Мірошніченко А. І. ОСОБЛИВОСТІ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЕЗІЇ В СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Мірошніченко А. І.

студентка 3 курсу

Херсонський державний університет

Наук. кер.: Цепкало Т. О., к. філол. н., ст. викл.

Особливості сучасної української поезії

в соціальних мережах

Соціальні мережі для пересічного українця стали звичним засобом вираження своїх емоцій та думок. Найбільшою популярністю в українців користуються такі світові соціальні мережі як Фейсбук та Інстаграм. «Загалом Фейсбук в Україні користується 31% населення, а Інстаграм – 26%» [4]. Ще три роки тому цим мережам складав конкуренцію російський сайт ВКонтакте, але після блокування його в Україні у 2017 році українські інтернет-користувачі масово почали реєструватись в Інстаграм та Фейсбук.

Соціальні мережі все частіше стають платформами для літературної творчості та слугують для вираження свого «Я», власних думок та почуттів. Перевагами публікацій в соцмережах є швидкість, безкоштовність та можливість отримати миттєву реакцію реципієнтів.

Більшість ліриків, які публікують свої твори в мережах Фейсбук та Інстаграм – це митці-початківці, але на просторах цих платформ нерідко можна натрапити і на сторінки відомих українських поетів, таких як Катерина Бабкіна, Олександр Ірванець, Сергій Жадан, Анатолій Кичинський, Василь Кузан та багато інших.

Фейсбук у наші дні став засобом зв’язку митця та читача. Поезія цієї соціальної мережі має свої особливості. Однією з них є актуальність творчого контенту. Митці слова зазвичай викладають ліричні твори на свої сторінки відразу після написання. Досить часто поезії виступають своєрідною реакцією на останні події у світі. Наприклад, у день авіакатастрофи  українського літака в Ірані 8 січня 2020 року на сторінці групи в Фейсбук «Українська поезія» (158567 членів) з’явилось 7 дописів із поезіями, що виражають скорботу. 

Наприклад, вірш користувача Вікторії Бричкової-Абу Кадум: «На другий день Великих свят / Новини увірвались в ранок: / Літак і сто вісімдесят / Згоріли заживо в Ірані… / Гірку данину небесам / Принесено на крилах злетом… / Знавці говорять, ніби сам, / А інші кажуть, що ракета… / Кінець знайти на віражах, / До Києва не долетіти… / Уламки там посіяв жах, / Прикрити їх позносять квіти… / Якою б правда не була – / Народ до горя небайдужий… / Прийме землиця їх тіла, / Прийми, мій Боже, їхні душі…» [3].

Ця поезія з’явилась на сторінці спільноти через п’ять годин після трагічної події. До наведеної вище поезії додано ілюстрацію Юрія Журавля. Такий вибір ілюстрації обумовлений прагненням автора образно виразити своє бачення трагедії. Свічка на цьому зображенні символізує скорботу та швидкоплинність життя

Отже, наступною рисою мережевої поезії є її мультимедійність. Найчастіше поезія доповнюється фотоматеріалом, відео, аудіозаписом, гіперпосиланням. Названі елементи покращують сприйняття поезії читачами, створюють певний настрій, про що свідчить наведений вище приклад.

Важливою особливістю є також інтерактивність реципієнта. Сучасний митець прагне мати зв’язок із читачем, відчувати максимальну віддачу. Це бажання повністю задовольняє Фейсбук. Люди, які підписані на перегляд новин на сторінці митця, мають змогу прокоментувати поезію відразу після публікації, поставити лайк, що відповідає ставленню до написаного, чи написати повідомлення автору.

При аналізі поезій варто звернути увагу й на особливості оформлення друкованого тексту. Характерною рисою мережевих віршів є те, що автори не завжди дотримуються правил пунктуації. Наприклад, поезія Августина Біловуса: «в келих неба / вкину холодний лід місяця / аж краплі метеорів / розлетяться навколо / торкаючись сонних зірок / він повільно опуститься вниз / і врешті легко стукне / об дно обрію / будь ласка не розлий / напій цей на сонну траву / коли братимеш / його з моїх рук» [2]. Як бачимо, знаки пунктуації пропущені, а великі букви не використовуються взагалі. Але варто зауважити, що це не створює труднощів у розумінні смислу. Така подача поезії передає читачу плин думок автора.

Наступною особливістю Фейсбук-поезії є наявність відомих постатей у текстах. Наприклад, Августин Біловус полюбляє вводити у свої поезії відомих художників, футболістів, акторів, музикантів, грецьких богів. Наводимо приклад публікацій з його сторінки Фейсбук: «Туман…Зітхають сови глухо… / Зірки якісь неговіркі… / Ван Гог у тиші ріже вухо / (митці, усі вони такі…) / Дарунок дамі?! Не збагнути… / У суєті загрузли ми… / А може він не хоче чути / Швидке наближення зими?! [1]. Цей вірш опубліковано восени, коли всю інтернет-спільноту турбує наближення холодів. Автор вирішив зафіксувати такі настрої у своїй поезій, а для того, щоб зміст не здавався депресивним, він увів комічний образ Ван Гога, що також не хоче чути про наближення зими. На підтекстовому рівні тут використано інформацію про те, що відомий художник відрізав собі вухо.

Також однією з особливостей віршів у Фейсбук є відсутність суворих етичних правил. Нерідко автори використовують ненормативну лексику й нецензурні висловлювання, але це подається скоріше як натяк, аніж брудна лайка. Мета подібних висловлювань – здебільшого сатира чи протест. Як приклад можемо навести короткі гумористичні вірші Олександра Ірванця з використанням гри слів і натяком на ненормативну лексику: «Із далеких-далеких околиць / Щосуботи і щовівторка / Додому іде Мандалорець. / Там чекає його Манда Лорка» [5]. Мандалорець – це персонаж американського вебсеріалу у жанрі космічного вестерну, який є складовою частиною всесвіту «Зоряні війни». Мандалорці у «Зоряних війнах» є благородними воїнами. Олександр Ірванець, прагнучи досягти комічності, використовує гру слів, пов’язану із цим образом.

Наступна риса інтернет поезії – цілковита свобода вибору теми. Митець може висловлювати все те, що його хвилює. Олександр Ірванець, наприклад, нерідко звертається до теми політики, критикує політичну верхівку та чинного президента. У своїх поезіях автор висловлює свою громадянську позицію й ставлення до уряду. Наприклад у вірші «МАЙ МОРНІНГ СОНГ» письменник демонструє своє бачення зустрічі у Нормандському форматі: «Через Польщу і через Германію , Полети, моя пісне в Нормандію, / Чи точніше сказати: в Париж, / Там, в польоті уже розбери ж. / Не до Лондона-Амстердаму / А на згарище Нотр-Даму. / Де у твані бурій паризькій / Опинився один криворізький… / -У багні не намацуй ти дно! / Це волають Петлюра й Махно. / А із ними Anna Regina, / А із нею – вся Україна. / Та намарні волання і стогони. / Криворізький не знає – хто вони» [6].

Отже, поезія в Фейсбук є цікавою для дослідження, має безліч нюансів та особливостей – починаючи від вибору теми і до пунктуаційного оформлення та підбору стилістичних засобів.

Інстаграм – соціальна мережа, суть якої полягає в публікації фотографій. Кількість користувачів Інстаграму невпинно росте. Станом на березень 2019 року соцмережею користуються 11 млн українців. Найбільш популярним Інстаграм є для аудиторії віком 18–24 років.

Поезія в Інстаграм, як і в Фейсбук, має свої риси. Першою особливістю є спосіб публікації тексту. Поезія може подаватись читачу в трьох варіантах:

1) у вигляді підпису під фото, як коментар автора;

2) віршований текст розміщується безпосередньо на фото, щоб закцентувати увагу читача саме на ньому ;

3) поезію публікують у вигляді історії Інстаграм (історія – це публікація на 24 години,  тобто через добу після появи поезія автоматично зникає).

Визначною рисою інстаграм-поезії є її тематика. Зауважимо, що поезія в Фейсбук має значно ширший спектр тем. В Інстаграмі ж попитом користується здебільшого інтимна лірика. Також неабиякою э популярність філософських роздумыв. Можемо навести приклад публікації Сергія Жадана, що є активним користувачем цієї соцмережі: «Що робить медузу медузою? / Відчуття того, що все зникоме, / Що світ, із найменшою його спокусою, / Усе так само не винен нічого нікому, / Що життя – так багато, / Що воно – повсюди, / Що світла серпневого повниться келих, / І з безнадійного – хіба що люди, / Які заважають їм викидатись на берег» [7].

Подібні поезії супроводжуються переважно мінімалістичними пейзажами, з метою концентрації уваги читача саме не художньому тексті.

Визначною рисою Інстаграм поезії є використання хештегів. Хештег – це ключове слово чи фраза, перед яким ставиться знак «#», що слугує для пошуку однодумців. Зазначимо, що публікацій з хештегом «#українськапоезія» станом на 10. 01. 2020 налічується близько 11, 5 тис. Найчастіше вірші супроводжуються хештегами з прізвищем автора, а також такими тегами: #українськапоезія, #поезія; #poetry, #poetryinukraine, #ukrainianpoetry.

Отже, соціальні мережі для українських користувачів є не лише засобом спілкування, а й реалізації власних творчих амбіцій. Як ми вже переконались, українська інтернет-поезія є цікавою та актуальною для пересічного користувача соціальної мережі, має свої специфічні риси. Тож цей жанр поезії задовольняє потреби як митців слова, так і поціновувачів римованих рядків.

Література

1. Августин Біловус. Туман . URL : https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2554971954734617&id=100006655113894. (дата звернення: 29. 01. 2020 р.).

2. Августин Біловус. У келих неба. URL : https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=2601889650042847&id=100006655113894. (дата звернення: 29. 01. 2020 р.).

3. Вікторія Абу Кадум. На другий день великих свят. URL : https://m.facebook.com/groups/200051983440910?view=permalink&id=2577155272397224. (дата звернення: 08. 01. 2020 р.).

4.       Мільченко О. У 2019 році Фейсбук та Інстаграм в Україні видалили 1 млн акаунтів і отримали скільки ж нових користувачів. URL :watcher.com.ua. (дата звернення: 02. 02. 2020 р.).

5. Олександр Ірванець. Із далеких-далеких околиць. URL : https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=10218593986654313&id=1036237876. (дата звернення: 27. 01. 2020 р.).

6. Олександр Ірванець. МАЙ МОРНІНГ СОНГ. URL : https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=10218373560943808&id=1036237876. (дата звернення: 27. 01. 2020 р.).

7. Сергій Жадан. Що робить медузу медузою? URL : https://www.instagram.com/p/B1BoS1piqts/?igshid=1q2n0yzlryhfw. (дата звернення: 01. 02. 2020 р.).