Зінченко О. Є. ПРИГОДА ЯК ОСНОВА ОПОВІДІ АВТОРА В ПОВІСТІ «ДИКЕ ЛІТО В КРИМУ»

Зінченко О. Є.

студентка магістратури

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

ПРИГОДА ЯК ОСНОВА ОПОВІДІ АВТОРА В ПОВІСТІ

«ДИКЕ ЛІТО В КРИМУ»

Сучасна українська проза для дітей постійно збагачується новими творами, в яких переважають елементи фантастики або фантастичне поєднується з реалістичним й створює фундамент для пригодницької літератури. У «дорослій» літературі міцні позиції займає пригодницький роман – «метажанр, художні твори про подорожі, відкриття, сміливі наукові експерименти, авантюри або героїчні вчинки, які характеризуються гострою інтригою, заплутаними сюжетними лініями, фантастичними колізіями та напруженою фабулою. Такі твори близькі до авантюрного роману та детективу, пов’язані з науковою фантастикою» [1, с. 269] .  У літературі для дітей досить популярними є повісті, в яких пригоди головних героїв виконують функцію сюжетного стрижня та є одним із засобів характеротворення.

Розглядаючи пригодницькі твори як явище масової літератури, Т. Табунщик зазначає: «можемо говорити про пригодницьку літературу як наджанрове утворення зі своєю цілком усталеною поетикою, що лише модифікується, а не вигадується кожного разу по-новому. При цьому категорія «пригоди» має такі основні ознаки: - випадковий збіг як монтажна основа пригоди; - раціональні мотивації як корегуючий елемент пригодницької композиції; - реальний драматичний підтекст; - атмосфера дива; - сувора реалістична вмотивованість; - динамічна нестабільність; - наявність моралі, своєрідного наставницького аспекту» [4, с. 270]. 

За спостереженнями літературознавців, зазвичай у пригодницьких творах простір механічно збільшується для того, щоб дати місце для різноманітних пригод. Як правило, цей простір є для героїв чужим, а то і зовсім екзотичним. Це стосується і повісті укpaїнcької пиcьмeнниці Зipки Мeнзaтюк «Дике літо в Криму», де основні події з героями відбуваються на мальовничому українському півострові.

«Дике літо в Криму» – яскравий зразок сучасної дитячої пригодницької літератури. Письменниця активно використовує пригодницькі елементи у своїх повістях. Назва твору ускладнює загадку, яку читачеві належить розгадати, містить натяк на «дикі» перипетії, що відбуваються з героями на українському мальовничому півострові, та концентрують розгортання сюжетної лінії.

Допомагають розкрити таємницю герої, серед яких, як і годиться в пригодницькому творі, зустрічаються протилежні типи: герой благородний і герой-лиходій. Аналізована повість продовжує розповідь про пригоди Наталочки, започатковані в «Таємниці козацької шаблі», та її протиборство з Антипком – фантастично-реалістичним персонажем обох творів, який і номінативно, й поведінково символізує зло, що чинить перешкоди на шляху до відкриття чарівних предметів (у першій частині – козацької шаблі, у другій – чарівного срібного татарського пояса): «У татарів був звичай: коли дівчина виростала, батько дарував їй срібний пояс. То найкоштовніша татарська прикраса, без якої ніяк не обійтися. Без пояса не було в чому на люди вийти. Без пояса ніхто заміж не брав. Гульнарі дістався пояс, гідний султани: найкраще творіння її батька» [3, c. 51].

Гра-квест, яку за законами жанру веде письменниця, оповідаючи про пригоди головної героїні, складається із послідовності загадок, запропонованих Наталочці у вигляді SMS, якотрі, як з’ясовує читач у кінці твору, шле їй домашній привид, що живе в квартирі приятелів батьків головної героїні: «Теленькнув Наталочин мобільний у рюкзаку. Прийшло смс, – невже від Северина? Ні, з прихованого номера: «Шукай, де тінь кипари». Що це? Від кого?» [3, c. 10]. Екзотичний колорит створює морський топос повісті, увиразнений художніми деталями: кипариси, персиковий сад, квіти каперсника, колючі кущі на стрімких схилах.

Отже, у повісті З. Мензатюк «Дике літо в Криму» реальні пригоди головних героїв поєднуються з містичними подіями, вставними розповідями й легендами про долю й побут кримських татар. Це твір про загальнолюдські цінності, які є тим орієнтиром, до якого слід прагнути особистості на шляху дорослішання. Її пригодницький наратив орієнтований на інтереси юних читачів, містить загадки, цікаві деталі й захоплює несподіваними поворотами.

Література

1.       Літературознавча енциклопедія : у 2 т.  / авт.-уклад. Ю. Ковалів. Київ : ВЦ «Академія», 2007. Т. 2. 624 с.

2.       Мацевко-Бекерська Л. Дитинство як етичний феномен: інтрадієгетичний наратив у просторі дитячого тексту (на матеріалі української малої прози кінця ХІХ – початку ХХ ст.). Українська мова і література в середніх школах, гімназіях, ліцеях та колегіумах. 2008. № 9. С. 104–111.

3.       Мензатюк З. Дике літо в Криму. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. 190 с.

4.       Табунщик Т. Пригодницька література: ґенеза, специфіка та особливості становлення. Науковий вісник Миколаївського державного університету імені В. О. Сухомлинського. Сер. : Філологічні науки. 2013. Вип. 4.11. С. 268–272.

5.       Федорів У. Трансформоване дитинство: образ дитини в радянській пригодницькій літературі. Мільйон історій: поетика пригод у літературі та медіа : зб. матеріалів конференції / гол. ред. О. П. Новик. Бердянськ : БДПУ, 2016. С. 166–168.