Работягова А. О.
студентка 2 курсу
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Ніколаєнко В. М., к. філол. н., доцент
ЛОКУС ОПОВІДАННЯ Г. ПАГУТЯК
«ПОТРАПИТИ В САД»
Поняття «локус» є предметом інтересу літературознавців і потребує
ретельного теоретичного вивчення. Локусом називають простір, визначений
конкретними межами, у якому розгортаються події в художньому творі, вони є
складовими частинами топосу й окреслюють його вужчі просторові рамки. Локус є
важливим елементом для формування просторової організації художнього тексту, у
якому змальовується життя персонажів і який слугує предметом інтересу як
реципієнта, так і письменника.
Оповідання Г. Пагутяк «Потрапити в сад» проаналізоване науковцями
здебільшого з точки зору формально-стилістичних особливостей (В. Агеєва,
М. Жулинський, А. Колеснік, Н. Мельник, Р. Мовчан, Є. Нахлік, В. Панченко,
Т. Тебешевська-Качак та ін.). Тож заявлений аспект дослідження на часі.
Мета розвідки – з’ясувати роль локусу в оповіданні Г. Пагутяк «Потрапити в
сад». Досягнення поставленої мети передбачає виконання такого завдання:
проаналізувати функції локусу у творі Г. Пагутяк «Потрапити в сад».
Оповідання Г. Пагутяк є яскравим прикладом її філософської прози. У творі
розповідається історія про життя хворого та безпритульного Грицька. Авторка
розмірковує про сенс людського буття, моральні цінності та важливість підтримки
знедолених осіб.
Час в оповіданні «Потрапити в сад» не має чітких рамок, читач може
простежити де й коли відбуваються події, спираючись на подані описи або
діалоги.
Хронотоп міста в аналізованому оповіданні розкривається завдяки окремим
локусам, оскільки місто для Г. Пагутяк насамперед – це простір, який сприяє
розкриттю героїв і відображенню соціального ладу суспільства. Для ретельного
аналізу просторових меж твору виділено менші його частини: вокзал, сад,
лікарня, електричка, буфет, будинок.
Так, до категорії важливих локусів оповідання Г. Пагутяк належать
вокзал і пов’язаний із ним яблуневий сад. Їх опис відповідно до специфіки жанру
подано скупо, лише одним речення: «З-за високої мурованої стіни визирали гілки
з червоними яблучками» [1]. Стіна є своєрідною алегорією труднощів і перепон,
що постають на шляху до щастя й гармонії з собою, оскільки сад знаходиться в
полі недосяжності головного героя – за високою мурованою стіною.
Сад у творі має символічне значення – це втілення гармонії й блаженства,
дійсно райського місця, адже письменниця використовує у своїй творчості
біблійні тексти. Цей локус займає значне місце в часово-просторовій організації
твору, позаяк окреслюється для відтворення душевного стану Грицька й акцентує
на значних подіях у житті героя. Сад надає твору філософського забарвлення, він
є уособленням розради, відкритості почуттів, душевного зцілення. Крім цього,
він слугує своєрідним композиційним обрамленням оповідання – змальовується на
початку та наприкінці твору.
Локус лікарні згаданий побіжно, вона – «увесь його (Грицька – А. Р.)
притулок» [1], як вказує Г. Пагутяк в оповіданні. Це місце його тимчасовий
прихисток від холоду та самотності, саме тут він переживає напади епілепсії.
Подібно до локусу лікарні, локус буфету стає своєрідною втечею від
неприємної реальності для Грицька. У ньому герой бачить маленький острівець
щастя в океані негараздів. Буфет приносить Грицьку відчуття безмежного щастя та
надії на краще, адже тут подавали його найулюбленішу їжу. Однак у цьому місці
персонажу знову доводиться відчувати на власному досвіді жорстокість світу: «Не
любив Грицько бабів з буфету, бо ще давно котрась назвала його жебраком» [1].
Електричка, наступний локус у творі, постає узагальненням людської долі й
життєвих шляхів. Життя у творі уявляється швидкоплинним, як і поїзд, і водночас
несе в собі багато можливостей. В електричці Грицько знаходив свій прожиток,
заробляючи грою на гармошці. Його репертуар складався лише з трьох пісень, але
цього було достатньо, «аби в наставлений капелюх посипалися копійки» [1].
Прикметно, що в цих локусах увага зосереджена не зовнішніх описах, а на
почуттях та думках головного героя. Вони посилюються відчуття пригніченості й
безпорадності Грицька. Безумовно, представлені локуси важливі для канви
художнього твору, оскільки створюють відчуття особливої значущості в поворотних
моментах життя персонажів.
В оповіданні окреме місце відведене локусу помешкання товариша центрального
героя. Загальні описи інтер’єру, які змальовуються авторкою, відтворюють
внутрішній світ персонажів і їх соціальний статус: «Микольцьо мешкав у
малесенькій хатці з одним вікном…» [1]. Позитивні зміни в зовнішньому вигляді
бідного будинку розкривається через призму сприйняття Грицька: «…вікно й двері
помалював білою фарбою, не пошкодував грошей» [1].
Отже, аналіз локусу міста в оповіданні «Потрапити в сад» Г. Пагутяк дає
змогу вичерпно охарактеризувати спосіб життя персонажів твору. Локус виконує
різноманітні функції у просторовій організації твору. Насамперед він відбиває
настрої персонажів. Так, будинок Микольця є не лише місцем його проживання, а й
відображенням внутрішнього світу героя. Також локуси мають велике значення для
побудови оповідання: яблуневий сад є одним з важливих композиційних елементів
твору. Зв’язок між різними локусами забезпечує цілісність художнього твору.
Література
1. Пагутяк Г. Потрапити в сад : оповідання. Київ : Молодь, 1989. 224 с.
Добрий день, пані Аліно! Дякую Вам за таку цікаву розвідку! Скажіть, будь ласка, чи плануєте Ви розвивати це дослідження, звертаючись до інших творів малої прози Г. Пагутяк? Було б цікаво почитати.
ВідповістиВидалитиДякую!
Добрий день! Дякую за запитання! Наразі не планую розвивати це дослідження, але в майбутньому цілком можливо, що повернусь до аналізу й інших творів малої прози Г. Пагутяк.
ВидалитиВітаю, пані Аліно! Дякую Вам за цікаву розвідку! Чим зумовлений вибір теми дослідження? Дякую!
ВідповістиВидалитиДобрий день, дякую за запитання! Письменниця висвітлює, на жаль, актуальну тему байдужості до людської долі. Зважаючи на доволі легкий стиль розповіді, на мою думку, Г. Пагутяк вдалося передати важливі проблеми й розчулити читача.
ВидалитиДякую Вам за відповідь!
Видалити