Богма І. О.
студентка 3 курсу
студентка 3 курсу
Запорізький національний університет
Наук.
кер.: Курилова Ю. Р., к. філол. н., доцент
Роман А.Дністрового «Пацики» проаналізований у розвідках окремих
дослідників (Н.Філоненко, Я.Голобородько, Т.Трофименко, І.Андрусяк, С.Мармеладова,
А.Богуславська, Д.Стус). Здебільшого дослідження присвячені філософським
категоріям екзистенційності, маргінальності, а також думкам про те, що автор
«дослідник гопництва». Проте наразі немає жодного дослідження повісті, де було
б приділено увагу ґендерній проблематиці твору. Отже, мета нашої статті – виявити,
як реалізуються ґендерні стереотипи, дослідити репрезентації жіночих образів.
Досягнення мети передбачає реалізацію таких завдань: проаналізувати ґендерну
проблематику повісті, продемонструвати на прикладі образів прояви
стереотипізації, репрезентацію стереотипів фемінності-маскулінності.
Незважаючи на те, що багато культурних досліджень і
творів українського письменства свідчать про домінування матріархальності в
українській культурі (див. [2], [3], [4], [5]), усе ж варто акцентувати увагу
на специфіці періоду, який описує А.Дністровий, а саме – останні роки існування
СРСР, коли ще від сформованих та усталених суспільних стереотипів, нав'язаних
радянською ідеологією, мало хто намагався відійти.
У гендерному дисплеї роману спостерігаємо
стереотипи,сформовані на основі характеристик маскулінності (особливо виявлені
самовпевненість, агресивність, емоційна стриманість, що найхарактерніше
відбилося в образах Толяна, Артура, малого Машталіра), а також фемінності – пасивність, залежність, нерішучість, надмірна
емоційність (найхарактерніше виявили себе в образах матері Толяна, Ірусі, Ляні,
Капусти). Наведені стереотипи сформовані під впливом сексизму й упередженого
ставлення суспільства до жінок, причому оцінка формується здебільшого тільки
відносно статі, а не психологічного стану чи особистісних проявів.
Загалом у творі наявні декілька гендерно-нерівних
репрезентацій жінки в суспільстві: 1) жінка як предмет задоволення сексуальних
потреб; 2) жінка як трофей; 3) жінка, що забезпечує домашній затишок.
До першого типу репрезентації можна віднести Ляню у
ситуації з Петром Григоровичем [1; с. 110], Таню [1; с. 48-49,
с. 69-70], Ахінацею (Оксану) [1; с. 160-161], Маріну[1; с. 137-141].
Однак цікавим є те, що Таня врешті сама вирішила, яким шляхом йти, і перестала
бути тільки об’єктом сексуальних втіх; Маріна й сама використовувала чоловіків;
Ахінацея ж у такий спосіб просто досягла одруження з Дефіцитом; тільки Ляня
виявила себе настільки пасивною, що повернулася до того, хто «зробив із неї
звичайну підстилку» [1; с. 110].
Другий тип репрезентації проявляється у стосунках між
представниками протилежних статей, його можна взагалі охарактеризувати як щось
із звичаїв первісних людей, у розумінні яких чоловік міг самоствердитися лише в
якості мисливця. Наприклад, Ляня у сприйнятті Толяна, Іруся у сприйнятті Артура,
Іра Капуста у сприйнятті Рині, а також Маріна у сприйнятті Валіка. Слід
зазначити, що тільки Маріна проявляє незалежну позицію серед інших названих
представниць жіноцтва і не вважає Валіка її здобувачем.
Третій тип репрезентації жінки на ґендерному дисплеї
художнього світу повісті втілено в образі матері Толяна, яка хоча й єдина в
сім’ї працює, проте не має ніякого впливу на чоловіка та сина, і сприймається
ними здебільшого як годівниця та прибиральниця, яка намагається втручатися у їхні
чоловічі справи.
Проте у творі наявний жіночий образ, у якому виявлені
такі риси як рішучість, незалежність, самовпевненість, свобода від домашніх та
родинних турбот, все це характеризує донецьку дівчинуМаріну, яка до того ж
автостопер, що взагалі непритаманне періодові, описаному в «Пациках», тобто
водночас ми спостерігаємо не тільки відмову від консервативної штучно
насадженої моделі жіночої ідентифікації, а й сучасну інтерпретацію автентичної
позиції жінки в українській культурі.
Отже, гендерний дисплей художнього простору повісті
насичений образами, яким притаманна нав’язана модель ідентифікації особистості за
біологічною статтю, а не ґендером. У стосунках між персонажами протилежних
статей домінує модель, коли жінка є лише предметомом чоловічого світу, проте в
опозицію всім стереотипам фемінності автором виведено образ жінки, яка хоч і
постає у сприйнятті чоловіків як предмет сексуального задоволення, проте має
свою філософію, мету і самостійно вибраний життєвий шлях, який ніяк не перетинається
з домогосподарством чи залежністю від чоловіка.
Література
1.
Дністровий А.
Пацики: Конкретний роман / Анатолій Дністровий. – Львів: ЛА «Піраміда», 2011. –
244 с.
2.
Кобзева О. Ключові концепти гендерної теорії та гендерні відносини як соціально-філософська
проблема / О. Кобзева // Наукові
записки. Серія «Філософія». – Острог: Видавництво Національногоуніверситету
«Острозька академія». – Вип. 12. – 2013. – С. 331–341.
3.
Пірська Х. О.
Статистичнийаналізсучасногоукраїнськогосоціально-психологічного роману:
гендерний аспект / Х. О. Пірська // Наукові записки Національногоуніверситету
"Острозькаакадемія". Серія :Філологічна. – 2014. –Вип. 45.
– С. 41–44.
4.
Ковалик М. Модерна жінка в літературі
межі ХІХ–ХХ століть: російський та європейський досвід / М. Ковалик // Наукові
записки [Кіровоградського державного педагогічного університету імені
Володимира Винниченка]. Сер. : Філологічні науки. – 2009. –Вип. 85. – С. 194–202.
5.
Коваленко Ю. П. Гендерні стереотипи
як невід’ємний атрибут повсякденного мислення / Ю. П. Коваленко // Соціальні технології:
актуальні проблеми теорії та практики. – 2013. –Вип. 59-60. – С. 51–58.
Доброго вечора! Дякую за пізнавальну роботу.
ВідповістиВидалитиВ мене до вас не питання, а скоріше пропозиція. Чи не хотіли б ви спробувати проаналізувати повість "Пацики" у контексті теорії психоаналізу? Наскільки я зрозуміла з вашого дослідження, такий ракурс у контексті обраної вами теми був би доречним.
Дякую за пропозицію, думаю, якщо один з аспектів теорії психоаналізу я вже порушила, то продовжити дослідження, висвітлюючи інші аспекти, буде доречним.
ВидалитиСаме це я й мала на увазі. Дякую за відповідь)
ВидалитиДоброго ранку! Чи рекомендували б ви твір для прочитання у школі, і якщо так, то в яких класах?
ВідповістиВидалитиДякую за питання. На мою думку, можна порекомендувати цей твір для позакласного читання для 10-11 классів, проте слід пам'ятати, що повість "Пацики"(2005) є центральною частиною трилогії Дністрового А., до якої належать також «Місто уповільненої дії»(2003) та «Тибет на восьмому поверсі»(2005), а тому слід рекомендувати до прочитання трилогію, а не один твір.
ВидалитиДоброго ранку! Чи рекомендували б ви твір для прочитання у школі, і якщо так, то в яких класах?
ВідповістиВидалитиДоброго дня!!!! Скажіть чи виявляється маскулінність саме через імена персонажів?
ВідповістиВидалитиДякую за питання. На мою думку, у творі маскулінність проявляється через прізвиська, а не імена персонажів, проте, слід зазначити, що у повісті майже не зустрічається вживання чоловічих імен у формі демінутива(крім Валік), загалом з тієї ж причини превалюють прізвиська персонажів-чоловіків, тому що це додає їм авторитету у соціумі.
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиДякую за вичерпну відповідь.
ВидалитиАвтор видалив цей коментар.
ВідповістиВидалитиДобрий вечір!Як для більш зрозумілого викладу вашої теми, будь ласка, процитуйте з повісті прояв гендерного дисплею та приклади образів проявів стереотипізації, репрезентації стереотипів фемінності-маскулінності. Дякую.
ВідповістиВидалитиДякую за питання. Гендерний дисплей - це різноманіття уявлень і проявів чоловічого і жіночого в міжособистісній взаємодії, зважаючи на те, що протягом усієї повісті відбувається міжособистісна взаємодія персонажів, то процитувати треба майже весь твір. Приклади образів та проявів стереотипізації, репрезентації стереотипів фемінності-маскулінності у повісті наведені у 3-7 абзацах тез нашого дослідження.
Видалити