неділю, 18 лютого 2024 р.

Федорчук Дмитро ФЕНОМЕН ЕКЗИСТЕНЦІЙНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

 

Федорчук ДМ.

аспірант

ДЗ «Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка», м. Полтава

Наук. кер.: Бойцун І. Є., к. філол.наук, доцент

 

ФЕНОМЕН ЕКЗИСТЕНЦІЙНОСТІ В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ: ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ

 

Екзистенціалізм як літературний напрям є частиною філософської та культурної течії, яка зосереджена на дослідженні основних аспектів людського існування. Він виник у Європі у 20-му столітті. Теоретичне підґрунтя міститься в роботах Сьорена К’єркегора, Фрідріха Ніцше, Мартіна Гайдеггера, Жана-Поля Сартра, Альбера Камю тощо. Літературний екзистенціалізм характеризується підкресленням індивідуальності, вибору, свободи та особистої відповідальності в контексті абсурдності, тривоги, відчуження та смерті.

Метою нашої наукової розвідки є з’ясувати особливості розвитку екзистенціалізму в українській літературі, його феноменальність.

Авторство поняття «екзистенціалізм» у літературі не можна приписати одній особі. Більшість дослідників схиляються до думки, що саме Жан-Поль Сартр є центральною фігурою в формулюванні та популяризації екзистенціалізму як явища. Він не тільки розробив детальну філософську систему, що охоплює центральні екзистенціалістські ідеї про свободу, вибір та індивідуальну відповідальність, але й висловив ці ідеї засобами літератури, зокрема в романах, п’єсах та есе. «Його лекція «Екзистенціалізм це гуманізм», виголошена в 1946 році, часто цитується як важливе джерело для розуміння основних принципів екзистенціалізму» [2].

За визначенням Жана-Поля Сартра, екзистенціалізм у літературі це не просто літературний напрям, а спосіб висловлювання певних філософських ідей через літературу. Сартр вважав, що «екзистенція передує есенції, що означає, людина спочатку існує, зустрічає себе, виринає в світ, і лише після цього визначає свою сутність через свої дії. У контексті літератури, це перекладається на твори, які зосереджені на внутрішніх переживаннях, виборах і моральній відповідальності персонажів, їхній свободі та пошуку сенсу в абсурдному            світі» [2].

Філософ підкреслював важливість свободи вибору й відповідальності за ці вибори в житті людини. Він вважав, що людина завжди вільна обирати свій шлях, незалежно від зовнішніх обставин, і що ця вибірковість є основою людської свободи. Екзистенціалістська література показує персонажів, які стикаються з моральними дилемами, складностями вибору та наслідками своїх дій, а також перебувають у пошуку автентичності та сенсу в житті.

Розвиток екзистенціалізму в українській літературі відбувався в контексті історичних, соціальних та політичних викликів, які постали перед Україною протягом 20-го й на початку 21-го століть. Екзистенціалістські теми в українській літературі часто відображають глибоке занурення в питання ідентичності, виживання, морального вибору, особистої відповідальності та пошуку сенсу в екстремальних умовах історичних турбулентностей та соціальних змін.

В українській літературі поява екзистенціалізму зумовлена наступними факторами:

1.              Історичний контекст: українська література 20-го століття була під впливом двох світових воєн, голодоморів, сталінських репресій, радянської окупації та боротьби за незалежність. Ці події створили плідний ґрунт для розвитку екзистенційних тем, оскільки письменники зверталися до питань виживання, втрати, страждання та морального вибору в умовах безпрецедентних викликів.

2.              Пошук ідентичності: у контексті політичних змін та національного відродження екзистенційні мотиви в українській літературі часто торкаються питань особистої та колективної ідентичності, самовизначення народу у складних історичних умовах.

3.              Моральний вибір і відповідальність: в українських літературних творах велика увага приділяється моральному вибору індивіда в умовах соціальних і політичних криз. Письменники досліджують, як їхні персонажі реагують на зовнішні виклики, який вибір роблять і які наслідки.

4.              Екзистенційна ізоляція та відчуження: теми самотності, ізоляції та відчуження від суспільства також є характерними для української літератури, відображаючи внутрішні переживання персонажів у пошуку особистого сенсу та автентичності.

5.              Вплив європейського екзистенціалізму: українські письменники спирались на традиції європейської культури й філософії, що сприяло залученню вітчизняної літератури до світових літературних та філософських традицій.

Відповідно в українській літературі ХХ століття переважають теми:

-                 Пошук сенсу в існуванні: письменники звертаються до теми пошуку сенсу життя у світі, що здається абсурдним і хаотичним.

-                 Відчуття відчуження й ізоляції: у творах акцентується на ізоляції індивіда від суспільства, котре сприймається як вороже або байдуже.

-                 Боротьба за автентичність: літературні персонажі прагнуть зберегти свою автентичність, незважаючи на зовнішній тиск та виклики зі сторони влади.

-                 Моральні вибори та відповідальність: проблема морального вибору та особистої відповідальності є ключовою у творах, де персонажі стикаються з етичними дилемами.

Риси екзистенціалізму наявні у творах Валер’яна Підмогильного, Юрія Шевельова, Івана Багряного, Ліни Костенко, Григора Тютюнника, Василя Стуса, Юрія Андруховича, Сергія Жадана та інших українських письменників.

Риси екзистенціалізму в українській літературі відіграють ключову роль у формуванні критичного світогляду, спонукають до роздумів про сутність людського буття та зумовлюють необхідність вибору й відповідальності. Екзистенційні твори, передусім, є свідченням інтелектуальної й емоційної відваги українських письменників, їх готовності кинути виклик складним життєвим випробуванням. Проблема дослідження рис екзистенційності в українській літературі є актуальною, оскільки відкриває нові горизонти для досліджень й інтерпретацій, що мають значний вплив на культурне й інтелектуальне життя України в умовах повномасштабної війни з росією.

Література

1.      Артюх В. О. Філософія історії екзистенціалізму та її українські аналоги. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». 2014. Випуск 49. № 1083. С. 148 – 154.

2.      Літературна Енциклопедія: вебсайт. URL: https://www.ukrlib.com.ua/ (дата звернення – 14.02.2024)

3.      Титар О. Український екзистенціалізм у пошуках гуманістичних культурних орієнтирів: філософія нового українського урбанізму «Третьої революції». Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Теорія культури і філософія науки». 2017. №. 57. С. 1119.

4.      Шлемкевич М. Загублена українська людина. Хроніка 2000. Україна: філософський спадок століть. 2000. № 3940. С. 317339.

5 коментарів:

  1. Добрий день, дякую за цікавий аналіз. Чим саме Вас особисто приваблює екзистенціалізм?

    ВідповістиВидалити
  2. Вітаю, Мілєна
    Дякую за відгук.
    Особисто мене тема екзистенціалізму в українській літературі приваблює тим, що ця тема дозволяє глибше зрозуміти емоційний та інтелектуальний розвиток українського народу через різні історичні періоди, що були описані у літературних творах різних авторів, відображаючи боротьбу за національну ідентичність, особисту свободу та сенс існування в умовах соціальних та політичних змін.

    ВідповістиВидалити
  3. Вітаю! Актуальна розвідка. Ви акцентуєте увагу на європейських передумовах і джерелах розвитку літературного екзистенціалізму, а чи можна знайти й констатувати національні джерела і передумови? Представники філософської думки?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Український екзистенціалізм має дотичну до західної, але самостійну і оригінальну філософську концепцію, яка грунтується на
      особливих ментальних рисах українського народу. Можна виділити такі джерела і передумови розвитку літературного екзистенціалізму в Україні:
      - Історичний контекст: Україна пережила багато історичних потрясінь, включаючи війни, революції, голодомор, тоталітарні режими та боротьбу за незалежність.
      - Культурна спадщина: Українська культура, з її глибокими народними традиціями, літературою, мистецтвом та релігією, сприяла формуванню особливого погляду на людське існування
      - Літературний розвиток: Українська література XX століття, особливо твори письменників, таких як Валер'ян Підмогильний, Юрій Яновський, та інші, відображає екзистенційні пошуки особистості, її внутрішнього світу, конфліктів і роздумів про свободу вибору та моральну відповідальність.

      Видалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.