Черноусова М. О. ҐЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА В РОМАНІ Г. ШИЯН «HUNT, DOCTOR, HUNT»

Черноусова М. О.

студентка 3 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Курилова Ю. Р, к. філол. н, доцент

ҐЕНДЕРНА ПРОБЛЕМАТИКА В РОМАНІ Г. ШИЯН «HUNT, DOCTOR, HUNT»

Динамічні соціальні процеси, які відбуваються в наш час, усе більше сприяють змінам у суспільстві. Спостерігається тенденція до переосмислення вектора сприйняття особистості, руйнування усталених стереотипів і норм, поглиблюється інтерес до відносин між чоловіком і жінкою, співвідношення фемінного й маскулінного в особистості, проблемі ґендерної нерівності та трансформації ґендерних ролей. Основним репрезентантом психології ґендерних взаємин залишається література.  

Сучасна українська письменниця Галина Шиян демонструє феміністично заангажовану позицію в своїй творчості. Її дебютний роман «Hunt, Doctor, Hunt» – сюрреалістичне відображення дійсності, глибокі роздуми над глобальними екзистенційними проблемами на тлі суспільно-політичних процесів [див.: 2]. Прозові твори Гаськи Шиян досліджували та рецензували М. Бліндюк, Т. Гребенюк, В. Івченко, О. Касперович, Ю. Козенко, Т. Трофименко, Д. Харамурза, Р. Харчук та ін. Однак, не зважаючи на численну кількість праць, до цього часу ґендерна проблематика в романі «Hunt, Doctor, Hunt» не була предметом дослідження.

Мета нашої статті – висвітлити реалізацію ґендерної проблематики на прикладі образної системи роману.

Відповідно до мети дослідження передбачається виконання таких завдань: простежити функціонування ґендерних стереотипів, виявити співвідношення маскулінного й фемінного в особистості, описати  ґендерні ролі на прикладі головних і другорядних персонажів роману.

Слід диференціювати поняття «стать» і «ґендер». Перше вживається на позначення біологічних, фізіологічних, анатомічних властивостей особистості. Друге поняття – соціально й культурно обумовлене [див.:  3, с. 46]. 

У загальному значенні «ґендер (від англ. gender – рід) – соціокультурна, символічна конструкція статі, що покликана визначати конкретний асоціативний звʼязок, забезпечувати повноцінну комунікацію та підтримувати соціальний порядок» [3, с. 45].

Провідними поняттями ґендерних досліджень є маскулінність і фемінність, ґендерні стереотипи, ґендерна роль та ґендерна ідентифікація.  

Виділяють три групи ґендерних стереотипів: 

1)                стереотипи маскулінності-фемінності; 

2)                стереотипи сімейних і професійних ролей;

3)                стереотипи, повʼязані зі змістом праці [3, с. 77].  

У романі «Hunt, Doctor, Hunt» широко представлена ґендерна проблематика, роль стереотипів та їх часткове нівелювання.  

Для головного героя роману протагоніста Спиридона звичними постають недовготривалі стосунки з жінками різного віку та соціального статусу. Принцип насолоди власними можливостями й жінками – головне життєве кредо героя. Це повʼязано зі зміною орієнтирів і цінностей суспільства. Л. Юда зазначала, що «…сьогодні непомірно зростає гедонізм та індивідуалізм, особливо серед молодого покоління, що створює безпосередню загрозу інституту сім’ї, яка заснована на шлюбі…» [6, с. 15]. Про серйозні стосунки головний герой розмірковує занадто іронічно: «Навіщо мені вдома стрес, – думає Спиридон, – навіщо мені ці параної, що рано чи пізно задушать за хропіння подушкою» [5, с. 181].  

Одну зі своїх подруг Спиридон звик називати «Чуєш-о-чуєш», що нагадувало йому індіанське прізвище. «Чуєш-о-чуєш» сучасний репрезентант жінки-бунтарки. Загальновідомо, що однією з форм протесту й самовираження в суспільстві постає зовнішність. Героїня звикла епатувати людей: «Вони до мого голеного півчерепа і пірсинґу в губі так і не звикли» [5, с. 39]. Вона робить виклик суспільству не лише неординарною зовнішністю, але й відверто іронічними висловлюваннями, зокрема й про традиційні уявлення щодо призначення жінки: «…покликання жінки «стірать і готовіть», і скандалити за плов і халат, і до першої бійки вірити у взаємоповагу» [5, с. 54]. 

Досить поширеними залишаються стереотипи про те, що заміжній жінці живеться легше, оскільки чоловік традиційно виконує захисну функцію та функцію матеріального забезпечення сімʼї. Проте в сучасному суспільстві спостерігається часткова нівеляція ґендерних ролей. Т. Соломена зазначала, що останнім часом відбувається «криза маскулінності», яка обумовлена змінами в соціальній і технічній сферах [див.: 4, с. 27]. Тепер жінка здатна бути сильною, керувати іншими та брати відповідальність за всю родину. Вона «сама, розмовляючи по телефону, кермує раритетною вантажівкою з трафаретним написом «ЖИВА РИБА» [5, с. 63] поки чоловік пиячить в парку.  

Все частіше посилюється тенденція до того, що жінки прагнуть займати високі посади та обирати собі традиційно чоловічі хобі. Одна з героїнь роману полює на ягуарів, працює в сфері політики та виступає в ролі психолога, аналізуючи стусунки своєї сестри з військовим. Це яскравий тип жінки-карʼєристки, наділений рисами маскулінності. У головного героя не виникає ґендерних упереджень щодо керівної ролі представниці протилежної статі, але продовжити знайомство стосунками він не наважується.  

Формування андрогінного типу ідентичності можна простежити на образі Джованни. Жінка активна, діяльна, ініціативна й надто неохайна: «Джованна підійшла до холодильника й дістала з нього футболку з пацифіком та дві різні шкарпетки – білу і чорну, як інь і янь, взула на них вʼєтнамки…» [5, с. 124]. Її поведінка більше тяжіє до маскулінного типу, хоча риси фемінності залишаються яскраво вираженими. Незважаючи на те, що героїня не входить у рамки ґендерного ідеалу, вона єдина жінка, яка захоплює головного героя настільки, що він мріє про спільне майбутнє й родину. 

Одна з найважливіших віх у житті жінки – материнство. Жінка частіше, ніж чоловік бачить у дитині сенс життя. Любов до спільної дитини в матері й батька різні. Чоловік любить відсторонено, жінка – всеохопно. До того ж, у жінок, які відмовились від власних дітей порушена статева ідентифікація [див.: 1]. 

Анемік переживає екзистенційну кризу, яку спричинила втрата доньки. Єдина дитина жінки пішла від неї й більше не повернулась. Дівчинку так і не розшукали: «Відтоді минуло десять років, якщо вона жива, я їй непотрібна, але часом думаю, що краще, якщо вона полетіла на небо, ще тоді, коли забралася від мене» [5, с. 174]. Горе-мати натрапляє на шквал осуду від Спиридона: «– Ти безвідповідальна огидна істота» [5, с. 174]. Чоловік відверто не сприймає та засуджує байдуже ставлення матері до своєї дитини, але аморальність поведінки батька залишається поза увагою. Насамперед спрацьовує один із ґендерних стереотипів – жінка має опікуватися дитиною, виконувати функції захисту та виховання.  

Проте образ Анемік не може бути потрактованим в однозначно негативному забарвленні. Як мати, яка не виконала свого обовʼязку, вона покарала себе у жорстокий спосіб – більше не матиме дітей і стосунків з чоловіками. Дівчина свідомо відмежовується від материнства, яке за традиційними уявленнями визначається як жіноче призначення.  

Отже, в романі «Hunt, Doctor, Hunt» відтворено широкий спектр ґендерних проблем. Спостерігається трансформація уявлень про стереотипи маскулінності й фемінності, що сприяє звільненню від шаблонного сприйняття особистості. 

Література

1.     Архиреева Т. Родительство в гендерном аспекте. URL: https://bookap.info/genpsy/avtorov_gendernaya_psihologiya_2009/gl8.shtm

2.     Гаська Шиян. Інтерв’ю з автором. URL: https://fabulabook.com/blog/interv-yu-z-avtorom-gaska-shyyan/

3.     Словник ґендерних термінів / З. Шевченко. Черкаси : Вид. Чабаненко Ю., 2016. 336 с.

4.     Соломена Т. Сутність та сприйняття фемінізму: подолання стереотипів. Сучасна українська сім’я: гендерні проблеми та шляхи їх подолання : матеріали обласної наук.-практ. конф., м. Чернігів, 4 лют. 2009 р. Чернігів, 2009. С. 24–30.

5.     Шиян Г. Hunt, Doctor, Hunt : роман. Львів : Видавництво Старого Лева, 2014. 240 с.

6.     Юда Л. Гендерний аналіз українських родинних традицій. Сучасна українська сім’я: гендерні проблеми та шляхи їх подолання : матеріали обласної наук.-практ. конф., м. Чернігів, 4 лют. 2009 р. Чернігів, 2009. С. 14–21.