Зелінська А. В. ТРЕВЕЛОГИ М. КІДРУКА В КОНТЕКСТІ МАСОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Зелінська А. В.

магістрантка 1 курсу,

Запорізький національний університет

Наук. кер. : Костецька Л. О., к. філол. н., доцент

Літературний процес ХХ – початку ХХІ століть годі уявити без масової літератури. Вона є найбільш поширеною, розповсюдженою, читаною й популярною у світі. Проте її твори найчастіше отримують негативну оцінку як низькоякісні, маргінальні.

         Жанрову систему масової літератури не можна зводити винятково до жанрів художньої прози. Дослідники недостатньо уваги приділяють такому сектору, як популярна література «nonfiction», що в останні роки стрімко розвивається. Саме поняття «нехудожньої літератури» як позбавленої вимислу, «фікційності», неоднозначне. Діапазон його вживання настільки широкий, що часто втрачається сам предмет: так, на пострадянському просторі до нон-фікшн-літератури зараховують інтелектуальні жанри, науково-популярну продукцію, документалістику, і так звану «літературну журналістику» [4, 162].

У сучасній українській масовій літературі нон-фікшн репрезентовані такі жанри: есеїстика, колумністика, біографії, автобіографії, психологічні порадники, тревелоги, мемуари.

У 2009-му році українська популярна література нон-фікшн збагатилася новим жанром – тревелогом, що його презентувала дебютна книга М. Кідрука «Мексиканські хроніки». У 2010 році успіх автора зміцнив двотомник «Подорож на Пуп Землі». Серед українських письменників саме М. Кідрук найбільш активно використовує жанр тревелогу.

Поняття «тревелог» означає звіт про певну мандрівку, котрий містить не лише опис і хронологію поїздки, а й характеризується експресивною та емоційною розповіддю про побачене, принципом жанрової свободи, провідною роллю автора-оповідача, суб’єктивністю авторської точки зору, наявністю елементів інших жанрів (автобіографії, листа, щоденника, фольклорної байки, газетної інформації) [3, 42].

Тревелог, як будь-який літературний жанр, має певні характерні риси. У першу чергу, це принцип жанрової свободи, відсутність літературних умовностей і жанрових канонів. Структурована фабула в текстах цього жанру не є обов’язковою, що не означає відсутність композиційної єдності й структурної стрункості твору. Особливо активною в таких книгах є роль автора-мандрівника. Також обов’язкові документальні елементи [1, 23].

         Звернемося до популярного тревелогу М. Кідрука «Подорож на Пуп Землі». На момент написання книги автор ще не користувався широкою популярністю у читачів, був не археологом, не професійним мандрівником, а тільки-но кинувшим аспірантуру інженером. Саме тому можемо простежити у книзі два плани. Перший – це довга, повна несподіванок дорога двох друзів, автора та Яна Фідлера, з України до столиці Еквадору через Перу та Чилі, до самого Сант’яго, і звідти літаком на Острів Пасхи, а другий – намагання автора зрозуміти, чого він хоче від життя.

М. Кідрук ділиться із читачами своїми враженнями та спостереженнями від зустрічей із людьми, які траплялись йому з товаришем у мандрівці, художньо описує життя пасхальців, те, як цікаво сплелися технології та традиції, таємниці та відгадки на маленькому острові, переповідає епізоди із життя, свідком яких він став. Розповідь у книзі ведеться від першої особи, що вказує на центральне місце автора у творі.

«Подорож на Пуп Землі» відрізняється неймовірною достовірністю, книга насичена картами, легендами, історичними довідками, схемами, фотографіями, що є характерним для жанру тревелогу. Саме за допомогою цих додатків розповідь  стає досить пізнавальною. Читач дізнається про те, як інки будували Мачу Пікчу – «місто в небесах», як іспанці завоювали Перу та зруйнували велику Імперію інків, побачити кам’яних велетнів моаі тощо.

Одна із найяскравіших ознак книги – характерні ліди: «1 липня 2009-го, Кіто, Еквадор. Перший день у Південній Америці. І взагалі – перший день у південній півкулі» [2, 59].

Автор деталізує всі події, які відбуваються з ним: «10 жовтня 2008-го, десь між 2:00 та 3:00 ночі, Рівне, Україна. Шістнадцять годин до початку чоловічої вечірки. Два дні до весілля» [2, 29].

М. Кідрук дотримується деталізації статусу протягом усього твору, оскільки ретельний опис місцевості, зовнішності людей та пейзажів першочерговий для жанру подорожніх історії.

Автор свідомо працює над самостворенням іміджу людини з широким кругозором. Це яскраво виявляється в епіграфах до розділів, які обрано з різних іноземних джерел, при чому епіграфи можуть бути подані мовою оригіналу або одразу перекладені українською: «Remember every new beginning is some beginning’s end. Bon Jovi, пісня «Welcome To Wherever You Are» [2, 14].

Тревелог М. Кідрука «Подорож на Пуп Землі» є не просто невигаданою оповіддю молодого письменника, а справжнім українським дослідженням українських земель. До безумовних її переваг належать: позитивний образ молодого, енергійного, інтелектуально розвиненого українця, зрима картина далекої екзотичної країни, захопливий, динамічний, авантюрний сюжет, доброзичливий гумор, неабияка мовна експресія. Молодий автор вправно переніс на вітчизняний ґрунт зарубіжну модель популярного жанру.

Література

1.    Дідух-Романенко С. Подорожні нотатки: визначення, особливості, еволюція жанру / С. Дідух-Романенко // Коло. – 2013. – № 5. – С. 23-25.

2.     Кідрук М. Подорож на Пуп Землі. – К.: Нора-Друк, 2010. – (Мандри) –  Том перший –  256 с.

3. Недожогина Е. Литературный путеводитель по Острову Пасхи / Е. Недожогина // Коло. – 2013. – № 5. – С. 77-81.

4. Філоненко С. Масова література в Україні: дискурс / ґендре / жанр: монографія / С. Філоненко. – Донецьк: Ландон–ХХІ, 2011. – 432 с.