середа, 22 лютого 2023 р.

Дімітрова Єлизавета СПЕЦИФІКА ОСМИСЛЕННЯ ГОЛОДОМОРУ У НОВЕЛІ М. МИГАЛЯ «ЦАРСЬКІ СЕРЕЖКИ»

 

Дімітрова Є. П.

студентка 2 курсу

Наук. кер.: Ніколаєнко В. М., к. філол. н., доцент

Запорізький національний університет

 

СПЕЦИФІКА ОСМИСЛЕННЯ ГОЛОДОМОРУ

У НОВЕЛІ М. МИГАЛЯ «ЦАРСЬКІ СЕРЕЖКИ»

 

1932–1933 роки – роки масового голоду, штучно створеного з метою знищення українського селянства й будь-яких проявів національно-визвольного руху. Попри те, що ця тема була заборонена протягом багатьох років, сьогодні Голодомор як геноцид українського народу визнали 24 країни світу, а українці все частіше звертаються до мистецьких рефлексій теми Великого голоду.

Одним із таких творів є новела Мартина Мигаля[1] «Царські сережки», яка ще не була в полі зору науковців. Тож дослідження заявленої теми нашої розвідки є актуальним.

Написана авторкою-початківцем історія родинних цінностей, яку розповідає онукам бабуся, подана за допомогою художнього композиційного прийому «розповідь у розповіді», що вимагала ретроспективного зображення подій, котрі охоплюють період 1932–1933 рр. і Другої світової війни.

Молода жінка, залишившись голодної зими 1932 р. вдовою з двома дітьми й хворою матір’ю на руках, вимушена продати свій єдиний скарб – золоті сережки, які повернуться до власниці через десяток років.

Трагічні події історії, що художньо осмислені на сторінках твору, сприяють реалізації творчого завдання авторки, яке полягає в рецепції проблеми деградації людської особистості й шляху до відновлення людської сутності. Цей складний шлях людини до себе подається через призму демонстрації дії законів метафізики, адже Гаврила, який придбав за безцінь сережки, невдовзі без суду й слідства розстріляли: «Був тут у нас один (доповідає конвоїр Федір слідчому Остапу. – Є. Д., В. Н.) на обміні працював. Мало того, що зерна додому нагріб, так і ще он що, – охоронець кивнув на стіл з прикрасами, – все мало! Вирішив дещо прихопити… він при затриманні опирався, тож довелося втихомирити…» [1]. Конфісковані сережки несподівано дістаються 15-річній красуні Парасці Топчій, але і її спіткає трагічна доля. Прикраса опиняється в подруги Параски – Мотрі, яка і є головною героїнею твору.

Мотрі в десятирічному віці циганка нагадала дві долі: обібраної й  злодійки («Дві долі будуть у тебе, одну вкрадуть, іншу вкрадеш ти. Чорним смутком ляже на плечі ця крадіжка. І будеш ти, як звір завжди голодний і спраглий до любові. Я бачу на твоїх руках кров. Будеш довго проживати свій вік, а жити рік… Не бери того, що тобі не належить, щоб не втратити своє» [1]). Пророцтво циганки, яка, окрім всього, ще й застерегла Мотрю від грядущих лиховісних подій, що невдовзі настигнуть село, збулося.

Колективізація, розкуркулення й Голодомор – події, котрі кардинально змінили життя селян. Підступи, зради, помсти, доноси, страх – страшні ознаки доби. Федір Топчій мститься колишньому сільському старості, якого вважав винним у смерті дружини. Тож старосту разом із родиною відправляють на заслання, а його нову велику й добротну хату він купує на чорних торгах за 40 карбованців.

Втративши коханого Василя, котрий разом із родиною відправився туди, де «великий сніг» [1], Мотря мститься голові Соза (Федір Топчій. – Є. Д., В. Н.) за зламане життя: вбиває його, обмовляє його дочку Параску й, скориставшись нагодою, виходить заміж за її коханого Остапа та перебирається в місто до чоловіка.

Мотрин батько, аби відвести підозри від своєї дитини, підкидає докази Парасці, у такий спосіб рятуючи дочку і від розстрілу, і від голодної смерті. А разом зі своїм майбутнім зятем, слідчим ГПУ–НКВД Остапом Мариновичем, вони так старанно розслідують вбивство голови Соза Федора Топчія, що знешкодили злочинну терористичну групу, серед членів якої опинилася сусідка, котра стала випадковим свідком вбивства.

Сцени розкуркулення в новелі передано репліками персонажів про те, що в них відбирали зерно. А також масштабне художнє відтворення Голодомору, відповідно до специфіки жанру новели, зведено до картини зображення крайнього виснаження Параски («– Немає сил навіть голову підвести, – на ліжку, засланому ганчірками, лежала дуже худа жінка з великими вилицями, запалими щоками, і величезними, голодними блакитними очима, її шкіра була ніби прозора від голоду. – Поглянь, що в мене в долоні, дай мені хоч чогось поїсти. Вона простягнула руку, а в руці лежали сережки, це була рука скелета, перетягнута шкірою» [1]) й листа Мотриної матері, яка вже й не сподівається колись побачити свою дочку та онука.

Художнє осмислення Голодомору в новелі допомагає авторці не лише відрефлексувати травматичну подію, а й продемонструвати шляхи та причини деградації людини, яка в деструктивних умовах схильна проявляти свою негативну сутність. Використання сімейної реліквії як підсилювальної деталі – оригінальний авторський хід, що виконує насамперед дидактичну функцію й засвідчує приналежність новели до категорії літератури для підлітків: «Прокляття сережок в тому, що вони підсилюють ті якості, які приховані: жадібність Гаврила, пихатість та гордовитість Параски, ненависть та жагу помсти Мотрі, нерішучість Остапа» [1].

 Література

 1. Мигаль М. Царські сережки. URL: https://booknet.ua/book/carsk-serezhki-b245242

 



[1] Мар’яна Мигаль – справжнє імя молодої письменниці, яка обрала собі чоловічий псевдонім

9 коментарів:

  1. Доброго дня, Лізо! Дякую за порушення складної, але актуальної теми! На вашу думку, з якого віку з дітьми варто говорити про Голодомор? І чи порекомендували б ви аналізований твір для прочитання школярам?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вітаю! Дякую за цікаве запитання. Я вважаю, що з дітьми можна говорити на тему Голодомору з 5-6 років, оскільки це вік, коли дитина починає осмислювати себе, своє життя та все, що відбувається навколо. Проте, на мою думку, найбільш оптимальний варіант — коли дитина сама виявляє зацікавленість до цієї теми.
      Твір "Царські сережки" я би рекомендувала для прочитання учням 10-11 класів, адже в ньому розкриваються проблеми, які учні молодшої та середньої ланки не зможуть осягнути у повному обсязі та можуть не бути психологічно готовими сприймати деякі епізоди, в яких найбільш яскраво розкривається тема Голодомору.

      Видалити
  2. Клінчева Олена24 лютого 2023 р. о 21:14

    Дякую авторці за підняття такої гострої теми. Оскільки новела належить до категорії "література для підлітків", чи не здається вам вона надто важкою в моральному плані для сприйняття самими підлітками? Буду вдячна за відповідь.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день! Дякую за запитання. Думаю, що у підлітковому віці діти вже морально готові до сприйняття теми Голодомору, особливо враховуючи те, що з маленького віку вони вже поступово дізнаються про події тих років. Проте дуже важливо, читаючи твір, супроводжувати це обговореннями та поясненнями, аби діти могли адекватно реагувати на все, що стосується Голодомору.

      Видалити
  3. ОЛЬГА ФЕДОРЕНКО. Чи проводили Ви паралелі між новелою М. Мигаля «Царські стежки» і романом В. Барки «Жовтий князь»?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день! Дякую за Ваше запитання. Так, аналізуючи "Царські сережки", я згадувала роман "Жовтий князь" В. Барки. Проте ці твори різняться своєю провідною думкою, оскільки у творі В. Барки йдеться про незламність українського народу, а у новелі М. Мигаля — про прояви негативної сутності людини та шлях до відновлення. Тому, хоч в обох творах розкривається тема Голодомору, все ж таки вони різні за своєю суттю.

      Видалити
  4. Доброго вечора! Єлизавето, дякую за Ваше цікаве дослідження! Як ви вважаєте, чи достатньо глибоко авторка твору розкрила тему Голодомору?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий вечір, Тетяно! Дякую за запитання. Думаю, що авторці вдалося яскраво розкрити тему Голодомору в новелі за допомогою описів сцен страждання селян. Для прикладу можу навести епізод нерівноцінного обміну, де жінка міняє родинну реліквію на хліб, або сцени змалювання страждань Параски, яка помирає від голоду.

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.