Тарасов Іван НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ РЕАЛІЇ В УКРАЇНСЬКИХ-ПЕРЕКЛАДАХ ПОЛЬСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК

 

Тарасов І. Г.

студент 3 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Мацегора І.Л., к. філол. н., доцент

НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНІ РЕАЛІЇ В УКРАЇНСЬКИХ-ПЕРЕКЛАДАХ ПОЛЬСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК

Українські та польські народні казки мають велике значення для обох культур, а їх переклади стають важливим мостом між представниками обох слов’янських національностей. Дослідження на тему перекладу народних казок дозволяє з’ясувати, які національно-культурні особливості та цінності передаються або втрачаються під час перекладу з української на польську мову. Вивчення різних польських версій українських казок допомагає зрозуміти, які аспекти української культури відображаються в перекладах і як вони сприймаються польським читачем [1, с. 14].

Українсько-польські взаємовідносини мають складну історію, що вплинула на культурні зв'язки між двома народами. Дослідження перекладів народних казок може розкрити, які аспекти культурного діалогу і взаєморозуміння можуть бути знайдені у цих літературних творах. Вивчення цієї теми сприяє поглибленню знань про взаємовплив культур та міжкультурну комунікацію. Крім того, у сучасному світі існує висхідний інтерес до культурного розмаїття та міжкультурного обміну [2, с. 28].

Дослідження перекладів народних казок дозволяє звернути увагу на значення збереження та вивчення культурних цінностей інших народів. Розуміння національно-культурних реалій у перекладах народних казок сприяє покращенню міжкультурного діалогу та розвитку взаєморозуміння між українським та польським народами.

Мета роботи: дослідження особливостей відображення національно- культурних реалій у перекладах українських народних казок польською мовою.

Переклад назв реалій ‒ частина великої та важливої проблеми передачі національної та історичної своєрідності якогось народу при перекладі з його мови іншою. Широке поширення термін «реалія» набуває у 30-ті роки. XX ст. Вчені, які вивчають проблему перекладу реалій, використовують неоднакові терміни їхнього позначення, такі, наприклад, як безеквівалентна лексика, варваризми, екзотизми, локалізми, етнографізми та інші, дають різні визначення цього поняття, відзначають одні ознаки цих лексичних одиниць і опускають інші. Реалії ‒ слова, що позначають предмети, поняття та ситуації, що не існують у практичному досвіді людей, які говорять іншою мовою. Питання перекладу реалій, як та інших лінгвістичних знаків, розглядаються у зв'язку з поняттям еквівалентності, що визначається як збереження постійного плану змісту при заміні плану вираження оригіналу [3, с. 28].

У тих випадках, коли відповідність тій чи іншій лексичній одиниці однієї мови у словниковому складі іншої мови повністю відсутня, заведено говорити про безеквівалентну лексику ‒ це слова, що служать для вираження понять, відсутніх в іншій культурі та в іншій мові, слова, що відносяться до приватних культурних елементів, тобто до культурних елементів, характерних тільки для культури А та відсутнім у культурі В [4, с. 102].

Будучи словами з яскраво вираженою національною специфікою, реалії становлять велику складність при перекладі. Проблема перекладу реалій привертає увагу багатьох лінгвістів та теоретиків перекладу.

Серед труднощів, що виникають під час перекладу реалій, можна виокремити такі:

‒ у мові, що перекладає, немає відповідності (еквівалента) перекладної реалії через відсутність у носіїв цієї мови позначається реалією об'єкта (референта);

‒ необхідність, поряд із предметним значенням (семантикою) реалії, передати її колорит (конотацію), а також національне та історичне забарвлення. [8, с. 98].

При виборі найбільш прийнятного прийому перекладу необхідно враховувати спосіб подання реалії автором тексту оригіналу та засоби, що використовуються ним, щоб довести до свідомості читача її семантичний та конотативний зміст. У перекладах українських та польських народних казок нами зафіксовано такі випадки безеквівалентної лексики, яка відображає певні національно-культурні реалії.

1.          Ментальні реалії перекладу ‒ це особливості та відмінності в сприйнятті й розумінні слів, термінів, або виразів між різними культурами, що можуть впливати на процес перекладу. Ці реалії виникають через різниці у культурних, соціальних, психологічних та інших аспектах мислення та сприйняття. Одне й те саме слово чи вираз може викликати різні асоціації, емоції чи ментальні образи в різних культурах. При перекладі важливо враховувати ці нюанси та намагатися передати не лише лексичне значення, але й емоційний відтінок та контекст ментальної реальності. Наприклад: "kombinować". Можливий український переклад: "вигадувати, мудрувати, знаходити шляхи" [7, «Жива вода», с. 12]. Слово "kombinować" у польській мові важко передати однозначною англійською чи українською еквівалентністю через його унікальний виразний потенціал. Воно вживається, щоб описати винахідливе, кмітливе, але можливо не завжди законне або чесне знаходження розв'язання проблеми чи обставин.

2.            Етнографічні реалії. Конкретні аспекти та елементи культури, які можуть бути описані та розумінні в контексті етнографічного дослідження. Це може охоплювати традиції, звичаї, обряди, ритуали, вірування, матеріальну культуру, побутові особливості, соціальні структури та інші аспекти, які є характерними для певної етнічної чи культурної групи. Наприклад: лантух таляр, груби [6, «Міхал та пан», с. 14] Тощрця, Злотий [7, «Камінь з Острудіт» , с. 5]

Проведений аналіз вказує на значущі труднощі перекладу народних казок, пов'язані з великою кількістю культурних відмінностей між українською та польською мовами. Важливість врахування цих відмінностей полягає в забезпеченні адекватності та виразності перекладу, а також у сприянні культурній взаємодії та збереженні національних цінностей.

Література

1.  Білецький Л. Українські народні казки. Київ: Сфера, 2000. 145 с.

2.  Блакар Д. Лінгвістична еквівалентність у перекладі. Мовознавство. 2001. № 3.С. 318–327.

3.  Григорів О. Трансформація культурних кодів у перекладі українських народних казок на польську мову. Філологічні студії: Теорія і практика, 2017. № 12, С. 45–58.

4.  Косенко М. Теорія і практика перекладу. Київ : Либідь. 2005. 245 с.

5.  Лісовець А. Взаємодія культур у контексті перекладу українських казок на польську. Міжнародний журнал перекладознавства, 2019. № 2. С. 78–92.

6.  Польські народні казки URL: https://skarbnu4ka.com/category/narodni- kazki/kazki-narodiv-svitu/kazki-narodiv-yevropi/pol-s-ki-narodni-kazki/ (дата звернення 02.11.2023)

7.  Польські народні казки. URL: https://derevo-kazok.org/polski-narodni-kazki/ (дата звернення 02.11.2023)

8.  Скопрец Г.  Культурні аспекти перекладу. Київ : Академія, 2008. 320 с.