неділю, 18 лютого 2024 р.

Федоренко Ольга, Середич Руслан ЖИТТЯ І ПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ М. ШУТЯ: ПАТРІОТИЧНИЙ ЗАКЛИК ДО БОРОТЬБИ ТА ПЕРЕМОГИ

 

Федоренко О. Б.

к. філол. наук

викладач української мови та літератури

Центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1, м. Кривий Ріг

Середич Руслан

здобувач освіти 3 курсу, групи 01-21

Центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів № 1, м. Кривий Ріг


ЖИТТЯ І ПОЕТИЧНА ТВОРЧІСТЬ М. ШУТЯ:

ПАТРІОТИЧНИЙ ЗАКЛИК ДО БОРОТЬБИ ТА ПЕРЕМОГИ

 

Микола Степанович Шуть (1918 – 1943) – павлоградський поет-лірик, учасник антифашистської боротьби в роки Другої світової війни.

Життєвий і творчий шлях Миколи Шутя досліджували Д. Федоренко,  Г. Люлько, А. Коцюбинський та інші літератори.

Микола Шуть народився 25 листопада 1918 року в місті Павлограді, на Дніпропетровщині. У Павлограді Микола Шуть прожив усе своє життя. Загинув, закатований фашистами у краматорській в’язниці.

«Ні, не вмру я вже смертю лютою, бо Вкраїни тепло зберіг» – так звучить розділ книги Дмитра Федоренка «Нескорені павлоградці», присвячений Миколі Шутю.

Як почалася Велика вітчизняна війна у 1941 році, Микола Шуть прагнув на фронт. Але йому було відмовлено через хворобу (Шуть був хворий на легені). Зброєю Миколи Шутя стало слово. Влучно дібраними засобами метафор і повторів поет говорить про волю до життя, силу духу і майбутню перемогу:

Ще кохать хотілось, нюхать квіти,

Повнокровно жити, жити, жити,

І життям, нарешті, вбити смерть.

За життя, придбаване уперто,

Все Вкраїні-матері віддать.

І коли судилось нам вмирать, –

За Вкраїну у бою померти! [1, с. 162].

Коли територія Придніпров’я була окупована гітлерівцями, Микола Шуть у своїх бесідах, прокламаціях не раз звертався до творів Кобзаря. Відомою була листівка «До земляків», яку поширили в місті Павлограді і районі. Полум’яні слова Тараса Шевченка піднімали дух людям у тимчасовій окупації [1, с. 85].

У поезіях Миколи Шутя звучать мотиви любові до рідної землі, до Батьківщини України, заклики до боротьби і непохитна віра в нашу перемогу:

Мов листя зів’яле, старе,

Слова жовтяками упали.

Те листя ніхто не збере

В поезії срібні чували.

А щоб не пропало в багні,

Притоптане грубо ногами,

Нехай мої гнівні пісні

Закличуть на бій з ворогами! [1, с. 164].

Осінь як пору року, що надихає до творчості, змалював Микола Шуть у своїй поезії. При цьому митець наситив твір художніми засобами – порівняння («слова, мов листя»), метафори («слова жовтяками упали», «листя збере в поезії чували», «пісні закличуть на бій»), епітети («листя зів’яле, старе», «срібні чували», «гнівні пісні»).

У 1943 році Миколі Шутю було всього лише 25 років, коли він мужньо витримував допити і катування фашистів, він не здав нікого зі своїх побратимів з павлоградського підпілля. Життя молодого поета обірвалося. Микола Шуть залишив нам приклад героїзму, мужності й поетичного таланту.

Поет Микола Шуть – герой антифашистського повстання, що відбулося в лютому 1943 року в Павлограді, заслуговує пошани і вічної пам’яті.

У 1961 році Микола Шуть посмертно був прийнятий до Спілки письменників України.

Павлоградці пам’ятають свого талановитого поета-патріота Миколу Шутя.

Іменем Миколи Шутя названо одну із вулиць міста Павлограда.

Відомою є скульптура Миколи Шутя роботи Василя Гордієнка.

У 1959 році за редакцією Дмитра Федоренка вийшла перша книга поета-підпільника – «Любов і ненависть», у 1964 році – «Чистота», у 1993 – «Іній», а в 2008 році за редакцією Андрія Коцюбинського випущено збірку поетичних творів «Шукання дороги», у збірці «Пісня мужніх» опубліковано 17 поезій Миколи Шутя.

Д. Т. Федоренко створив і дев’ять років керував літературною студією ім. Миколи Шутя, де випускали «Літературну сторінку», проводили «Дні поезії».

У Павлоградському історико-краєзнавчому музеї щороку проводять вечори пам’яті поета-підпільника Миколи Шутя. Особливо урочисто було проведено захід пам’яті Миколи Шутя 25 листопада 2018 року до 100-річчя з дня його народження.

Поезії Миколи Шутя сьогодні набувають нових сенсів, знову актуальні, як тоді, кличуть до боротьби, надають віри в нашу перемогу.

Література

1.                  Федоренко Д. Т. Нескорені павлоградці : історичне і народно-педагогічне безсмертя подвигу учасників збройного повстання в місті у лютому 1943 року. Дніпропетровськ : Пороги, 2003. 496 с.

2.                  Федоренко Д. Т. Сторінки про любов і ненависть (до 20-річчя з дня загибелі поета-партизана Миколи Шутя) // Вітчизна. – 1963. – № 7. – С. 169–173.

3.                  Шуть М. Чистота / упорядкування та примітки Д. Т. Федоренка. Дніпропетровськ : Промінь, 1964. 117 с.

2 коментарі:

  1. Підкажіть, а чи спостерігали Ви в досліджених поезіях М. Шутя інтертекстуальні зв'язки, алюзії з творчістю його сучасників чи попередників?

    ВідповістиВидалити
  2. Доброго здоров'я! Можна простежити інтертекстуальні зв'язки поезій Миколи Шутя з творчістю Тараса Шевченка і Василя Стуса. Дякуємо! Ольга Федоренко.

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.