Попов Максим ЧАСТИНОМОВНА ЕКСПЛІКАЦІЯ ПЕРЕДАЧІ МЕТАФОРИЧНИХ ОДИНИЦЬ У ПОЛЬСЬКОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ ЕКОНОМІЧНОЇ ПУБЛІЦИСТИКИ

 

Попов М. В.

студент магістратури 1 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Мацегора І.Л.., к. філол. н., доцент

 

Частиномовна експлікація передачі метафоричних одиниць у польськомовних перекладах економічної публіцистики

 

Публіцистичний стиль, через його поліфункціональність і, відповідно, різноманітність характеристик, посідає особливе місце в системі стилів літературної мови. Публіцистичні тексти можуть бути різної тематики, оскільки вони ефективно працюють і затребувані у найрізноманітніших сферах людської діяльності − це й політика, і  охорона здоров'я, і економіка., будівництво та ін. Важливість подібних тем, які висвітлюються  засобами масової інформації, вимагає ґрунтовних міркувань і відповідних засобів логічного викладу думки. А особливістю економічної проблематики є, з одного боку, скрупульозність дослідження проблеми, вивіреність усіх використовуваних фактів і, з іншого боку, соціальна загостреність. Композиційно таким текстам  властиві експозиція (постановка проблеми), що передбачає зіставлення, принаймні, двох протилежних точок зору на описувану подію [2, с. 15]. У таких текстах також наводиться аргументація, що доводить істинність «тези», що й спростовує його − «антитеза» частина, що завершує, звичайно містить узагальнену оцінку й підбиття підсумків. Таким чином, економічній публіцистиці в значній мірі властиві риси наукового стилю. Однак, на відміну від останнього, головною функцією публіцистичного стилю є не стільки інформування, скільки вплив на читача або слухача з метою переконати його в правильності висунутих положень і/або викликати у нього  бажану реакцію не стільки логічно обґрунтованою аргументацією, скільки силою, емоційною напруженістю, демонстрацією тих сторін явища, які найбільше ефективно слугують  досягненню поставленої мети.

Характерною рисою економічної публіцистики є комбінація рис як наукового, так і публіцистичного стилів. У даній науковій розвідці проналазовано аспект тих ознак текстів даної групи, які дозволяють віднести їх до публіцистичного стилю −  а саме, про їхню образність і оцінність . Універсальним засобом, що забезпечують ці обидві якості є метафора.

Традиційно метафора розглядалася головним чином у термінах стилістики й риторики як засіб досягнення образності й емоційного впливу на аудиторію [1, с. 25]. Однак із часу опублікування Дж. Лакофом і М. Джонсоном їх дослідження [3], за яким з’явилося низка   значущих  робіт з когнітивістики, що розглядають метафору як когнітивне явище, механізм якої  широко задіяний у процесах концептуалізації, формуванні семантики похідного слова, термінотворенні й породженні дискурсу. У цей час актуальним є вивчення науково-популярного компонента масмедіа, мета якого полягає у тому, щоб донести наукове знання до аудиторії, що різниться за віком і рівнем освіти. При цьому інформація повинна бути передана найбільше компактно й доступно, і у той же час у свідомості реципієнтів має бути сформоване певне ставлення до фактів., що описуються.  Ці обидві цілі успішно досягаються за допомогою  використання метафор.  Метафора являє собою засіб вторинної номінації, що виникає на основі зовнішньої подібності оригіналу й об'єкта номінації. Заміщення відбувається на основі переносного значення слова, що позначає об'єкт − джерело стертого  значення [4, с. 68]. Структурно метафори підрозділяються на прості (представлені однієї лексичною одиницею), і розгорнуті, або поширювані, які можуть бути представлені словосполученням, фразою, реченням або цілим текстом.

Поряд зі стертими метафорами в економічній публіцистиці  доволі поширеними є метафорами-кліше. Це такі метафори, які трохи втратили свою естетичну складову, і все частіше використовуються лише у конотативній функції, для того, щоб ясніше, яскравіше, емоційніше передати думку.  Говорячи про концептуальну метафору, варто зазначити, що вона відіграє дуже важливу роль в економічному дискурсі, що відзначається багатьма дослідниками.

У наш час усе частіше розглядається метафоричний механізм концептуалізації наукових реалій в економічному тексті. Усе більше визнання отримує думка про необхідність вивчення й застосування концептуальної метафори як інструмента пізнання й методу наукового дослідження, а також у методиці навчання іноземним мовам, зокрема, у курсі польської/англійської  для спеціальних цілей і економічного перекладу [1, с. 58]. Серед найпоширеніших економічних концептуальних метафор можна виділити метафори, об'єднані в рамках таких класів: машини й механізми, тварини, рослини й садівництво, боротьба й воєнні дії, здоров'я й фізичний стан, кораблі й плавання й, нарешті, спорт. Для правильного розуміння економічних проблем, позначених метафорою, необхідне осмислення її зв’язків із позамовною реальністю.

Розглянемо  це на  прикладах уривків текстів економічної тематики із зазначенням ролі частиномовної експлікації у передачі метафоричних одиниць у перекладах українською мовою.

 оригінал: Co stanie się z dolarem po wojnie: analitycy wymodelowali główne scenariusze

Niemożliwe jest obliczenie dokładnej prognozy kursu dolara na Ukrainie po wojnie. Analitycy byli jednak w stanie wymienić czynniki, które będą miały na niego wpływ. W zależności od nich udało im się modelować kilka wariantów zachowania rynku walutowego. Według analityka finansowego Olexii Kushch, najważniejsze dla powojennej kondycji hrywny będą formaty zakończenia wojny i odbudowy kraju. Rozważa on dwa scenariusze:

1. Jeśli na Ukrainę napłyną znaczne środki od zachodnich partnerów na odbudowę. "Jeśli rzeczywiście są to liczby, o które prosimy w Ługano lub Londynie, to hrywna nawet się wzmocni, ponieważ nastąpi bardzo silny napływ waluty do kraju" - wyjaśnia ekonomista [https://pol.obozrevatel.com/section-business/news-what-will-happen-to-the-dollar-after-the-war-analysts-have-modelled-the-main-scenarios-07-07-2023.html].

Переклад: Що буде з доларом після війни: аналітики змоделювали основні сценарії.

Розрахувати точний прогноз курсу долара в Україні після війни  неможливо. Однак аналітики змогли перерахувати фактори, які на нього вплинуть. Залежно від них вони змогли змоделювати кілька варіантів поведінки валютного ринку. На думку фінансового аналітика Олексія  Куща, найважливішими для післявоєнного стану гривні будуть формати завершення війни та відбудови країни. Він розглядає два варіанти розвитку подій:

Якщо Україна отримає значні кошти від західних партнерів на відбудову. "Якщо це дійсно ті цифри, про які ми просимо в Лугано або Лондоні, то гривня навіть зміцниться, тому що буде дуже сильний приплив валюти в країну", – пояснює економіст.

Переклад метафор має такі морфологічні характеристики: napłyną znaczne środki - отримає значні кошти ("napłyną" -це дієслово; "znaczne" − це прикметник, який описує іменник ("środki") і вказує на кількість "środki" - це іменник) .Підмет -"środki", присудок -"napłyną", означення - "znaczne". hrywna nawet się wzmocni - гривня навіть зміцниться( граматична приналежність -дієслово; граматична категорія ; Підмет − "гривня".  Присудок − "зміцниться". Частка "навіть");  napływ waluty do kraju − приплив валюти. "napływ" − іменник, "waluty" − іменник у родовому відмінку,"do" − прийменник, "kraju" − менник у родовому відмінку. Підмет − "napływ", означення - "waluty", прийменниково-іменникова група - "do kraju". hrywna może zyskać- гривня може зміцнитися "hrywna" − іменник у називному відмінку,"może" − дієслово,"zyskać" -дієслово в інфінітиві Підмет −"hrywna",присудок −"może zyskać".

Таким чином,  дослідивши особливості частиномовної експлікації у передачі метафоричних одиниць, дійшли висновку про доцільність використання описового перекладу та граматичних трансформацій у текстах економічної проблематики.

Література

1.     Кравець Л. Метафора як лінгвоментальний феномен: навчальний посібник. Київ : Мистецтво, 2014. 247 с.

2.     Кухаренко В. Інтерпретація тексту: навчальний посібник. Одеса : Латстар, 2012. 292 с.

3.     Лакофф Дж., Джонсон М. Метафори, якими ми живемо. Київ : Едиторіал, 2004. 256 с.

4.     Ляшкова І. Метафора як засіб втілення наукового знання в англійській мові та проблема еквівалентності перекладу на українську. Вісник НТУ «ХПІ». 2015. № 13. С.67–72.