Бондаренко Аліна МЕТАГЕРОЇНЯ РОМАНІВ С. ТАЛАН

 

Бондаренко А. А.
студентка 4 курсу

Національний університет кораблебудування імені адмірала Макарова (м. Миколаїв)

Наук. кер.: Гурдуз А. І., к. філол. н., доцент

 

МЕТАГЕРОЇНЯ РОМАНІВ С. ТАЛАН

 

У річищі розвитку метамодерністами художніх концепцій попередників виділяється зацікавленість до творення метаобразів персонажів, що в українській літературі практиковано досить оригінально (зокрема, Дарою Корній, Люко Дашвар), але поки досліджено на матеріалі окремих митців. Пам’ятаючи про дещо суперечливе бачення метагероя в українському літературознавстві, поряд із вченням про метатекст, дотримуємося поглядів на предмет Ст. Хороба, Г. Сиваченко і А. Гурдуза, трактуючи такий образ як постійний для певного художнього корпусу письменника й такий, що здатний переходити з одного тексту в інший при збереження свого художнього надзавдання [1].

Продуктивністю й особливим підходом у цьому сенсі в останні роки відзначена метагероїня романів Світлани Талан, досить продуктивної авторки, яка працює з колом гострих психологічних проблем – особистості й соціуму в цілому. Її метагероïні властива глибина внутрішнього світу, складні емоційні переживання та боротьба зі стереотипами [2]. Цей образ кидає виклик традиційним уявленням про роль жінки в суспільстві, героїня шукає тут своє місце в житті і при цьому стикається з різними випробуваннями. У творчості С. Талан звертає увагу не лише на особисті переживання жінки, але й на соціокультурні контексти, які впливають на її життя.

У своїх романах письменниця крізь призму долі людини розкриває багатогранність жіночих образів, які мають певні досягнення у своєму житті. Кожна її героїня оригінальна, хоча водночас органічна зазначеному провідному типу персонажки; жінки на сторінках С. Талан є індивідуальними у своїх вчинках, думках і мріях. Для письменниці вважливо, щоб, прочитавши її твори, читачі змогли переосмислити свій шлях із погляду життєвої мудрості.

Наприклад, у романі «Матусин оберіг» (2019) головна героїня – Олеся, проходить через численні випробування та труднощі, намагаючись знайти своє місце в житті і зберегти сімейні цінності. Вона сильна, емоційна і водночас вразлива і стикається з болем утрати, труднощами у стосунках і пошуком ідентичності. У центрі сюжету перебуває її внутрішня боротьба, прагнення до самореалізації, відновлення зв’язку з рідними та підтримка своєї родини. Роман досліджує теми материнства, любові та самопожертви, ставлячи під питання традиційні уявлення про роль жінки в суспільстві. Олеся не лише намагається знайти себе, але й стає символом сили і витривалості, відстоюючи свої принципи і цінності в умовах соціальних та особистісних труднощів.

Героїня ж роману «Повернутися дощем» (2016) Настя Бидлота постає патріоткою, волонтеркою, цілеспрямованою, відважною, люблячою і здатною на прощення. Її прізвище є антиподом до її людських якостей, вона його соромиться, але з часом приходить до висновку: «Наше прізвище Бидлота, і раніше я справді соромилася його. Зараз зрозуміла, що справжня бидлота – це ті, хто продали свою країну за двісті гривень!» [3, с 35]. На долю цієї жінки випав складний життєвий період, який приніс суцільні страждання і втрати, але та зуміла знайти у собі силу, щоб допомагати іншим.

У своїх творах С. Талан в образі головної героїні завжди змальовує жінку, на долю якої випадає нелегкий тягар життєвих випробувань, але, незважаючи на складні обставини, вона виступає сильною, доброю, цілеспрямованою і здатною на самопожертву.

Не лише жіночі образи розкриваються в романах авторки психотипами: у їхньому моделюванні значна роль і чоловічих персонажів. Чоловіки також відіграють важливу роль у сюжетній лінії творів С. Талан, хоча певно підпорядковані героїням, у низці випадків духовна сила останніх на тлі чоловічої слабкості традиційно підкреслюється. У вчинках, мовленні, загальній конституції ці чоловіки мають підсилену емоційність і м’якість, що також засвідчує домінування в них жіночого начала. Скажімо, чоловік Насті у романі «Повернутися дощем» – Валерій, змальований як такий, що апатично ставиться до подій довкола нього («безформна медуза» [3, с. 420]). Борцем за справедливість у романі «Повернутися дощем» постає Геннадій, який намагається реалізуватися на Майдані («…невеличкий острівок, територія свободи» [3, с.221]) і мріє про утвердження свободи у країні, проте з часом зазнає все більших розчарувань в оточенні через зрадництво і виявляє певну залежність від жінки.

Загалом метагероїня у романах Світлани Талан проходить складний шлях самопізнання, намагаючись з’ясувати своє місце в світі та знайти баланс між особистими і соціальними очікуваннями; виступає не лише як самостійна постать, але й як учасниця складних узаємин – з партнерами, родичами та друзями, і ці стосунки розвиваються на тлі соціальних, культурних чинників. Образ жінки у прозі авторки відображає сучасні вітчизняні соціальні реалії, намагається адаптуватися до умов сучасності, враховуючи суспільні соціальні виклики. Метагероїня С. Талн часто постає у ролі матері, яку спонукає до дій бажання захистити і підтримати своїх дітей. Стикання метагероїні з питаннями життєвого сенсу, вірності та особистої свободи сприяє підкресленню глибокого філософського підтексту романів С. Талан.

Дослідження метаперсонажа сучасного українського письменника перебуває в руслі актуальних завдань вітчизняного літературознавства, а положення наших тез відповідно можуть бути розширені в межах більшого студіювання як доробку С. Талан, так і інших її колег і колежанок.

 

Література

1.      Гурдуз А.І. Метагероїня романів Дари Корній. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Філологічні науки: (літературознавство): зб. наук. пр. / за ред. О.С.Філатової. Миколаїв: МНУ ім. В. О. Сухомлинського, 2015. Жовтень. Вип. 2 (16).
С. 61–67.

2.      Талан С. «Я не настільки екстравагантна, як Шиллер або Гюго»: інтерв’ю. 2024, бер., 9. URL: https://rozmova.wordpress.com/2024/03/09/svitlana-talan-5/ (дата звернення: 20.01.2025).

3.      Талан С. Повернутися дощем: роман. Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2016. 444 с.