Тананаєва І. М. ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ФЕНОМЕНУ ХАРАКТЕРНИЦТВА В ПОВІСТІ В. РУТКІВСЬКОГО «СТОРОЖОВА ЗАСТАВА»

Тананаєва І. М.

студентка магістратури

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ФЕНОМЕНУ ХАРАКТЕРНИЦТВА В ПОВІСТІ  В. РУТКІВСЬКОГО 

«СТОРОЖОВА ЗАСТАВА»

         Минуле – це дієвий складник сучасності. Сьогодні складніше писати для мінливого сучасного дитячого мікросоціуму, ніж для дорослих. Ім’я В. Рутківського є вагомим у сучасному письменстві для дітей. Героями його творів є особи з надлюдською силою та звичайнісінькі діти, адже вони сміливі та здатні творити добро для інших. Найчастіше до творчого доробку письменника звертається Н. Марченко, яка вважає, що: «… по суті, В. Рутківський першим із дитячих письменників зміг вивести живу українську героїку із полону» [2, с. 6].

         Феномен характерництва здавна відомий історичній науці, а також широко втілений у художній літературі. Дитяча аудиторія вже мала знайомство з подібним явищем у творах, зокрема Л. Кононовича «Пекельний звіздар», у дилогії М. Морозенко «Іван Сірко, великий характерник», «Іван Сірко – славетний кошовий», В. Рутківського «Джури козака Швайки» та ін., але до цього ряду зараховуємо й повість «Сторожова застава», в якій порушується питання виникнення характерництва й людей-характерів, що наділені не лише знаннями, а й пройшли спеціальну підготовку.

Героїчними вчинками й містичними пригодами була наповнена життєва доля козаків-характерників. В. Рутківський розуміє, що потрібно повертати сучасному поколінню історію в тому форматі, який би їх зачарував. З цього приводу письменник висловлювався: «Ну, посудіть самі, хіба не хотілося б сучасному школяреві стати пліч-о-пліч з українськими – саме українськими! – богатирями Іллею Муровцем, Олешком Поповичем та їхніми побратимами?» [4]. Автор неодноразово наголошував: писати для дітей треба, мислячи тими ж категоріями, як і вони. Саме такі ситуації простежуємо в кожній його книжці.

Історичним проривом у сучасній дитячій літературі стала перша повість «Сторожова застава», написана В. Рутківським у 1991 р. Також відомо, що письменник у 2001 р. видав тисячу примірників власним коштом. Мабуть, це диктувалось бажанням захопити дитячу аудиторію історичними персонажами, які добре відомі з мультфільмів. «Сторожова застава» – «етапна книжка у творчості В. Рутківського, у якій письменник уперше задекларував своє бачення минулого» [1, с. 18], за визначенням письменника, це повість, хоча автор згадує, як хотів назвати її «першим українським історичним детективом» (у початковій редакції) [4].

Сьогодні В. Рутківський означив книгу як повість-легенда. Належить вона, за словами Н. Марченко, до «фантастично-пригодницької прози», хоча автор заперечує і вважає її не «розважально-пригодницькою, а його етико-дидактичною настановою» [1, с. 18]. Взагалі ця книга вимагає логічного продовження пригод дітлахів у часі. Трилогія «Джури козака Швайки» є тим самим продовженням із яскравими рисами характерництва й вираженням філософської системи.

Удаючись до зображення епохи Київської Русі та часів князювання Володимира Мономаха і Святослава, фігурування в історії Олешка Поповича й Іллі Муровця, Добрині Микитовича у «Сторожовій заставі», автор намагається показати, що ідеал-характер повинен досягатись не лише історичною правдою, а й домислом і вимислом. Хоча історичні факти не ігноруються письменником, зорієнтовуючи його до рішучих індивідуально-авторських ходів. Традиції характерників продовжують оживати: парубчаки Муровця, які вже «вміли бігати не згірш за своїх батьків та старших братів, і стріляли не гірше, й на шаблях непогано билися» [3, с. 9] та й Муровець з Олешком Поповичем вдаються до хитрих стратегічних маневрів, стежачи за половцями. Незвичайною силою наділяє письменник героїв: «Муровець відмахнувся довбнею від одного з нападників, а іншого турнув щитом з такою силою, що той вилетів із сідла» [3, с. 11], підкреслюючи незвичайну силу богатиря, його розміри: «І посеред того війська височів на своєму важковаговозі Ілля Муровець» [3, с. 274].

Характерництво як феномен поліфонічний має ряд особливостей, чи, скажімо, вимог, без дотримання яких, майбутній козак не буде вважатись характерником. У тексті повісті згадуються половецькі вивідники, а з історії відомо, що старше покоління козаків випробовувало молодих людей, які готувались стати справжніми козаками, їм необхідно було пройти ряд посвячень, і одне з яких – вартування.

Отож, провідним мотивом творів для дітей В. Рутківського, є вигадана подорож дітей в історичне минуле, в якій діти відіграють певну роль. Образи-характери переяславських богатирів зацікавлюють тих, хто поринає в історичний вир повісті «Сторожова застава» й змушують нетерпляче гортати сторінки далі.

Література

1.     Марченко Н. Співець вилюднення та вивільнення (Огляд життя і творчості Володимира Рутківського) / Н. Марченко // Дивослово. – 2014. – № 11. – С. 15–21.

2.  Марченко Н. Вітаїстична муза Володимира Рутківського / Н. Марченко // Літературна Україна. – 2017. – 20 квітня (№ 16). – С. 6.

3.   Рутківський В. Сторожова застава / В. Рутківський. – К. : А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га, 2012. – 304 с.

4. Тарадай Д. Володимир Рутківський : сучасний школяр відлучений від книжки : [Режим доступу] [інтерв’ю] / розмовляла Д. Тарадай. – Режим

доступу : http://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2012/11/121122_

book_2012_interview_rutkivskyy_dt.