Ісаєв І. Р. ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ТВОРУ М. МАТІОС «БУКОВА ЗЕМЛЯ»

Ісаєв І. Р.

студент 3 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Костецька Л. О., к. філол. н., доцент

ЖАНРОВА СПЕЦИФІКА ТВОРУ

М. МАТІОС «БУКОВА ЗЕМЛЯ»

Жанрова поліфонія творів сучасної української письменниці Марії Матіос є досить широкою. Дослідниця Г. Павлишин наводить ряд жанрових моделей прозових творів письменниці: це «новела, повість, роман, «гомеричний роман-симфонія», бульварний роман, психологічна драма, «драма на три життя», щоденник, …, сімейна сага в новелах, автобіографія та інші» [3]. Зовсім нещодавно цей ряд поповнився новим твором «Букова земля», з цікавою авторською дефініцією жанру – роман-панорама.

Досліджень роману «Букова земля» на сьогодні є дуже мало, здебільшого зустрічаємо рецензії та відгуки, що є суб’єктивними. Тому потреба наукового осмислення жанрової специфіки твору М. Матіос «Букова земля» зумовила актуальність теми дослідження. Метою дослідження є визначення особливостей жанрової природи твору.

Вже у підзаголовку твору вказане авторське визначення жанру: «роман-панорама завдовжки у 225 років». Панорама – «краєвид, що відкривається з певної висоти» [1, с. 177], та Ю. Ковалів вказує на те, що цей термін «використовується і в художній літературі, коли йдеться про масштабні, всеохопні зображення» [1, с. 177]. Домінуючою особливістю досліджуваного твору є доволі широкий хронотоп, а події, зображені у романі, подано хронологічно й упродовж тривалого часу. Завдяки цим рисам, ми відносимо твір до жанрового різновиду роману – роману-хроніки. Хроніка – це «різновид історичного твору, в якому лише порічно, іноді – у вигляді новел, фіксуються певні громадські, політичні, родинні події, пов’язані з періодами діяльності певних осіб» [1, с. 562]. До цього жанру в українській літературі письменники зверталися неодноразово, наприклад, А. Свидницький («Люборацькі»), У. Самчук («Марія»). Ці твори є традиційними у жанрі роману-хроніки. Роман-панорама «Букова земля» має свої специфічні особливості та форму оповіді, що збагачують цей жанровий різновид.

Особливістю твору є його своєрідна побудова. Ознакою роману-хроніки є хронологічна послідовність, але окрім чіткого розмежування, письменниця створює назву кожного розділу з імені персонажа, його дати народження та іноді смерті, місця дії та часу, в якому дія відбувається (напр.: «Соломон фон Вайссельбергер (1867–1931 рр.). Австро-Угорська монархія. Чернівці. 2 вересня. 1914 р.»). Кожен елемент назви показує важливість як персонажа, так і місця й дати. Окрім цих розділів, твір наповнений своєрідними розділами-межами, такими як «Безконечник на всі часи». Їх у творі три і вони мають однакову назву. Їхньою функцією є умовне розмежування груп подій. Кожен з трьох «безконечників» розмежовує цикли роману та несе у собі смислове навантаження, що дає змогу осмислити той чи інший період, зображений у творі.

Дія роману відбувається впродовж двохсот двадцяти п’яти років і охоплює період з 1789 до 2014 року. Хоча у назві твору вказана конкретна місцевість (букова земля), події твору охоплюють досить різні географічні точки. Здебільшого дія відбувається на Буковині, але окрім Чернівців, Вижниці та буковинських сіл, події розгортаються і в Берліні, Берні, Москві, а наприкінці твору – на сучасній Луганщині. Особливістю жанру є те, що крім подій «земної» (реальної) території, притаманної для роману-хроніки, письменниця описує й події території надприродної («небесної канцелярії»), що наштовхує на подальші роздуми про реальне й позаземне.

Однією з провідних рис жанру роману-хроніки є широке зображення родинних подій. Певна родина зображується на тлі суспільних подій. Новаторство М. Матіос полягає у тому, що вона поєднує цілих чотири родини: Берегівчуків, Васильків, Вівчарів і Ваґнерів. Кожен із родів чимось між собою взаємопов’язаний та в подальшому почасти впливає один на одного. У романі-панорамі зображується кілька поколінь тієї чи іншої родини. Коли на початку твору зв’язки між родами простежуються не чітко, то у подальшому сюжетному розвитку представники різних родин все більше взаємодіють між собою. Завдяки осмисленню ролі кожної з цих родин і постає історія краю.

Хоча основні події відбуваються на Буковині, та письменниця вдало зображує її крізь призму історії не тільки української, але й загальноєвропейської. Через історії конкретних людей подаються зв’язки особистості та історії, різних національностей між собою. Твір є історично правдоподібним, у ньому згадуються реальні історичні особи (українські повстанці, політичні діячі), побутові картини та вир історичних подій.

Хронологічна структура з кожним розділом у творі поступово ущільнюється. У першій книзі події розгортаються навколо ХІХ ст., але більша частина присвячена все ж І пол. ХХ ст. Події другої книги сконцентровані навколо 40-50-х рр. ХХ ст., а вже в епілозі дія твору переноситься у ХХІ ст.

Вищенаведені особливості дають змогу стверджувати, що твір належить до жанрового різновиду роману-хроніки. Авторські особливості, введені до роману, збагачують цей жанровий різновид. Ґрунтовна історична картина, зображення суспільних змін, стосунки між родинами та їх поступ, широкий спектр топосів робить роман-хроніку панорамою. Твір дає змогу збагнути масштабність історії через призму людських відносин та вплив минулого на сучасне та майбутнє.

Література

1.   Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / автор-укл. Ю. Ковалів. Київ : Академія, 2007. Т. 2 : М (Маадай-Кара) – Я (я-форма). 624 с.

2.       Матіос М. Букова земля. Роман-панорама завдовжки у 225 років. Київ : А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2019. 928 с.

3.       Павлишин Г. Традиційні та новаторські жанрові моделі у прозі Марії Матіос. URL: file:///C:/Users/User/Downloads/72296-150561-1-SM.pdf