середа, 23 лютого 2022 р.

Зіненко Наталія ЖАНРОВА І ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ЛЕГЕНД Е. ЗАРЖИЦЬКОЇ

 

Зіненко Н. В.

студентка 2 курсу

Національно-технічний університет «Дніпровська політехніка»

Наук. кер.: Біляцька В.П., доктор філол. н., професор.

 

ЖАНРОВА І ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ ЛЕГЕНД Е. ЗАРЖИЦЬКОЇ


Еліна Іванівна Заржицька – відома сучасна письменниця, уродженка Дніпропетровщини, журналістка, громадська діячка, драматургиня, член Національної спілки письменників України і Національної спілки журналістів України, працює в галузі дитячої літератури. Письменниця репрезентує нові жанри, індивідуальних героїв, своєрідну подачу тексту з елементами народної педагогіки, професійно оперує історичними та географічними даними у своїй творчості.

Харківське видавництво «Талант» 2016 року надрукувало яскраву барвисту дитячу збірку «Легенди про козаків», в яку ввійшло 6 казкових історій, майстерно ілюстрованих художницею Оленою Железняк. Відгуки на цю збірку написали такі відомі українські діячі, як Віталій Кривоніс, Наталя Федько, Олена Швець-Васіна та інші.

За визначенням Мар’яни і Зоряни Лановик, легенди – це фантастичні  оповіді міфологічного, апокрифічного чи історико-героїчного змісту з обов’язковою спрямованістю на правдивість відтворюваних подій та специфікою побудови сюжету на основі особливих композиційних прийомів  (метаморфози, антропоморфізації предметів і явищ природи та ін.). Їм характерні драматизм, стійкість і завершеність сюжету [2]. Легенди, як правило, починаються з викладу змісту і часто закінчуються висновком, повчальним підсумком; теми, сюжети і персонажі легенд – розмаїті; сюжети легенд переважно одно- або малоепізодні.

Особливо хочеться акцентувати на «Легенді про трьох братів» Е. Заржицької, на одній з козацьких історій. Сюжет цієї оповідки наступний. На село вночі напали татари, після цього з усіх мешканців залишилася лише одна жінка. Саме вона показала козакам, в якому напрямку подався ворожий загін. Дуже просилася з ними, бо загарбники забрали в полон її чоловіка. Знайшли його на третій день змерзлого у сніговому заметі, розпалили вогнище, відігріли бідолаху та й подалися далі. Через деякий час у чоловіка з жінкою народилося троє синів: «в одного волосся темне, наче ніч беззоряна», другий – «з чубом сріблясто-білим, наче сніг у місячну ніч», третій – «з кучерями вогняними, що як полум’я горять-переливаються» [1]. І росли вони не по днях, а по годинах. Стали міцними парубками та й подалися на Січ козакувати. Згодом пішли зі своїм полком до Жовтих Вод брати неприступну фортецю штурмом. Враз підняв руку старший брат з темним волоссям – і спустилася на землю темрява; труснув світлим чубом середній брат – пішов сніг і вдарив мороз; дмухнув рудоволосий брат – мур загорівся і впав. Після цього брати зникли і ніхто їх не міг знайти. Тільки матері ввижалося, ніби вночі бачить старшого сина, у вогнищі – обличчя молодшого, а в завірюсі чує голос середнього.

Як бачимо, кожен із братів з народження мав у собі могутність певної стихії, а під час битви за фортецю вони жертовно перевтілилися на Ніч, Холод і Вогонь, злившись з природою, для того, щоб оберігати Україну від лиха. Зазначимо, що надзвичайними силами були наділені не божества чи якісь казкові істоти, а звичайні люди.

У легенді зовнішність братів пов’язувалася з бідою, що сталася з їхніми батьками. Мати пояснювала це так: перший син чорнявий, наче та ніч, коли татари на село напали; другий білявий, ніби сніг, що чоловіка замітав; а третій рудоволосий, як вогнище, яким коханого відігрівали. Це яскраво виражене художнє порівняння.

Авторка представляє цю оповідь як легенду. Проаналізувавши «Легенду про трьох братів» можна зробити такі висновки: це фантастичний твір героїко-історичного змісту, у якому відображається поширений міфологічний прийом метаморфози; сюжет однолінійний і малоепізодний, головні та другорядні персонажі мають переважно поверхневу характеристику; твір має небагато описів; звернення до історичних фактів та обставин надає відчуття максимальної реальності подій, тобто має спільні ознаки з легендою.

У «Легенді про козаків» Е. Заржицької багато географічних та історичних прив’язок. Нові Кодаки, Кафа, Дике Поле, Старі Кодаки – у примітках авторки їхнє місцезнаходження зазначено дуже точно. У казці згадується така відома історична постать, як Богдан Хмельницький. Саме під його проводом брати у складі війська пішли до Жовтих Вод воювати. Згодом після наказу гетьмана козацькі сили рушили на фортецю Старі Кодаки, яку за історичними джерелами було взято 1 жовтня 1648 року під командуванням полковника Максима Нестеренка. Авторка зобразила фактичні обставини, але подала свою лінію їхнього подальшого розвитку. Насправді руйнівного штурму фортеці не було, козаки взяли її в облогу, чим змусили противників піти на переговори й укласти мирну угоду капітуляції. Всі перелічені вище факти вказують на те, що легенда відноситься до періоду всім відомої Національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана Хмельницького. Також у цей час українці потерпали не лише від гніту поляків, а й від набігів татар. Саме напад бусурманів і став розвтиком подальших подій легенди.

Основним мотивом оповідки є вірність рідній землі. Парубки вирішили, що ставши стихіями, вони приноситимуть більше користі війську козацькому і своєму народові. Другорядним, але не менш важливим – родинні цінності, любов до дітей та до свого супутника життя. Прикладом цього у творі є мати трьох парубків, яка, незважаючи ні на які обставини, шукала спочатку свого чоловіка, а потім – синів.

Отже, «Легенда про трьох братів» Еліни Заржицької – відноситься до жанру легенди, яскравий приклад родинної та патріотичної відданості і нездоланності, вона виховує у читачів мужність і незламність, знайомить з рідним краєм та вчить його любити.

Література

1) Заржицька Е. Легенди про козаків. Харків: Талант, 2016. 63 с.

2) Лановик З., Лановик М. Українська усна народна творчість: Підручник. – 3-тє вид., Київ: Знання-Прес, 2005. 591 с.

 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.