родини, якій належить, інструментом порятунку одне одного та всіх навколо.

Отже, вивчення феномену читання перебуває в міждисциплінарному фокусі гуманітарних наук. У літературознавстві окреслену тему розглядають у світлі різних підходів – від аналізу його соціокультурного значення до вивчення наративних стратегій, ступеня перформативності, металітературності. Нерідко осмислення феномену читання відбувається й у площині художніх творів, коли в центрі сюжету постає персонаж зі значним читацьким досвідом, а образ книги чи топос бібліотеки стають рушіями розвитку сюжетної лінії. Наприклад, численні сцени читання вміщені у творах для дітей та підлітків, де окреслений процес нерідко постає важливим елементом формування читацької культури в родині, налагодження міжпоколіннєвих зв’язків та соціалізації особистості загалом. Закладені в текстах художньої літератури моделі родинного читання потенційно можуть впливати на позитивне сприйняття цього процесу та формування читацьких звичок у юних реципієнтів. Загалом сучасна українська проза для дітей та підлітків налічує чимало прикладів, які об’єднані темою родинного читання, і можуть становити окремий фокус для поглиблених досліджень.

 

Література

1.    Аналітичний звіт за результатами всеукраїнського соціологічного дослідження рівня читання дітей та дорослих у 2024 році. Київ, 2024. 45 с. URL: https://drive.google.com/file/d/1Jrd2OmblQepBKiwnNy4-fQ_Q7_zt6QKz/view (дата звернення: 16.02.2025).

2.    Дерманський С. Різдвяна крамничка тітоньки Мальви. 4-те вид. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2024. 56 с.

3.    Ясіновська Н. Любов, дідусь і помідори. Львів : Вид-во Старого Лева, 2021. 240 с.