Лакєєва Валерія ПРОБЛЕМА ЖІНОЧОЇ ДОЛІ В РОМАНІ В. ЛИСА «СОЛО ДЛЯ СОЛОМІЇ»

  

Лакєєва В. В.

студентка 3 курсу

Комунальний заклад «Харківська гуманітарно-педагогічна академія» 

Харківської обласної ради

Наук. кер.: Масло О. В.,

кандидат філологічних наук, доцент

ПРОБЛЕМА ЖІНОЧОЇ ДОЛІ В РОМАНІ В. ЛИСА «СОЛО ДЛЯ СОЛОМІЇ»

Вступ. Сучасні українські письменники порушують низку питань, серед яких висвітлення як сьогодення, так й історії становлення та розвитку української держави, ментальне життя особистості в часі та просторі, філософське осмислення персонажем своєї сутності й оточення та ін. Кожний письменник знаходить та демонструє власні способи висвітлення характеристики та внутрішнього світу своїх персонажів. Серед найпоширеніших способів можна виокремити такі: через суспільно-політичні події, сімейні стосунки, взаємозв’язок із природою тощо.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Доля як німа учасниця подій часто з’являється на сторінках сучасної прози. До неї зверталися такі письменники: Н. Гуменюк («Вересові меди»), О. Забужко («Музей покинутих секретів»), Т. Кавагуті («Доки кава не охолоне»), А. Кокотюха («Справа отамана Зеленого»), Т. Малярчук («Забуття») та інші.

Заслуговує на увагу й творчість українського письменника В. Лиса. Його романи сповнені чутливістю, історичною правдивістю, багатоаспектним описом персонажів, різноплановістю зображення та доступністю змістового навантаження. Творчість В. Лиса досліджували такі науковці: В. Лисянська окреслила художньо-естетичну енергетику роману «Соло для Соломії»; Л. Крупка здійснила ґрунтовний аналіз осмислення війни автором в його романах, а також гендерної ідентичності персонажів; О. Башкирова вивчала аспекти літературного твору (жанр, часопростір, домінантні образи, систему персонажів).

В. Лис детально вимальовує жіночі та чоловічі художні образи, які демонструють усю глибину плинності життя від народження до зрілості та старості. Жіночий образ, відтворений чоловіком-письменником, завжди цікавий психологічно, тому вважаємо за доцільне проаналізувати світовідчуття головної героїні Соломії, через долю якої автор осмислює основні події в Україні XX століття. Отже, метою дослідження є висвітлення проблеми жіночої долі в романі «Соло для Соломії» В. Лиса.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сюжет роману розгортається на тлі як воєнних, так і повоєнних років довкола звичайної жінки Соломії, яка проходить через різні випробування.

Люди, усвідомлюючи, що їхня доля залежить від волі Господа, готові терпіти страждання. Водночас вони не прагнуть до змін та ризиків, адже переконані в тому, що всі події трапляються в їхньому житті невідворотно та незмінно.

Поняття «доля» за Словником української мови (1970-1980 рр.) має таке тлумачення: «хід подій, збіг обставин, напрям життєвого шляху, що ніби не залежать від бажання, волі людини» [5, с. 360]. Проте цю загальноприйняту думку можна заперечити. Адже якщо людина не має права вибору, не прагне до постійного розвитку та різних змін, то вона стає просто іграшкою в руках соціуму та історично-політичних подій. Ми самостійно обираємо свій власний ритм і спосіб життя, віру тощо. Тому доля – це історія неповторного життя кожної особистості.

Чи завжди доля легка? Відповідь читач може знайти в епіграфах до роману «Соло для Соломії», в одному з них зазначено: «Легко поламати соломину, навіть легше, як суху билину» [3, c. 7]. Це і є провідною думкою В. Лиса щодо образу Соломії та її життєвого шляху.

Від чого залежить доля, чи можуть персонажі роману змінити перебіг подій – саме такі питання порушує в романі В. Лис. Людина, прийшовши в цей світ, отримує ім’я. Найбільш уживане ім’я в романі – Соломія. Це ім’я трапляється в різних варіаціях, залежно від інших персонажів та їх ставлення до жінок з цим ім’ям: «невістці Соломії, яку всі звали Соломкою, а чоловік Антін Соломинкою» [3, с. 11], «Соломійка-молодша, Соломиночка», [3, с. 26], «ланкова товаришка Соля» [3, с. 232].

Кожне ім’я, дане нам від народження, створює підсвідомий пласт життєвого орієнтира. В. Лис через родинне ставлення до законів Божих показує, як впливає вибір імені на долю персонажів. Завдяки такому прийому автор дає зрозуміти, що частково ім’я змінює і характер, і волю, і цінності людини. Тому Руфина, «Раїса, Рая, Раєчка, Раюня» [3, с. 180] – криклива, заздрісна, емоційна, зухвала, а Соломія – повна протилежність. Порівнюючи долі жінок трьох поколінь, які мають ім’я «Соломія», зауважимо, що вони мають однакові якості: спокійні, добрі, красиві, але мають таємниці та душевні тягарі, які пов’язані з коханням. Ці та інші жіночі образи досить складні психологічно, адже їх дії непередбачувані, а вони іноді самі не впевнені у своїх бажаннях, проте завжди йдуть за покликом серця [4]. Отже, ім’я має значний вплив на долю, є невід’ємною частиною нашої ідентичності, яка залишається з нами все життя.

Уважаємо, що на долю за романом впливають й історичні події, які переплітаються з життям головних персонажів. Прихід німців, формування партизанських загонів, хованки мешканців у лісі впливають на душевну боротьбу насамперед Соломії. Між двох залицяльників вона могла б обрати того, кого справді кохає, проте доля ставить її перед складним вибором: Петро учасник партизанських загонів десь там, у лісі, а Павло тут, поруч з нею. Соломія обирає не серцем, а розумом. Вона хоче мати щасливе і водночас спокійне, безпечне життя. Проте смерть забирає обох чоловік, що водночас свідчить про невідворотність долі [4].

Формування колгоспів – ще один з історико-суспільних етапів, що змінював долю Соломії. Навіть щасливі  стосунки з партійним діячем Вадимом знову приносить страждання жінці через від’їзд коханого та сварку з його дружиною.

Виклики долі вносять корективи у течію людського життя. Легке, невимушене кохання Соломії до Григорія і є прикладом таких коректив, як зламані надії на щастя та подарунок долі – маленька Соломійка. Жінка наче готова до змін, проте водночас розуміє свою відповідальність за дітей. Вона тепер не просто жінка, а мати, яка жертвує власним щастям. Автор доводить, що з плином часу жінка стає мудрішою та керується розумом, а не почуттями. Шлюб із Гордієм і є цьому доказ: життєві труднощі та потреба виховувати дітей є в пріоритеті.

Висновок. Отже, В. Лис доводить, що доля – це реалізований факт, який усвідомлюється лише наприкінці життя, автор через образ Соломії окреслює чинники, що впливають на життєвий вибір: історичні події, сімейні стосунки, почуття безпеки дітей. Умотивованим є ім’я головної героїні – Соломія, воно виконує інформаційно-стилістичну роль через етимологічне значення й варіативність найменування, виражає емоційно-стилістичні смисли своєю асоціативністю.

Література

1.       Башкирова О. Літературна традиція як основа моделювання художнього світу в романістиці Володимира Лиса (на матеріалі твору Соло для Соломії). Синопсис: текст, контекст, медіа. Київ : Київ.ун-т ім. Б. Грінченка, 2016. № 3. 19 с.

2.       Крупка Л. О. Особливості моделювання образу жінки ХХ ст. (за романом Володимира Лиса «Соло для Соломії»). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Філологія, 2021. № 47. Т. 3. С. 22–25.

3.       Лис В. Соло для Соломії: роман. Харків : КК «Клуб Сімейного Дозвілля», 2013. 368 с.

4.       Сінченко О. Соло для Соломії. Гречані блоги. 2013. URL : https://gre4ka.info/blog/entry/solo-dlia-solomii (дата звернення: 15.02.2022).

5.       Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970-1980.  Т. 2. С. 360.