Інформацій- ний лист

Збірники наукових праць

вівторок, 23 лютого 2021 р.

Мартиненко К. В., Ігнатова Н. С. ОКАЗІОНАЛІЗМИ У ЗБІРЦІ «ВАМ ТАКЕ Й НЕ СНИЛОСЯ!» МИКОЛИ БІЛОКОПИТОВА

 

Мартиненко К. В.

учениця 10 класу,

Ігнатова Н. С.

учитель вищої категорії

Запорізька гімназія «Контакт»

Наук. кер.: Зубець Н. О. к. філол. н., доцент

 

ОКАЗІОНАЛІЗМИ У ЗБІРЦІ «ВАМ ТАКЕ Й НЕ СНИЛОСЯ!»

 МИКОЛИ  БІЛОКОПИТОВА

 

У поетичному мовленні окремі автори часто використовують лексеми, які, репрезентуючи нову, нетрадиційну форму вираження, набувають особливого, змісту. Таке визначення з’ясовує суть лексичних новацій, у яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка слова, але вони незвичні для багатьох мовців. Дослідники називають їх оказіоналізмами. 

Індивідуально-авторські неологізми як позасистемні мовленнєві явища, що зберігають індивідуальне, посідають значне місце в поетичній збірці «Вам таке й не снилося!» запорізького поета-гумориста Миколи Білокопитова [2, с. 23]. Вони органічно вплетені у словесну тканину твору, виконують важливу текстотвірну функцію. Зауваження письменника про те, що книга адресована читачам, у яких «усе гаразд із логічним мисленням і почуттям гумору» [1, с. 2], налаштовує реципієнта на сприйняття особливого текстового оформлення.

Корпус індивідуально-авторських інновацій у збірці становить близько ста лексем. За граматичними характеристиками вони належать до чотирьох основних самостійних частин мови: іменника, прикметника, дієслова та прислівника; найбільше ‒ іменників і прикметників.

Іменникові лексичні неологізми М. Білокопитова можна об’єднати в кілька лексико-семантичних груп:

1) назви людей, у яких відчувається авторське ставлення, часто іронічне, зневажливе: наварники, чеснюки, зібранці, закордонці, ось-осі: … усякі закордонці: / Із расєй, америк та європ [1, с. 39].

Специфічними є переносні назви, у складі яких є зменшено-пестливі суфікси: вождик, карлик, цареня, поліцайко:    притягнувся до мене / Зловісно відомого карлика сон. / В нервовому сні цареня недолуге / Наснило собі, що до нього прийшла / Провидиця знана…[1, с. 85].

Привертають увагу назви-складні іменники з прикладками: митники-хабарники, сволоцюга-стрілочник, Вітька-унітаз, Петро-солодкоїжка, русалка-збоченка, красуні-сонечки: Начувайтесь, митники-хабарники, /  Прокурори, судді і менти… [1, с. 7]; Й півні́ – спасибі! –  / зразу ж відгукнулись: / Їх дружний «ку-ку-річний унісон!!!» – / Змів і русалку-збоченку, і сон [1, с. 17];

2) оригінальні назви абстрактних понять, що вже були номіновані: марнотрать, безмір’я, коловерть, сварня, мерехть, блискіт, міжсоння, балакучка, просинання: Нарешті покидаю сну безмір’я[1, с. 17]; Тут правда і гармонія у всьому, / Ні суєти, ні лютої сварні[1, с. 15].

Поєднуючи назви конкретних предметів чи явищ з іншими словами, поет утворює оказіональні абстрактні іменники: телетолока, держкорито, гріхосповідь, опудалобиття: А урядовці раді й ситі, / Себе розхвалюють усяк – / В кишенях є і в держкориті[1, с. 15].

Оригінальними утвореннями в цій групі є ряд слів, що утворилися за допомогою префікса недо-: Може, тому, що ми виросли в недосвободі, / Платимо нині таку недоречну ціну́: / Замість підняти народ на супротив заброді – / Недоосмислено  обрані в недонароді / Недополітики граються в недовійну? [1, с. 35].

Оказіоналізми-іменники увиразнюють індивідуально-авторське мовлення, надають експресивності, у відповідному контексті виконують оцінну функцію.

Корпус оказіональних прикметників поета відіграє виразну художньо-зображальну роль в авторському характеротворенні чи характеристиці предметів і явищ за різними ознаками:

1) внутрішні якості, риси характеру, психологічний стан людей: солодко-магнатовий крупціонер, руськомірниє хохли, камікадзеликий уряд, обманно-православний люд, москвоязичний мент, обрано-чужа влада, гнучкошийні кандидати, різномасні земляки. Прикметникові оказіоналізми виступають ключовими словами при творенні перифраз: мегабанківські лихварі – члени МВФ, саакашвільська рать прибічники політика М. Саакашвілі;

2) властивості, ознаки предметів і явищ: дармовзяте добро, гібридно-збочена війна, солодко-кагорські вина, шестисото-джипо-мерседесне авто;

3) ознаки абстрактних понять: невловимо-хитрі тіні, зустрічальний потік, плавневий рай, паранойно-весняний сезон, пра-пра-правнучі борги.

Прикметникові новотвори є вагомим емотивно-експресивним та оцінним засобом у художньому стилі М. Білокопитова: вони точно виражають авторський задум, який виявляється в гостро сатиричній манері, щоб кожен «серйозний чоловік» відчув його творчий задум.

В авторській мовній палітрі невелику групу становлять дієслівні новотвори, які оригінально позначають дії та процеси – то гостро сатирично (пробрехав повітря й твердь (Путін) [1, с. 14], і проросли з них звиро́джені п’яті колони [1, с. 34], в’яценючить  кулю в лоб [1, с. 71], «розіхтутнєтили» у прах (російських вояків у Сирії) [1, с. 89], добільдербергитесь (погроза ворогам України) [1, с. 95]; то поетично красиво (досвіткують зірки) [1, с. 96]; то доброзичливо (нафільмувавсь  мені такий собі омріяний райочок [1, с. 56], Колись Павло Піка́ссо картини закуби́в [1, с. 68]).

Наявність оказіоналізмів на сторінках поезій М. Білокопитова свідчить про самобутність та мистецьку оригінальність ідіостилю їхнього творця, багатство його індивідуально-образного мислення, виразні естетичні настанови.

Література

1. Білокопитов М. Вам таке й не снилося! Запоріжжя : Дніпровський металург, 2018. 100 с.

2. Література Запорізького краю : хрестоматія творів кінця ХХ – початку ХХІ століття. Запоріжжя Дике Поле, 2019. 480 с.

4 коментарі:

  1. Добрий день!
    Дякую за цікаву розвідку.
    Скажіть, будь ласка, чи властиве ідіостилю М. Білокопитова активне використання ще якихось лексиних засобів, окрім неологізмів?

    ВідповістиВидалити
  2. Добрий день, дякую за ваше запитання. Звичайно, так, Микола Білокопитов у творах, крім неологізмів, використовував різні тропи (метафори, порівняння тощо). У статті про них не згадується, бо метою роботи було дослідження саме авторських неологізмів.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Авторизуйтеся, будь ласка, для коментування. Або підписуйтеся в коментарі

      Видалити
  3. Ксенія Мартиненко28 лютого 2021 р. о 11:05

    Добрий день, дякую за ваше запитання. Звичайно, так, Микола Білокопитов у творах, крім неологізмів, використовував різні тропи (метафори, порівняння тощо). У статті про них не згадується, бо метою роботи було дослідження саме авторських неологізмів.

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.