Інформацій- ний лист

Збірники наукових праць

четвер, 22 лютого 2018 р.

Шкроботько О. О. МОТИВ ПОДОРОЖІ В ПОВІСТІ Г. ПАГУТЯК «У КОЖНОГО Є БАБУСЯ»



Шкроботько О. О.
студентка 1 курсу магістратури
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

МОТИВ ПОДОРОЖІ В ПОВІСТІ
Г. ПАГУТЯК «У КОЖНОГО Є БАБУСЯ»

З-поміж жанрово-тематичного розмаїття сучасної української літератури для дітей вирізняються літературні казки. Найпоширенішим їх жанровим різновидом більшість науковців вважають повість-казку.  Водночас Л. Овдійчук  на стику казкового й реалістичного спостерігає й інші жанрові модифікації літературної казки: «Тенденція до модифікації жанру значно посилилася в означений період через поєднання казки з іншими жанрами: казкова повість (Г. Пагутяк  «Втеча звірів, або Новий бестіарій», В. Рутківський «Бухтик з тихого затону»), повість-казка (Ю. Винничук «Місце для дракона»), повість з казковими елементами (О. Дерманський «Чудове чудовисько», «Чудове чудовисько з країни жаховиськ»), казкова хроніка (роман) (О. Росич «Розбійник Пинтя у Заклятому місті», чарівна, пригодницько-фантастична казка (Галина Малик «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії»), казка-драма (З. Мензатюк «Дочка Троянди»), «адресована казка» (О. Росич «Джовані Трапатоні»  казка для підлітків, їхніх батьків, дідусів та бабусь), збірки казок, поєднаних одним наратором або спільним місцетворенням чи «місцеперебуванням» (Д. Матіяш «Казки від П’ятинки”, З. Мензатюк «Київські казки», М. Павленко «Казки з Ялосоветиної скрині») [2, с. 35].
Визначальним об’єднуючим чинником у казкових повістях, як правило, виступає хронотоп, який включає не тільки казковий простір і час, але й еволюцію образів, і розвиток сюжету. Традиційним як для народної, так і для літературної казки є мотив подорожі, який також виступає складником казкового часопростору.
Не є винятком і творчість Г. Пагутяк в царині дитячої літератури, зокрема казкова повість «Втеча звірів, або Новий бестіарій» та літературна казка «У кожного є бабуся». В обох творах мотив подорожі пронизує сюжет  й допомагає розкриттю характерів образів і дітей, і тварин, які мандрують разом з ними.
У повісті Галини Пагутяк «Втеча звірів, або Новий бестіарій» зображені пригоди дівчинки Доні, її фантастична подорож у пошуках Єдинорога та вболівання за долю тварин на нашій планеті. Хоч твір і має складне філософське спрямування, насичений інтертекстуальними зв’язками, але для дітей у ньому також багато цікавих епізодів, деталей, проблем, які потребують обговорення.
Оригінальний сюжет повісті Галини Пагутяк «У кожного є бабуся» насичений подіями та роздумами. Щурик Гризостомус та киця Мальва темного весняного дощового вечора врятували цуценя, яке втрапило в халепу: мотузка обмоталась довкола стовпчика на дитячому майданчику і воно не могло ступити ні кроку. Гризостомус та Мальва привели знайду у своє помешкання, обігріли та нагодували. Але з часом вони розуміють, що завжди так бути не може, адже насувається зима, люди закриють дірки в підвалі, де ховаються тваринки, і цуценя Герой опиниться в пастці. Тому друзі вирішили розпочати мандрівку і знайти бабусю, яку цуцик загубив на дитячому майданчику. Де вони тільки не шукали – в лісі, селі, санаторії, у які тільки халепи не потрапляли – дерлися на дах, їздили на трамваї, здобували ліки в аптеці, плавали річкою.
Така небезпечна та захоплива мандрівка мала щасливий кінець – тваринки не лише знайшли Бабусю для цуцика Героя, але друзі й лишилися разом у новій домівці із новою господинею, яка буде про них піклуватися і спілкуватися з ними, адже вона розуміє мову тварин.
О. Дибовська особливістю літературної казки вважає наявність психологічного простору, який залежить від авторської манери опису. Головна ознака такого простору – звертання до емоцій, які в авторських казках зображуються за допомогою різних прийомів [3, с. 174]. Такий психологічний простір виникає під час подорожі та спілкування героїв казки Г. Пагутяк «У кожного є бабуся». Вони виявляють співчуття до слабшого та безпомічного, разом долають перешкоди, стають справжньою командою. Якби Гризостомус та Мальва не вирушили у подорож, вони  б нічого цього не навчились.
Отже, у повісті-казці Галини Пагутяк «У кожого є бабуся» мотив подорожі має дидактичний характер, сприяє розвитку особистісних рис персонажів, а також є традиційним сюжетно-композиційним прийомом. Він є традиційним для казкового наративу, але письменниця надає йому індивідуально-авторських рис, а щасливий кінець є закономірним завершенням казкової історії: той, у кого є бабуся, має дім і його люблять.
                                              Література

1.   Дибовська О. Особливості хронотопу в літературній казці / О. В. Дибовська // International scientific journal. – 2016. – № 7. – С. 172 – 174.
2.   Овдійчук Л. Жанрово-стильові особливості сучасної авторської казки / Л. Овдійчук // Українська література в загальноосвітній школі. – 2015. – № 1. – С. 35–38.
3.   Пагутяк  Г. Втеча звірів, або Новий бестіарій / Галина Пагутяк. – К. : А- БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, 2013. – 240 с.
4.   Пагутяк  Г. У кожного є бабуся / Галина Пагутяк. – К. : Піріміда, 2015. – 56 с.


6 коментарів:

  1. Добрий день! Дякую Вам за цікаву розвідку! Скажіть, будь ласка, чи обрали б Ви цю повість, чи, можливо, один із перерахованих Вами на початку творів як настільну книгу для своєї майбутньої дитинки? Чому?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Вітаю, Альоно. Дякую за запитання. Старша моя донька (19 років) із захопленням прочитала твори. Молодшій (9 років) повість "У кожного є бабуся" я спочатку прочитала сама. Тонка грань між Добром та Злом...

      Видалити
    2. Прочитала спершу я, бо була захоплена сюжетом.Рекомендую!

      Видалити
  2. Добрий день, дякую Вам за змістовну розвідку! У мене таке питання, як Ви гадаєте, чи охоплює проаналізований твір усі вікові категорії реципієнтів? Чи могли б дорослі читачі, прочитавши повість, зробити для себе якість нові корисні висновки, надихнутися на зміни у власному "Я"?

    ВідповістиВидалити
  3. Доброго вечора, Олександро. Відповім на Ваше запитання уривком із повісті:
    "Бідний Гризь пручався, коли Мальва з Героєм тягнули його вгору, де було сухіше й тепліше. Із пагорбка вони побачили невеличкі ошатні будиночки, що потопали в квітах. За ними стіною стояв світло-зелений ліс. Мальва понюхала повітря і вловила запах молока та свіжого сиру, і вже хотіла побігти йому назустріч, але щось сказало "ні", щось доросле.
    Цуцик спершу чхнув, а потім зупинився наче вкопаний. І раптом, кинувши Гризя і Мальву, помчав да будиночка під зеленим дахом. Він скавучав і гавкав, як навіжений, наче в нього теж була температура.
    Гризь і Мальва залишилися удвох.
    - Здається, - пробурмотів Гризь, відчуваючи слабкість, - там, там...
    - Що там, щурасику?
    Більві мальви.
    І Гризь подибав услід за Героєм. Він виглядав таким маленьким і нещасним, що поруч з ним Мальва почувала себе великою і сильною. Вони йшли помаленьку, і незабаром побачили не лише білі мальви, а й рожеві та червоні. Але білі були найгарніші. Вони росли за дерев'яними штахетами і затуляли собою подвір'я.
    - Нікуди я звідси не піду, - сказав щурик. - Я тут залишусь.
    - Я з тобою, - сказала Мальва, - Відпочивай, Гризечку.
    Вона притулилась до щурика, обгорнула його хвостиком, наче ковдрою, і їй було байдуже, що хтось побачить. Вона не дасть скривдити щурасика.


    ВідповістиВидалити
  4. Доброго дня! Дякую за цікаве дослідження! Чи має проаналізована літературна казка ознаки фольклорної казки, окрім зазначеного вже хронотопу? Якщо так, то які?

    ВідповістиВидалити

Примітка: лише член цього блогу може опублікувати коментар.