Піддуба О. Л. ОСОБЛИВОСТІ ГРАФІЧНОГО РОМАНУ К. ГОРІШНОГО ТА М. ТИМОШЕНКА «ГЕРОЙ ПОНЕВОЛІ» ОСОБЛИВОСТІ ГРАФІЧНОГО РОМАНУ К. ГОРІШНОГО ТА М. ТИМОШЕНКА «ГЕРОЙ ПОНЕВОЛІ»

        

Піддуба О. Л.

студентка 4 курсу

Херсонський державний університет

Наук. кер.: Демченко А. В., к. філол.  н., доцент

ОСОБЛИВОСТІ ГРАФІЧНОГО РОМАНУ

К. ГОРІШНОГО ТА М. ТИМОШЕНКА «ГЕРОЙ ПОНЕВОЛІ»

         Сьогодення кидає нові виклики, руйнує стереотипи та закликає до оригінальних рішень у різних сферах людської діяльності. Тому переважна більшість авторів вдаються до експериментів, аби зацікавити вибагливого сучасного читача та вдовольнити будь-які смаки. Так, С. Підопригора зазначає: «Художній експеримент стає неодмінною умовою динамічного руху літератури вперед. Звертаючись до експерименту, автори розширюють формозмістові межі творів різних жанрів, збагачують письменницьку лабораторію нестандартними художніми рішеннями» [4, c. 6]. Одним із яскравих прикладів «експерименту» у сфері літератури є графічний роман «Герой поневолі», створений за однойменною повістю І. Франка іноземцями українського походження К. Горішним та М. Тимошенком.

Мета нашого дослідження – розкрити національну специфіку графічного роману «Герой поневолі», створеного за однойменною повістю І. Франка.

Твір синтезує українську класику та сучасні тенденції, поєднавши вербальні та візуальні компоненти. Але митці вказують: «Оригінальна мова автора повністю збережена, за винятком історичного терміну «русини» і прикметника «руський». Натомість, вживаємо слова «українці» та «український», щоб уникнути плутанини з російськими словами «русские» і «русский». Етнонім «русини» вживався як самоназва всього українського народу впродовж ХІІ ‒ початку ХVІІІ ст. На Галичині він зберігся до середини ХХ ст.» [2, с. 2]. Автори також розміщують уривок із оригінальної повісті. Тому вербальне наповнення графічного роману виступає не в ролі допоміжного компоненту, що супроводжує візуальний компонент, а є цілком самобутнім. У цьому випадку невербальна частина є більш залежною від тексту та підпорядковується їй, що досить нетипово для переважної більшості графічної літератури. Зазвичай, у креолізованих текстах основне мовне навантаження виражене у діалогах, але щодо досліджуваного роману зазначимо, що митці оперують художніми розлогими реченнями. Наприклад: «Що Валігурський ненавидів швабів усею душею, про се Калинович знав із деяких його уриваних окликів та проклять, що висковзувалися з його уст у хвилях, коли в канцелярії не було ніякого» [1, с. 23].

         За мету митці взяли популяризацію класики української літератури, тому сюжет не змінився: «Головний герой – український працівник бухгалтерії, який не звик до самостійних дій. Його доля кардинально змінюється, коли він, поневолі, опиняється у вуличних боях між польськими революціонерами та австрійською владою. Зі Степаном Калиновичем трапляються неймовірні пригоди на львівських барикадах революції «Весна народів»» [5]. К. Горішний обґрунтовує свій вибір так: «Я вирішив, що не буду видумувати текст, якщо існує так багато прекрасних творів. Нам в діаспорі розповідали про Шевченка, Франка, але я зрозумів, що ми ними пишаємося, але не дуже-то і знаємо, що вони писали» [3, с. 15]. Тому у двотомному виданні наведено історичні довідки, що фактично висвітлюють читачеві добу, на тлі якої розгортається сюжет (рис. 1). Автори не оминули увагою і біографію славетного класика, закріпивши її в документальній формі з ілюстраціями в кінці першого тому графічного роману.

 Рис. 1

Відомий факт, що сучасне покоління сприймає інформацію візуально якісніше, здатність концентрації уваги у нього послабилася, тому, як правило, діти ХХІ ст. читають мало. Щоб викликати інтерес у модерного реципієнта до вітчизняної історії та літератури, автори вдаються до експериментів. Таким чином, доступність інформаційних технологій справила вплив на сучасну літературу. Креолізація тексту має характер масовості.

         У досліджуваному графічному романі смислове навантаження переймає також і загальна композиція сторінки, положення та форма кадрів, розмір, форма та стиль шрифту. Наприклад, розмір і розташування звуконаслідувальних слів у кадрі позначає природу звуку, силу, гучність. Винесення слів за кадр у квадратний філактер вказує на непряму мову тощо (рис. 2). Як бачимо, графічна література послуговується кінематографічними принципами. Зміна ракурсів окремої сцени, розподіл на кадри додає динаміки.

Під час читання такого полікодового тексту реципієнт у процесі його декодування зіставляє зображальний компонент та мовний і об’єднує їх в єдиний «кадр», тому доцільно заперечити думку, що графічна література просто дублює смисли вербальної та невербальної складової.

 Рис. 2

         Художник М. Тимошенко використовує реалістичний спосіб зображення, характерний для європейських коміксів; обраний макет, формат, якість обкладинки, паперу – це також західний досвід. «Створення графічного роману «Герой поневолі», – за словами видавців, – є результатом глибокої документальної роботи та дослідження за допомогою відомих львівських істориків. Оглядач зустріне на малюнках знакові для міста місця та будівлі, які частково збереглися донині. Він зануриться в атмосферу та життя іншої епохи, у багатокультурне минуле габсбурзького Львова» [5]. Європейська графічна література славиться досконалим оформленням та якісними матеріалами. Колористика чорно-біла, окрім обкладинки, що властиво для манґи. У такий спосіб автори синтезували світовий досвід графічної літератури та перенесли українську класику у нову семіотичну систему.

         Отже, сучасна вітчизняна література шукає нові підходи до запитів читачів, а національний графічний роман «Герой поневолі» К. Горішного та М. Тимошенка – це яскравий та вдалий приклад поєднання традицій та новаторства. У такий спосіб серед представників ґік-культури популяризується вітчизняна література, історія, яка переходить у нові художні виміри.

Література

1.     Горішний К., Тимошенко М. Герой поневолі : у 2 т. Львів : Леополь, 2019. Т. 1. 63 с.

2.     Горішний К., Тимошенко М. Герой поневолі : у 2 т. Львів : Леополь, 2018. Т. 2. 63 с.

3. Графічний роман: нове бачення класичної української літератури. Українська мова та література. 2015. № 7–8. С. 15–16.

4.     Підопригора С. Українська експериментальна проза ХХ – початку ХХІ століть: «неможлива» література : монографія. Миколаїв : Іліон, 2018. 391 с.

5. Графічний роман «Герой поневолі». Леополь : вебсайт. URL: https://leopol.net/knyga-geroj-ponevoli/ (дата звернення: 18. 02. 2020).