Коченко П.А. ТВОРЧІСТЬ ЛЕСЯ ПОДЕРЕВ’ЯНСЬКОГО – ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

     Коченко П.А.

студентка 1 курсу

Національний технічний університет

«Дніпровська політехніка»

Наук. кер.: Ромас Л.М., канд. філол. наук, доцент

 

ТВОРЧІСТЬ ЛЕСЯ ПОДЕРЕВ’ЯНСЬКОГО – ФЕНОМЕН УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

У статті виокремлено поняття нецензурної лексики та осмислено новаторство Леся Подерев’янського. Основна увага зосереджена на аналізі твору «Гамлєт, або Феномен датського к*цапізму»

Ключові слова: нецензурна лексика, ненормативна лексика, іронія, новатор.

 

Творчістю Лесь Подерв’янський почав займатися ще в ранньому  дитинстві. Першим його літературним твором був пасквіль на дідуся з бабусею. На час написання цього коміксу йому було п’ять років. Герої були намальовані у вигляді чортів із підписами. За цей шедевр його було покарано стоянням у кутку.

Далі продовжив писати під час служби в армії. Це були тексти у вигляді листів, які він посилав друзям, а друзі   йому теж відповідали. Багато з цієї переписки загубилося. Спочатку твори Подерв’янського були відомі лише вузькому колу його друзів, яким він їх іноді читав. Одного разу він прийшов у майстерню до друзів зачитувати твір і хтось із них непомітно почав записувати на магнітофон його розповіді. Таким чином вони широко розповсюдились по Україні вже наприкінці 80-х. Записи п’єс Леся Подерв’янського конвертували у формат MP3, після чого вони поширилися в соціальних мережах. Пізніше п’єси цього автора почали видавати у вигляді книжок, він почав багато писати і малювати тому, що не міг цього не робити, а це єдина мотивація для творчої людини.

Лесь Подерв’янський – новатор в українській літературі. Він не першим почав використовувати ненормативну лексику у своїх творах, але саме його тексти набули шаленої популярності. Люди лаються по-різному. Небагато людей справді вміють лаятися. Більшість – не не вміють і вставляють лайку у свою мову механічно. Так само, як інші слова-паразити. Цим самим засмічуючи мову А от Лесь Подерв’янський саме та людина, яка вміє доцільно й майстерно використовувати ненормативні лексику, змішуючи її з літературною в художньому творі. На його думку, не потрібно розділяти слів на погані чи хороші. Саме життя наше ненормативне, і тому розмови про ненормативну лексику – це абсурд [2].

Що означає «заборонені слова»? Ми живемо в суспільстві, 99 відсотків якого матюкається. Лесь Подерв’янський двомовний з дитинства і суміш мов для нього цікава. Ненормативна і нормативна лексика у його творах зливаються, наче фарби, і надають особливої цікавинки. Слово «х*й» і слово «серце» абсолютно однакові – це частини людського тіла. Не зрозуміло, чому «серце» – це добре, а «х*й» – погано.

Найцікавіше в мистецтві – особистість автора. Особливий підхід до нецензурної лексики, якою не кожен із письменників вільно володіє, і вміє так майстерно нею користуватися. Яскраве зображення наших же вад і національних рис, над якими ми сміємося, але з глибшою і грубішою самоіронією.

Я вважаю, що твір Леся «Гамлєт, або Феномен датського к*цапізму» є найкращим прикладом ребрендингу твору Шекспіра «Гамлет».

 

Як остопиз...ило купатися менi! Чи може iскупатися? Купатись Чи не купатись? Б…ядськi цi питання За...бують! То може, не вагаясь, Спустити враз штани, та батерфляєм Ху...рити, аж поки за буями В очах не потемнiє? Ну, а згодом? [3].

Питання в тому: бути чи не бути, Чи у думках шляхетніше страждати, Каміння й стріли долі навісної В собі тримати, чи, піднявши руки, Спинити море труднощів. Заснути І сном мерців сказати: ми скінчили Боління серця і мирські турботи, Що їх спадкує тіло. Це – потреба Здійснити бажане – померти, ні, заснути [4].

 

  «Гамлєт» Подерев’янського з’явився наприкінці 1970-х років. Тоді до в Києва приїхав театр імені Шота Руставелі, в якому працювали його друзі-художники. Разом вони поїхали на дачу. Було прохолодно, один із них кинувся в воду сміливо, а інший – сів поруч. А ще один не знав, що робити – чи кидатися в воду, чи ні. Так і з’явився персонаж Гамлет – «Купатися чи не купатися?». Автор поєднав нерішучість з популярною жидомасонівською темою – і вийшов «настоящий русский характер».

Лесь Подерев’янський зацікавлює читача тим, що він незвичайний, мислить неординарно, пише чудернацько. Іноді хочеться почитати сучасну літературу, яку можна легко сприймати без усіляких «закручених» складних  речень. Тобто твори, у яких звучить приховaнa iронiя та простежується справжня мaйстернiсть у використанні словa, навіть лайки. Саме це і зробило його твори популярними серед української інтелігенції.

 

Література

 

1. Олесь Подерев’янський: Спочатку було не слово... https://tickethunt.net/ua/article/les-podervanskij-vnacale-bylo-ne-slovo

2. https://www.facebook.com/poderviansky/posts/2301501849996416/

3. Лесь Подерев’янський «Гамлєт,або феномен датського к*папізму» https://booksonline.com.ua/view.php?book=61937

4. Вільям Шекспір «Гамлет» https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=2