студентка 2 курсу
НТУ «Дніпровська політехніка»
Наук. кер.: Біляцька В. П., д. філол. н., професор
СВОЄРІДНІСТЬ ОБРАЗУ КОЗАКА НЕБАБИ В ПОЕЗІЇ М. ЧХАНА
Михайло Чхан – однин із найпомітніших
поетів Придніпров’я 1960–1970-х рр. ХХ ст., поезії якого
позначені мотивами синівської любові до рідного краю, рідної мови, історії
України, а головне, він палкий шанувальник степових лицарів, козаків. Незважаючи
на багату спадщину талановитого майстра слова, на думку С. Мартинової, «значення,
вага і місце цього небуденного митця в українській літературі ще не визначено
до кінця [2, с. 8]. Творчість
М. Чхана глибоко філософська, різножанрова: поеми, балади, легенди, які своїм
героїчним змістом, драматичним сюжетом та характером стилю «сприймаються як жанр
високопоетичної балади чи історичної легенди про подвиги славних запорожців та
козаків» [2, с. 7]. Зрозуміло, тема козацтва в українській літературі бере початок із народних дум та
пісень, що оспівували героїчні події, підносили ідею патріотизму, звеличували
звитяжність козаків-борців за волю.
Оспівуючи часи козаччини в народнопоетичній традиції,
М. Чхан у своїх творах звертався до конкретних історичних постатей. Поет
уславлював легендарних козацьких ватажків, героїв народно-визвольної війни,
таких, як Мартин Небаба («Смерть Небаби»), Максим Кривоніс («Виклик Кривоноса
Вишневецькому»), Гнат Голий («Цю скелину віком не розчавлено»), Іван Сірко
(«Чортомлицькі легенди»). «Образ кожного з них автор вимальовує на автентичній
основі, протиставляючи героям їхніх історичних опонентів: полковник Небаба –
Радзивілл, Кривоніс – князь Ярема Вишневецький, Гнат Голий – Сава Чалий. Як і в
народній творчості, поет оспівував мужність героїв, їх зневагу до смерті та
презирство до зрадників-перевертнів» [1, с. 67].
Про реальну
подію (криваву битву 1651 р. поблизу Ріпок) розповів Михайло Чхан у поезії «Смерть
Небаби». У ній поет прославляє мужність і відвагу козацького полковника. Мартин
Небаба (кінець XVI – 6 липня 1651 р.) герой
національно-визвольної війни українського народу, визначний полководець, сподвижник
Богдана Хмельницького [див.: 4, с. 352]. Автор репрезентує
героя як сильного та сміливого вояка із беззаперечним авторитетом, синівською
відданістю Україні: «Однією рукою січеться полковник Небаба, / правиці немає –
/ правицю уже не вберіг. / Та і що там рука?! / За життя запорожець не квилів,
/ бо не бог, а козак / є володар свого живоття» [5, с. 174].
У історичних
джерелах зазначено, що Мартин Небаба в травні 1648 р. очолив народне
повстання проти польської шляхти на Чернігово-Сіверщині, став полковником
Борзнянського полку, а з початку 1649 р. вже полковником Чернігівським [див.: 4, с. 352].
У липні 1651 р.
поблизу Ріпок відбулася битва. Полк під командуванням Небаби взяв в облогу
Гомель, але внаслідок наступу значних польсько-литовських сил був змушений
відступити. Мартин керував обороною Чернігово-Сіверщини від нападу військ князя
Януша Радзивілла, та його загін потрапив в оточення, загалом у цьому бою
полягло близько 3–4 тисяч козаків.
М. Чхан
художньо відтворив ці картини битви, передав мужність, відданість Україні
козацького полковника: «Як хитається світ! / Знемагає правиця-незграба.../ Однією
рукою січеться полковник Небаба, / однією душею /загін і живе, і вмира» [5, с. 175]. Багато
козаків у цьому бою потрапили в полон і після допиту були страчені. Небаба,
зумів би вирватися з цієї пастки, відійти за полком Степана Пободайла, але
позиції укріпити можна було лише затримавши на добу велике військо гетьмана
литовського, адже: «За плечима Вкраїна, / від попелу вся посивіла, / за плечима
Небаби – народна свята правота: / не пустити вперед ні на крок вояків Радзивілла, / хоч востаннє отут / і
земелька свята привіта» [5, с. 174].
Мартин довго
боронився в рукопашному бою, йому пропонували здатися й обіцяли життя. Небаба відмовився
і, коли був поранений у праву руку, боронився лівою, аж поки не загинув: «–Гей,
скажіть Радзивіллу: / полковник Небаба – не баба! / Та що смерть у бою – / то є
слава і честь козаку!» [5, с. 175]. Він
пророкував ворогам, що вини ще нап’ються кривавого пива: «легіони в нас рук /
легіони сердець, / але воля і думка ОДНА!» [5, с. 175].
Поки козаки на
чолі з Мартином билися з литовцями, Степан Пободайло встиг організувати надійну
оборону Чернігова. Після кривавої битви литовський гетьман Януш Радзивілл,
вражений мужністю Мартина Небаби, наказав поховати його з військовими почестями
й насипати над ним високу могилу.
А. Головченко
писала: «Умови, у яких народжується козацтво, у поета асоціюються
з образом доріг, кожна з яких веде до знищення і особистісного, і
загальнонаціонального існування. Козаччина стала виявом супротиву духу
українського народу, що опинився в надскладних історичних умовах поневолення
панщиною та постійним зазіханням зовнішніх ворогів» [1, с. 63].
Отже, образ
козака Мартина Небаби в поезії М. Чхана репрезентує почуття обов’язку
перед рідною землею, закликає молоде покоління любити Україну, об’єднатися і
захищати її, у ньому артикулюється проблема готовності до подвигів, до
згуртованості в біді.
Література
1.
Головченко А.
Специфіка відтворення героїки козацтва у збірці М. Чхана «Легенди про
козаків». Вісник Запорізького національного університету: зб. наукових праць. Філологічні науки. Запоріжжя : Запорізький
національний університет, 2015. № 1. С. 62–69.
2.
Мартинова С. «В
нім жила запорозька смілість…». Чхан М. А. Вибране. Дніпропетровськ :
ВАТ «Дніпрокнига», 2007. С. 5–8.
3.
Мартинова С. Творча
спадщина. Січеслав. 2006. № 2 (8). С. 26–30.
4.
Мицик Ю. Небаба
Мартин. Енциклопедія історії України : У 10 т. Т. 7. / редкол. : В.
Смолій (голова) та ін. Київ : Наукова думка, 2010. 728 с.
5.
Чхан М. Вибране.
Дніпропетровськ : ВАТ «Дніпрокнига», 2007. 408 с.
Добрий день! Дякую за цікаве дослідження. В українській літературі відомо багато творів, в яких оспівується мужність, відвага, неперевершений патріотизм відомих козаків-запорожців. М.Чхан в своїй творчості також звернувся до змалювання конкретних історичних постатей. Що в його поезіях є своєрідним, оригінальним? Чи він просто повторив ще раз те, про що вже писали інші?
ВідповістиВидалитиДякую за коментар! Його оригінальність характеризується саме піднесеністю національної свідомості, патріотизму.А своєріднім у його поезії є заклик до любові рідного краю , захисту України від ворогів та шанування звитяжності козаків.
Видалити