Чичерова А. Р. МАСКУЛІННІСТЬ І ГЕРОЇЗМ У ПОВІСТІ-ДЕТЕКТИВІ С. ГРИДІНА «ВІДЧАЙДУШНІ»

Чичерова А. Р.

студентка магістратури

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

МАСКУЛІННІСТЬ І ГЕРОЇЗМ У ПОВІСТІ-ДЕТЕКТИВІ С. ГРИДІНА «ВІДЧАЙДУШНІ»

Реалістична проза С. Гридіна – цінне джерело для дослідження тенденцій розгортання маскулінного та фемінного дискурсів. Т. Качак вважає: «Гендерні аспекти літературознавчого прочитання сучасної підліткової прози відкривають простір для аналізу представленої у творах життєвого досвіду і світу підлітків, їхніх світогляду, психології, характерів, поведінки, вчинків за конкретних обставин життя» [2, с. 219]. У своїх творах автор знімає табу з раніше заборонених тем, пов’язаних із фізіологічним дорослішанням, психологічними переживаннями перехідного віку та соціалізацією. За допомогою форм, які відображають символи жіночого і чоловічого досвіду, С. Гридін чітко описує процес самовизначення й гендерної ідентифікації головних героїв.

Аналізуючи повісті цього письменника, Т. Качак зазначає, що в них представлений в основному «маскулінний дискурс – сукупність комунікативних висловлювань, об’єднаних репрезентацією маскулінності як категорії гендеру, комплексу тілесних, психічних і поведінкових особливостей, цінностей і стереотипів, які характерні для чоловіків» [2, с. 236]. Дослідниця стверджує, що такий комплекс реалізується у характерних для хлопців темах і проблемах, в акцентуванні уваги на хлопчачих образах і характерах, жанрово-стильових і наративних моделях, мові й інших маскулінно ідентифікованих елементах твору.  

На формування маскулінних рис впливає багато факторів. Літературознавець Матеуш Світліцкі звертає на це особливу увагу. Він говорить про проблему впливу на дорослішання чоловічих змін, які пов’язані зі здобуттям Україною незалежності. Впливають також на чоловічу самоідентифікацію і стосунки з батьками, і відносини з ровесниками. Обґрунтовує польський дослідник і роль насилля, і роль спорту у формуванні маскулінних рис, і «вплив патріархату і гегемоніальної маскулінності на перманентну потребу молодих хлопців доводити свою маскулінність» [4].

Окремого обґрунтування заслуговують ґендерні позиції героїв у контексті пригодницьких жанрів підліткової літератури, які відрізняються своїми законами від тих, що наявні у реалістичній або соціально-психологічній прозі. Відповідно до цього Т. Качак у своїй монографії зазначає, що «основними концептами маскулінного дискурсу, як правило, є: центральні образи (часто ідеалізовані) сильних, відважних, кмітливих хлопців та юнаків, які здійснюють авантюрні або героїчні вчинки, проходять своєрідну ініціацію, здобувають славу та визнання, стають національними героями; своєрідний квест головного героя, який стає рушієм сюжету і формує композиційну структуру твору; хронотоп, в якому переважає топос мандрівки» [2, с. 250]. У доробку С. Гридіна маскулінний дискурс у контексті пригодницького жанру представляє, зокрема, повість-детектив «Відчайдушні».

Центральний персонаж цього твору –  Дмитро Прокопчук, хлопець, який відправляється на літні канікули у село Озерне до своєї бабусі. Там на нього чекають його друзі: Андрій, Пашка та Катруся. Приїхавши на відпочинок, компанія опиняється у центрі головної інтриги – у селі зникло вже троє дітей. Дмитро та його товариші беруться до розв’язання цікавої й заплутаної історії, потрапляють через це у різні пригоди.

Дмитро Прокопчук за зовнішніми даними не схожий на типового персонажа пригодницьких жанрів: «довгий на зріст, худий, з тонкими руками і ногами, він був подібний на незграбного молодого жирафа» [1, с. 5].  Проте автор наділяє його характерними маскулінними рисами, які описують внутрішній стан героя та власне сам його характер. Так, наприклад, тато Дмитра здивувався, коли син виявив бажання самостійно поїхати маршруткою до бабусі у село: «Тату, звикни, що в тебе доросла дитина, – усміхнувся поблажливо Дмитро. – За кілька років закінчу школу, одружуся і піджену тобі купу онуків! – змалював перспективи» [1, с. 17].

За допомогою опису дій та вчинків головного героя, автор також намагається схарактеризувати його маскулінні риси, що характерні для героїв пригодницьких жанрів. Вже на вокзалі Дмитро не виявив у себе в кишені грошей на білет. Йому зустрівся чоловік, котрий ніс у ріках аж 7 буханок хліба. Хлопець вирішив йому допомогти і той, на диво!, виявися водієм маршрутки, що буде прямувати до села Озерне. За допомогу водій дозволив Дмитру проїхати до місця призначення абсолютно безкоштовно.

Прибувши до бабусі та смачно пообідавши, Прокопчук кинувся на зустріч зі своїми друзями, щоб розгадати цікаву загадку зі зникненням трьох дітлахів, що й стає рушієм карколомних змін у житті головного героя. Дмитро, Андрій та Паша разом відповідають гендерним уявленням про норми чоловічої ролі. Дмитро був розумним та мав дедуктивні здібності, про які нещодавно прочитав у книзі про Шерлока Холмса. Андрій, на прізвисько Терорист, був профаном у використанні будь-якої зброї  й сміливо міг нею користуватися. Павло ж, якого у селі називали Каратистом, завжди міг продемонструвати свої фізичні здібності. Комплекс їхніх тілесних і поведінкових особливостей, риси характеру героїв засвідчують переважно чоловічі якості (високий зріст Дмитра, широкі плечі Андрія і міцна статура Павла, їхня мужність, відчайдушність, упертість та витривалість), але й не виключають і тих, що ідентифікуються як фемінні (боязливість, сором’язливість, непевність).

Не оминув С. Гридін у своїй повісті-детективі мотивів юнацької закоханості. Зовсім поверхово, але досить влучно автор зображує моменти, в яких Прокопчук хоче виглядати героєм їхньої хлопчачої компанії для подружки Каті. Він проявляє геройство, коли погоджується, на відміну від інших хлопців, сходити з дівчиною на кладовище і розвідати ситуацію, яка може прояснити деякі нюанси їхньої «детективної» справи. Дорогою «Дмитро кидав у відповідь короткі «мужні», як йому здавалося, фрази» [1, с. 81]. Тож, можемо сказати, що С. Гридін бере за одну з основ  традиційні константи самоствердження й самооцінки чоловіка. І. Кон, аналізуючи проблему видозміни маскулінності, виокремлює кілька таких констант:  загальна модель поведінки та мотивації, чоловіча потреба «не бути жіночим», належність до «ієрархічного чоловічого товариства», гомосоціальність, гендерна відмінність у спрямованості  інтересів та сенсі діяльності, агресивність і схильність до насильства, чоловіча сексуальність» [3, с. 48]. Тому виявляючи характерні риси своєї статі, хлопці намагаються самоствердитися шляхом розкриття заплутаної справи свого села.

У дослідженні Т. Качак зазначено, що «уявлення про різні типи чоловічої мужності увиразнюються завдяки іншим хлопцям-персонажам, з якими взаємодіє головний герой. Це типова тенденція художньої репрезентації маскулінності у хлопчачо-підлітковому тексті, щкільній повісті. Як правило,  ці персонажі контрастують у морально-етичному плані, як «позитивний» та «негативний», а моделі їхньої поведінки протиставлені» [2, с. 241]. Так, на контрасті зі своїми друзями Дмитро, який прочитав книгу про Шерлока Холмса, має розумний вигляд, справляє враження начитаної людини, яка може послідовно мислити та встановлювати логічні зв’язки між подіями.

Чоловіча дружба – одна з ознак  маскулінного світу, з яким себе ідентифікує герой повісті. Автор зображує ідеалізовану чоловічу дружбу, без підстав і докорів. Хлопці поважають одне одного, враховують думку кожного, поспішають одне одному на допомогу за першої ж нагоди.

Отже, маскулінність як основний концепт формування підліткового характеру у повісті-детективі С. Гридіна «Відчайдушні» увиразнюється через типово хлопчачі теми і проблеми, трансляцію автором способу сприйняття і бачення світу, позицію головного героя-хлопця, для якого так важливого самоідентифікуватися, розкривши складну та першу в своєму житті детективну справу. Досягнувши своєї мети, хлопець почуває себе переможцем, соціалізованою мужньою людиною та справжнім чоловіком.

                                                         Література

1.     Гридін С. Відчайдушні : повість-детектив. Київ : ВЦ «Академія», 2017 128 с.

2.  Качак Т. Тенденції розвитку української прози для дітей та юнацтва початку ХХІ ст. : монографія. Київ : Академвидав, 2018. 320 с.

3.     Кон І. Чоловіки, які змінюються у мінливому світі. Фемінність та маскулінність. Незалежний культурологічний часопис «Ї».  2003. Число 27. С. 6 –48.

4.   Świetlicki Mateusz. Kiedy cłopcy zostają mężczyznami? Męskość jako projekt w prozie Serhija Żadana. Wrocław : Wydawnictwo Uniwersytetu Wrocławskiego, 2016. 180 p.