Бєрковська А. Г. СЦЕНАРІЇ ХРОНОТОПУ В МЕТАСЮЖЕТІ РОМАНУ Н. ОЧКУР «МІСТИЧНИЙ ВАЛЬС»

Бєрковська А. Г.

студентка 1 курсу магістратури

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Горбач Н. В., к. філол. н., доцент

СЦЕНАРІЇ ХРОНОТОПУ

В МЕТАСЮЖЕТІ РОМАНУ Н. ОЧКУР «МІСТИЧНИЙ ВАЛЬС»

Український книжковий ринок в останні роки заполонила література  фентезі. За визначенням Л. Гопмана, «фентезі (англ. fantasy) – вид фантастичної літератури, або літератури про надзвичайне, заснованої на сюжетному допущенні ірраціонального характеру. Це допущення не має логічної мотивації в тексті, припускаючи існування фактів і явищ, що не піддаються, на відміну від наукової фантастики, раціональному поясненню» [1, с. 1162]. Таким привабливим для письменників і читачів ці твори робить варіативність тем і способів їх реалізації, можливість втілити будь-який творчій задум автора. Аналіз літературних творів фентезі дає підстави говорити про наявність повторюваних елементів – фентезійного метасюжету. О. Міхалік визначає метасюжет як «наскрізний гранично узагальнений сюжет, свого роду смисловий інваріант (схему, «кістяк»), який включає набір повторюваних елементів, що по-різному втілений у переважній більшості творів того чи іншого автора і забезпечує єдність його художнього світу» [2, с. 5]. Елементи метасюжету можна розглядати на рівні системи персонажів, організації простору, часу тощо.

Нашою метою є розгляд просторового і часового аспекту організації фентезійного метасюжету в романі Наталі Очкур «Містичний вальс».

Дія фентезі найчастіше розгортається у майбутньому, минулому чи у світі з альтернативним літочислення. Дія у романі Наталі Очкур відбувається у двох часових вимірах, перший – це реальний час, і хоч точні дати не називаються, проте чітко окреслюються у романі за допомогою хрононімів: «Він  належав до римо-католицької церкви, але поважав свята усіх без винятку християнських конфесій, тому серце в нього аж краялось від однієї думки про те, що його дівчинці, його сіроокій улюблениці доведеться замість святкування Різдва їхати бозна в які світи і працювати – в день народження Спасителя!» [3, с.13]. Проте, основна дія роману розгортається у паралельному світі, у якому час пливе відмінно від світу реального, і в який потрапляє головна героїня: «Отже, дві години пройшло з тих пір, коли вона зомліла біля невідомо звідки вирослої стіни, поруч із офісом «Галичмедсвіту». Два місяці в Рутенії – і дві години у Львові. День, прожитий там, дорівнював хвилині земного життя. Шістдесят днів – шістдесят хвилин» [3, с. 237]. Своєрідним є і власне літосчислення в Рутенії: «Лана спитала в короля, який нині рік. – Сімсот сорок п’ятий від створення Світла, – прозвучало у відповідь» [3, с. 130].

Часовий пласт роману репрезентується не тільки за допомогою вказівки на рік, а й за допомогою описів будівель, одягу, рівня медицини тощо «Божевілля тривало – її взуття взагалі не мало ніяких каблуків. Вона чомусь була взута в постоли, стягнуті з тонкої і на вигляд доволі якісної шкіри, що туго охоплювали ніжки, звужуючись до кінчиків, немов східні капці. Довга, до самих щиколоток, спідниця у вертикальну, червоно-зелену смужку, з рясними дрібними зборами, застібалася збоку дерев’яним ґудзиком; зверху теліпався довгий пасок із китицями, недбало зав’язаний вузлом на талії. Поверх спідниці, з-під пояса, спадала килимова запаска – шмат бежевого полотна, схожий на фартух і прикрашений якимись чудернацькими, зіркоподібними візерунками. Біла натільна сорочка, заправлена в спідницю, мала пишні рукави з мереживними манжетами – мереживо було скромне, тоненьке, зате самі рукави, густо розшиті червоними трояндами з чорним листям та стеблинами, виглядали святково» [3, с. 56].

Організація світу у творах жанру фентезі своєрідна. Найчастіше використовується система двох світів. Тобто, ми маємо світ, у якому живе головний герой, і паралельний йому світ. Для другого сценарію можливі різні варіації: 1) або головний герой потрапляє у паралельний його світові вимір і події відбуваються вже там; 2) або ж головному героєві доведеться боротися зі «злом» яке прийшло з іншого виміру, паралельного і лихого. Як протилежний світ можна розглядати і далекі країни, у які подорожує головний герой. Майже жодна книга жанру фентезі не обходиться без подорожі в інші країни, чужі для головного героя, задля виконання певної цілі. На цьому прикладі простежується зв’язок фентезі з народною казкою, у якій, зазвичай, побутують два світи: світ головного героя і світ, що йому протистоїть, або подорожі головного героя у «тридев’яте царство» для досягнення певної мети. У романі Наталі Очкур дія відбувається у двох просторових вимірах – світі реальному (тут події сконцентровані навколо двох міст – Києва і Львова) й світі паралельному, що в авторському втіленні отримав назву Рутенія.

Найчастіше подорожі в паралельний світ відбуваються з волі могутніх чаклунів або вищих сил. Так, у романі ініціатором подорожі Світлани до Рутенії виступає Бог, він же Святий Миколай. Якщо у класичних творах фентезі метою такої подорожі є боротьба зі Злом, тобто реалізація  концепції двох світів за допомогою протистояння Добро – Зло, то у романі «Містичний вальс» головна героїня жодним чином не прагнула і не мала на меті врятувати паралельний світ, хоча зробила це, врятувавши короля від тяжкого захворювання. Підставою для перенесення Світлани у Рутенію було бажання Бога подарувати дівчині щасливу долю і кохання, хоча й шляхом випробувань.

Наявний у романі і типовий для творів фентезі мотив подорожі. Так, головна героїня опиняється в Рутенії завдяки робочому відрядженню до Львова.  Магічним і символічним є епізод потрапляння головної героїні до світу паралельного: «Ця стіна виросла перед Даною зненацька. Тобто, того, як вона, власне, виростала, Світлана не бачила, але точно пам’ятала, що півгодини тому ніякої стіни тут не було. Була вимощена бруківкою вулиця, ріг будинку, за яким вона натрапила на старого жебрака, була водостічна труба, на якій вітер грав пронизливо-вологу зимову баладу, але стіни – не було. Тим більше, такої – викладеної не з цегли, а з каміння, із крихітними віконцями-бійницями над невисоким арочним прорізом, схожим на вхід до бернардинського дворика. За тим прорізом смутно вгадувався двір-колодязь, і першою думкою Світлани було – заблукала… Вулиці за її спиною не стало. Зникла. Пішли в чорне небуття старовинні будинки з освітленими клаптиками вікон, осучаснений офіс «Галичмедсвіту» теж розчинився десь у невідомості, мабуть, разом із Зоряною та її охоронцем, пропали, мов злизані коров’ячим язиком, стилізовані під старовину ліхтарі, і морок, важкий та задушливий охопив лещатними обіймами те, що хвилину тому було містом Лева» [3, с. 54–55].

Світи в літературі фентезі зазвичай детально змальовані й описані. Автор намагається надати своєму світу риси реального: створює обширну географію з природними ландшафтами місцевості, детально змальовує населені пункти, що мають химерні найменування тощо. Це робиться з метою підкреслити ірреальність простору у творі порівняно з реальним світом. Географія світу фентезійного зазвичай не накладається на географію світу реального. Окрім географії детально прописані й інші чинники існування світу нереального: клімат, державний устрій, способи правління, традиції населення, грошова система, магія тощо. Все це підпорядковано тій самій меті – створити світ, який би відрізнявся від реального читачеві світу. Саме тому Рутенія у романі Наталі Очкур змальована досить детально: подається інформація про систему правління в країні, географічне розташування, склад королівства, звичаї і традиції народу, деталі про державні символи.

Для творів фентезі характерними є два основні сценарії після перемоги над Злом або виконання певної місії. За першим сценарієм, головний герой залишається у світі паралельному, за другим – повертається до свого світу. У романі Наталі Очкур у Рутенії Світлана не отримала щастя, хоч і знайшла свого коханого, проте разом залишитися їм не вдалося. Отже, головна героїня повертається до нашого світу і вже тут отримує винагороду за випробування – щасливе майбутнє зі своїм коханим.

Отже, розглянувши своєрідність хронотопічної реалізації фентезійного метасюжету в романі Наталі Очкур «Містичний вальс», можемо стверджувати його повну відповідність фентезійному канону.

Література

1.   Гопман В. Фэнтези / В. Л. Гопман ; под ред. А. М. Николюкина // Краткая литературная энциклопедия терминов и понятий. – М. : Интелфак, 2001. – С. 1162.

2.   Михалик Е. Метасюжет поэзии В. Хлебникова: преодоление разобщенности мира / Е. А. Михалик : автореф. … канд. филол. наук. – Пермь, 2010. – 28 с.

3.   Очкур Н. Містичний вальс : роман / Наталя Очкур – Львів : ЛА «ПІРАМІДА», 2004. – 276с.