Скиданенко А. С. ПРИГОДНИЦЬКИЙ ЖАНР У ТВОРЧОСТІ М. ТРУБЛАЇНІ

Скиданенко А. С.

студентка магістратури

Мелітопольський державний педагогічний університет імені Богдана Хмельницького

Наук. кер.: Шарова Т.М., к. філол. н., доцент

ПРИГОДНИЦЬКИЙ ЖАНР У ТВОРЧОСТІ М. ТРУБЛАЇНІ

Пригодницький жанр має свої чималі традиції. Від використання цих традицій, зрозуміло, не могла відмовишся молода українська література. Але їх треба було використовувати творчо. Українські письменники повинні були дбайливо переглянути, переосмислити принципи і традиції старого пригодницького романа, створити новий пригодницький роман, покликаний активно служити справі соціалізму. Боротьба за нову пригодницьку книжку розгортається і дає перші успіхи вже в кінці 20-х – на поч. 30-х рр. ХХ ст. Активну участь у боротьбі за створення нового пригодницького роману взяв М. Трублаїні. У ряді статей та рецензій він виявив вірне розуміння новаторського характеру і завдань пригодницької літератури.

Творчість М. Трублаїні у цьому аспекті досліджувало багато дослідників, таких як: І. Багмут, Г. Гельфандбейн, Я. Гримайло, О. Копиленко, С. Крижанівський, В. Синенко та ін. Однак сьогодні тема не втрачає своєї актуальності, бо автором порушено багато питань, які цікаву сучасній молоді та осмислюються по-новому.

Говорячи про розвиток пригодницької літератури, М. Трублаїні вказував як на одне з найголовніших завдань письменників, які працюють у цій галузі, на потребу створення нового героя. Таким героєм повинен бути не шукач розваг та гострих відчуттів, не рекордсмен-індивідуаліст, а радянська людина-громадянин, яка у своїх діях виходить з інтересів держави, народу. Монолітний і вольовий, мужній і витривалий, прозорливий і спокійний, кмітливий і умілий борець за світле майбутнє людства – таким уявляв собі Трублаїні позитивного героя нової пригодницької книжки [2, с. 12]. Вивчати творчість М. Трублаїні можна за допомогою електронних засобів навчального призначення, де представлена творчість не лише М. Трублаїні, а й інших представників української літератури [6, с. 291].

Повість «Лахтак» була першим широким художнім полотном письменника, одним із значних пригодницьких творів української літератури. У творі «Лахтак» М. Трублаїні здійснив своє прагнення створити образ позитивного героя пригодницької книжки, героя, гідного бути повчальним зразком для молодого читача. Таким героєм став штурман Кар. Штурман Кар щедро наділений високими людськими якостями – патріотизм, мужність, розум, людяність, простота [3, с. 6].

Як правило, засобами творчих робіт можна перевірити обізнаність студента чи учня у конкретній тематиці. За повістю «Лахтак» можна запропонувати написати творчу роботу, що в результаті дозволить перевірити рівень знань студентів чи учнів [5, с. 34]. Для самоперевірки рівня обізнаності в історії української літератури можна в онлайн режимі пройти курси «Осмислені й переосмислені» й показати рівень знань на предмет історії української літератури [7, с. 139].

У повісті «Лахтак» Трублаїні показав зв’язане з небезпеками, повне творчої напруги життя радянських моряків-полярників, романтику їхньої праці, їх простий і своєрідний побут. Команда «Лахтака», за винятком трьох дезертирів, постає в повісті міцно з’єднаним, здруженим колективом. У «Лахтаку» М. Трублаїні виявив уміння зробити пригодницьку книжку не тільки ідейно наснаженою, політично гострою, але й цікавою, захоплюючою [4, с. 3]. Цього він домігся уважною, кропіткою працею над сюжетом, який є особливо важливим компонентом книжок для дітей та юнацтва. Сюжет повісті розгортається в хронологічній послідовності і, як і в переважній більшості пригодницьких творів, прискореним темпом.

В «Лахтаку» М. Трублаїні користується різними випадковостями і загадками – засобами інтригування читача. Сюжет повісті «Лахтака» розгортається загалом прискореним темпом, проте в різних розділах цей темп неоднаковий – все залежить від характеру описуваного, матеріалу.

У повісті «Лахтак» виявилося дальше вдосконалення основних особливостей стилю Трублаїні – стислості, лаконізму, чіткості розповіді. Письменник і тут байдужий до скрупульозно детальних описів. Це відчувається і в передачі подій, і в портретних характеристиках, і в пейзажних картинах [1, с. 11].

У стилі «Лахтака» майстерно поєднуються бойова публіцистика і теплий, життєрадісний гумор. Письменник інколи ніби забуває свою роль оповідача і не просто передає події, а оцінює їх – висловлює своє ставлення до них. Він не може спокійно водити пером, описуючи злочини. «Три постаті, одна по одній, входили й виходили з камбуза, тягаючи в шлюпку ящики, – говорить Трублаїні про дії дезертирів Аксенюка, Шора і Попова.– Три злодії грабували пароплав, і ніхто не чув, не бачив. Та й чи могло спасти кому на думку, щоб під 78° північної широти, серед пустинного, льодового моря, вночі могли обікрасти пароплав?» [3, с. 6].

Уміло користується Трублаїні засобами гумору для розкриття духовного світу позитивних персонажів. Теплий, прозорий трублаїнівський гумор ми відчуваємо в оповіданнях жартуна Торби: «Плавав я на пароплаві «Три погибелі» [3, с. 6].

Повість «Лахтак» підсумувала творчу роботу М. Трублаїні кінця 20-х і першої половини 30-х років ХХ ст. У доробку письменника цих років головне, визначальне місце посіли твори про Далеку Північ. Вони принесли йому популярність, увійшли в українську літературу як цінне надбання. М. Трублаїні вніс помітний вклад в українську літературу. В його творах – романі, повістях, оповіданнях, казках, нарисах – знайшли своє відображення перетворення нашої Батьківщини, зростання її економічної, політичної та військової могутності, розвиток науки й культури. Пройняті патріотизмом, ці твори допомагали й зараз допомагають формуванню нової особистості.

Література

1.     Копиленко О. Література для маленьких читачів за 20 років. Літературна газета. 1937. 5 жовтня. С. 11–13.

2.     Стучевський А. Дві повісті М. Трублаїні. Літературний журнал. 1939. № 10. С. 12.

3.     Трублаїні М. Лахтак. Повість. Xарків– Одеса : Дитвидав, 1935. С. 5–6.

4.     Чумак Л. Наш друг. Зірка. 1997. 25 квітня. С. 2–4.

5.   Шарова Т., Шаров С. Формування комунікативної компетентності майбутніх учителів інформатики засобами творчих робіт. Молодь і ринок. 2018. № 9 (164). 33–38.

6.   Шарова Т. Використання електронного засобу навчального призначення під час викладання історії української літератури. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка: Філологічні науки. 2015. Випуск 39. Кам’янець-Подільський : Аксіома. С. 290–296.

7.   Шарова Т., Шаров С. Масові відкриті онлайн курси як можливість підвищення конкурентоспроможності фахівця. Молодий вчений. № 9. 2018. С. 137–140.