Карначова С. М.
студентка 3 курсу
Мелітопольський державний
педагогічний університет імені Богдана Хмельницького
Наук. кер.: Шаров С.В., к. пед. н., доцент
ХУДОЖНЯ
ТВОРЧІСТЬ І. КОТЛЯРЕВСЬКОГО: ВІДТВОРЕННЯ ЖИТТЯ УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
У розвитку українського художнього слова особливо
важливим є період становлення нової української літератури. В українській літературі вже в середині ХVІІІ ст.
складається нова жанрова система, відкрито зорієнтована на нову дійсність. В
інтермедіях, вертепній драмі, бурлескних і сатиричних віршах, ліричній поезії
відбиваються побут і звичаї селянства, характерні спільні взаємини
представників різних класів, помітне намагання проникнути у внутрішній світ
людини. Ці нові теми і мотиви дістають нове мовне оформлення творів. Так на
схрещенні уснопобутового мовлення і мови
усної поезії народу починає формуватися нова літературна мова. Так почалася
нова українська література.
Творчість І. Котляревського досліджувало багато критиків, зокрема
П. Бахмут, М Возняк, Б. Гоболіс, О. Дейч, А. Залашко,
Є. Кирилюк, П. Киселев, Г. Коваленко, С. Крижанівський,
Є. Нахлік, І. Пільгук, М. Радецька, І. Тобілевич,
М. Яценко та ін.
Творчість І. Котляревського є
визначним в українському літературному
процесі. Вихід у світ “Енеїди”, а потім “Наталка Полтавка” знаменував собою
злам у розвиткові української
літератури, початок нової доби в історії нашої культури взагалі. Нова тематика,
новий ідейний зміст цих творів у порівнянні з літературою попередньою,
звернення до животворних джерел народної
мови, використання багатющих скарбів українського фольклору, створення
таких нових жанрів, як велика бурлескно-травестійна поема і комічна опера, – у
цьому полягають заслуги першого класика нової
української літератури [1, с. 34]. Вивчати творчість
І. Котляревського можна за допомогою електронного засобу навчального
призначення [8]. Перевірити знання за творчість Котляревського можна за допомогою
написання творчої роботи на будь-яку тему, де в основі закладено творчість
письменника та аналіз його художніх творів [9].
Твори І. Котляревського, як перші ластівки нового письменства, зробили справжній переворот і в самій
літературній техніці. Так, до появи «Енеїди» в українській поезії панувала
силабічна система віршування, основана на чергуванні віршованих рядків,
однорідних лише за кількістю складів, з цезурою
(паузою)
всередині рядка й обов’язковою парною римою. Правда, на початку XVIII ст. були спроби застосувати силабо-тонічний
принцип у віршуванні, але вони так і залишилися лише спробами-експериментами.
Силабічна система посідала панівне становище до самого кінця XVIII ст. [6, с. 162].
Котляревський утвердив
силабо-тонічні розміри – ямб («Енеїда») і хорей («Пісня князю Куракіну»),
повернувши українську поезію до природного їй тонічного принципу віршування,
основаного на закономірному чергуванні наголошених і ненаголошених складів у
рядку [4, с. 32]. Він першим увів
десятирядкову ямбічну строфу в українську поезію. (П’єса «Наталка Полтавка»
була першим національним драматичним твором, дуже далеким від старої шкільної
драми з її абстрактно-алегоричними образами, моралізаторством і схоластикою. Це
був твір, тісно зв’язаний з російською драматургією кінця XVIII – початку XIX ст., твір, що увібрав
усе краще від вертепної драми та інтермедії, перша справді національна п’єса з
життя українського народу.
Наявність гостро
драматичних ситуацій, швидкий і природний розвиток дії, майстерність у побудові
діалогу забезпечили «Наталці Полтавці» не тільки величезний успіх аж до наших
днів, а й винятково благотворний вплив на дальший розвиток української
драматургії [2, с. 4].
Справжніми продовжувачами
традицій І. Котляревського були ті письменники – і сучасники, і
наступники, – які, не намагаючись підроблятися під його стиль, глибоко
зрозуміли значення творення народної літератури. Прогресивні тенденції І. Котляревського,
звернення до народної мови і народної творчості, його новаторство знаходять
відгук, підтримку і свій дальший розвиток у байках П. Гулака-Артемовського
і Є. Гребінки [3, с. 84].
Твори І. Котляревського
сповнені непідробного гумору, високої, поетичної, щирої любові до народу. У
художніх творах письменник розкриває нам письменник образ простого народу,
стверджує його велику духовну силу, яка творить майбутнє [7]. Як
поет-гуманіст, поет-просвітитель, він співчуває закріпаченому селянству,
засуджує негативні явища жорстокої феодально-кріпосницької дійсності, оспівує
патріотичні почуття українського народу [5, с. 204].
Великий вплив яскравого і самобутнього таланту І. Котляревського,
розвиток його художньо-естетичних принципів позначився на художній спадщині
багатьох українських письменників і, зокрема, у творчості Шевченка,
Кропивницького, Карпенка-Карого. Твори І. Котляревського, що увібрали в
себе багатовікові традиції української і світової культури, на рубежі нової
Історичної й літературної епохи знаменували перехід до нового типу художньої
творчості, до реалізму й національної свідомості.
Література
1. Айзеншток І. І. Котляревський і українська література. Наукові записки Науково-дослідної кафедри
української культури. Xарків : Наука, 1927. № 6. 289 с.
2. Бахмут П.
Творчість І. Котляревського. Слово і
час. 1992. № 10. С. 4–9.
3.
Гуменюк М. І. П. Котляревський
(Коротка бібліографія критичної літератури). Література в школі. 1955. № 4. С. 84–85.
4.
Кирилюк Є. І.П. Котляревський
і його значення в історії української літератури. Котляревський І.П. Твори. Київ : Держлітвидав
України, 1960. С. 3–41.
5.
Павлюк M. Іван
Петрович Котляревський і українська мова. Праці
Одеського держ. ун-ту. Т. 148. Серія філол. наук. Вип. 8. 1958.
С. 203–213.
6.
Пільгук І. Народні
мотиви творчості Котляревського. Радянська
література. 1938. № 11. С. 161–180.
7. Шарова Т., Землянська А.
Життя як політ: художні домінанти творчості Володимира Родіонова: монографія.
[передм. проф. І.Л. Михайлина]. Харків : Федорко, 2017. 196 с.
8. Шарова Т. Використання електронного засобу навчального призначення під час
викладання історії української літератури. Наукові
праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка:
Філологічні науки. 2015. Випуск 39. Кам’янець-Подільський : Аксіома.
С. 290–296.
9. Шарова Т., Шаров С. Формування комунікативної компетентності майбутніх
учителів інформатики засобами творчих робіт. Молодь і ринок. 2018. № 9 (164). 33–38.
Як Ви вважаєте, чому "Наталку Полтавку" називають комічною оперою і як цей жанр допомагає відтворити картини життя українського народу в творі?
ВідповістиВидалитиДобрий день!У сюжеті твору багато комічних ситуацій, які автор навмисне відтворив у творі. За допомогою комічності автор передав реалії тогочасної дійсності.
ВидалитиДобрий день. На Вашу думку, хто є найяскравішим продовжувачем традицій І. Котляревського?
ВідповістиВидалитиДобрий день! Найяскравішим представником Нової української літератури та продовжувачем традицій І.Котляревського є Г.Квітка-Основ'яненко.
ВидалитиЯкі ж іще художні твори написав І.Котляревський, окрім названих у Вашій розвідці, адже йдеться про художню творчість письменника? І як автор відтворив життя українського народу в них?
ВідповістиВидалитиДобрий день! У творчій спадщині І.Котляревського є такі твори: "Енеїда", "Наталка Полтавка", "Москаль чарівник", "Пісня на Новий 1805 год пану нашому і батьку князю Олексію Борисовичу Куракіну", "Ода Сафо", "Ой я дівчина полтавка", "Сонце низенько, вечір близенько", "Чого вода каламутна" та ін. У художніх творах автор використовував бурлеск, травестію. Життя українського народу письменник показував через реальні картини тогочасної дійсності, використовуючи при цьому комічні ситуації.
ВидалитиДякую, молодець!
ВидалитиЯкі соціальні проблеми українського народу порушував І.Котляревський у своїй творчості?
ВідповістиВидалитиДобрий день! У своїй творчості І.Котляревський порушував проблеми соціальної нерівності, честі та обов'язку перед Вітчизною, дружби й кохання.
Видалити