Калініна В.С. УРОКИ-БЕСІДИ З ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ ПРИ ОБГОВОРЕННІ ТВОРЧИХ НАБУТКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 6 КЛАСІ

 

Калініна В.С.

студентка 4 курсу

ДЗ ,,Луганський національний університет

імені Тараса Шевченкаˮ

Наук. кер.: Пінчук Т. С., к. філол.н., професор

 

УРОКИ-БЕСІДИ З ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ ПРИ ОБГОВОРЕННІ ТВОРЧИХ НАБУТКІВ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ У 6 КЛАСІ

Можливості уроків позакласного читання надзвичайно великі: вони готують учнів до самостійного, свідомого читання, розвивають інтелект і творчі здібності. Оскільки уроки позакласного читання покликані розвивати школярів, виховувати в них активність, то структура уроків надзвичайно різноманітна, не підкоряється будь-якій конкретній схемі.

Уроки позакласного читання не передбачають поглибленої роботи з текстом, їх мета – виявлення читацьких вражень і розвиток самостійності суджень та оцінок. Уроки позакласного читання є результатом великої самостійної роботи учнів, але самостійність не формується сама по собі. Час від часу вчитель перевіряє темпи, характер, прийоми самостійної роботи учнів з книгою, знайомиться з їх записами, підказує, ті питання, над якими слід особливо подумати. Тому при оцінці ефективності уроку (або системи уроків) позакласного читання треба особливо мати на увазі три показника:

–        корисність організованої вчителем роботи;

–        посильність запропонованої учням діяльності;

–        частка участі дітей в загальному обсязі навчальної роботи на уроці і при підготовці до нього [3, с. 187].

До традиційних форм уроків позакласного читання можна віднести урок-бесіду, урок-конференцію, урок-диспут, урок-семінар. Розглянемо більш докладно найбільш поширену форму – бесіду. По-перше, урок-бесіда спрямований на поглиблення співпраці вчителя з учнем, на їх живий діалог, на обговорення цікавих і складних питань морального, естетичного характеру. По-друге, дана форма уроку передбачає різні варіанти прийомів, що дозволяють вчителю знайти найбільш вдалий методичний підхід до учнів різного рівня підготовки і віку. Специфічними особливостями уроку-бесіди в аспекті подачі матеріалу є, по-перше, ретельний підбір питань, по-друге, вміння ставити запитання таким чином, щоб вони ставали ініціаторами процесу мислення, по-третє, підтримка в класі робочої атмосфери міркувань і пошуку [2, с. 23].

Організація навчальної діяльності в рамках уроку-бесіди ускладнюється від класу до класу: евристичні питання і творчі нескладні завдання в 5–6 класах змінюються проблемними питаннями і дослідницьким практикумом в більш старших класах. Проблемна бесіда покликана пробудити інтерес до літератури, проявити в учнів потребу в аналізі художнього твору, який не відразу відкривається школярам своєю глибиною.

Традиційною формою уроків позакласного читання є також урок-семінар, частіше представлений як бесіда за допомогою заздалегідь наведених питань. Питання до семінару повинні бути досить ,,великимиˮ, щоб учні могли розкрити їх в об’ємній монологічній відповіді. Підготовка до уроку-семінару виглядає наступним чином: учитель пропонує учням систему питань, спрямованих на те, щоб допомогти їм самостійно розібратися в творі, знайти в тексті необхідні докази, підтвердити висновки, в разі необхідності, цитатами, і підготуватися до активної участі в колективній класній роботі. Бесіда, з опорою на заздалегідь дані питання в рамках уроку-семінару, допомагає заощадити час, зосередити увагу читача на головному, дозволити охопити єдиним поглядом великий матеріал, обміркувати його по частинах [1, с. 99].

Цікавою формою уроку позакласного читання є урок-диспут. Художні тексти, які вчитель вибирає для таких уроків, піднімають важливі для учнів певного віку духовно-моральні проблеми, а тому їх жваве обговорення в ході уроку-диспуту стає основою змісту читацької діяльності. Для уроку-диспуту вчитель готує невелику кількість проблемних питань, а урок організовується як вільні висловлювання учнів з аргументацією власної позиції.

Конференція можлива як форма уроку позакласного читання, що припускає невеликі попередньо підготовлені повідомлення школярів. Конференція дозволяє протягом одного уроку розглянути досить об’ємний твір. Крім того, саме ця форма дозволить реалізувати характерний для уроків позакласного читання принцип  вибірковості: школярі можуть обрати тему для повідомлення (або навіть твір) самостійно, узгоджуючи його зі своїми інтересами.

Крім того, на сьогоднішній день існує безліч нетрадиційних форм уроків і прийомів, що сприяють підвищенню інтересу школярів до літератури: літературні ранки, походи до музею, екскурсії, вистави, пов’язані з біографією та творчістю письменника. Нетрадиційні форми роботи дозволяють урізноманітнити навчальну діяльність, вони сприяють підвищенню розумової активності учнів, а отже, і ефективності уроку.

Відмінні риси нестандартних уроків:

– зв’язок з творчою діяльністю;

– самостійний пошук учнями шляхів і варіантів вирішення проблеми;

– незвичайні умови роботи;

– активне відтворення раніше отриманих знань;

– максимальне залучення учнів класу до активної діяльності на уроці;

– в пріоритеті не розваги, а цікавість і захоплення як основа емоційного тону уроку.

Виділяють три періоди підготовки та проведення нестандартних уроків:

–        підготовчий;

–        власне урок;

–        аналіз уроку.

Ми виділили декілька форм нетрадиційних уроків. Їх назви дають певне уявлення про цілі, завдання, методику проведення таких занять.

I. Урок-спектакль. Мета – в ігровій формі засвоїти зміст досліджуваної теми. Завдання: розвиток пізнавального інтересу, формування комунікативних навичок, створення умов для самореалізації.

ІІ. Урок-подорож – яскрава, емоційна ігрова форма, яка захоплює школярів на початку уроку і не дає відволіктися до його закінчення. Подорожувати можна по сторінках однієї книги, сторінках книг одного автора, сторінках біографії письменника. Мета: в ігровій формі перевірити в учнів знання програмних творів і літературознавчих термінів. Завдання: пожвавлення інтересу учнів до читання художньої літератури, вміння працювати в групі, розвиток навичок уважного, вдумливого читання художньої літератури, розвиток мовлення учнів.

ІІІ. Урок-конкурс. Мета: більш глибоке засвоєння знань, високий рівень узагальнення, систематизації. Завдання: виявити якість і рівень оволодіння знаннями і вміннями, отриманими на попередніх уроках, узагальнити матеріал як систему знань, розвивати логічне мислення, виявляти зв’язки, робити порівняння, формулювати прості узагальнення, розвивати просторове мислення, розвивати пізнавальний інтерес, виховувати загальну культуру, створити умови для самореалізації, виховувати комунікативні навички.

ІV. Урок-квест. Мета: максимальне занурення школяра в простір твору. Завдання: розвиток креативного мислення, розкриття творчого потенціалу, формування навичок раціонального використання навчального часу, стимулювання пізнавальної мотивації, виховання інтересу і поваги до постаті та творчості Т. Шевченка.

Отже, нетрадиційні уроки, незвичайні за задумом, організації, методиці проведення, більше подобаються учням, ніж буденні навчальні заняття з суворою структурою і встановленим режимом роботи, тому практикувати такі уроки слід усім учителям.

У ході проведення уроку-бесіди розвивається системне мислення учнів. Він розвиває велику кількість умінь і навичок, і тому – ефективний. Він формує досвід діяльності, і тому він незамінний. Він вирішує безліч виховних завдань, і тому він морально, тобто є комплексним, універсальним, сучасним, інноваційним, затребуваним, соціально-орієнтованим і особистісно-орієнтованим. Він дозволяє ,,вчити не для школи, а для життяˮ. Оригінальність цього типу уроку полягає в закладеному в його основу активному творчому початку. За подібними інноваціями майбутнє, так як вони спонукають думку, ,,змушуютьˮ досліджувати, шукати різні шляхи вирішення проблем, відстоювати свою думку.

Література

1. Алферов А. Д. Психология развития школьников. Ростов н/Д. : Феникс, 2000. 384 с. 2. Підлужна Г. В. Позакласне читання молодших школярів: проблеми, пошуки, знахідки. Рідна школа. 2001. № 2. С. 22–23. 3. Талызина Н. Ф. Педагогическая психология. М. : Академия, 1998. 288 с.