вівторок, 21 лютого 2017 р.

Бєрковська А. Г. ФЕНТЕЗІЙНИЙ МЕТАСЮЖЕТ ЯК СМИСЛОВИЙ ІНВАРІАНТ ТВОРУ


Бєрковська А. Г.
студентка 4 курсу
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Горбач Н. В., к. філол. н., доц.

На сучасному книжковому ринку провідні позиції посідає зорієнтований на розважальний наратив жанр фентезі, для якого властиві «ірраціональні мотиви чарівництва, магії, лицарського епосу у поєднанні з реалістичною нарацією (А. Блеквуд, М. Пік, Д. Лавкрафт, Дж.-Р.-Р. Толкіен), змальовуються віртуальні світи із середньовічним антуражем, нетехнічною психологією, де роль науки виконує магія. … Визначальними для них є фатум, бінарна етична опозиція «добро-зло», винагорода за зусилля подолання перешкод, присутність дива, «трансцендентичне бачення» як вияв свободи…» [2, с. 529].
Канонізація сюжетів фентезі [див. : 5] дає підстави говорити про єдиний метасюжет у сучасному фентезі, особливо зорієнтованому на масового читача. У цьому дослідженні ми послуговуватимемося визначенням О. Міхалік, яка, спираючись на розробки А. Івіна і М. Андрєєва, визначає метасюжет «наскрізний гранично узагальнений сюжет, свого роду смисловий інваріант (схему, «кістяк»), який включає набір повторюваних елементів, що по-різному втілений у переважній більшості творів того чи іншого автора і забезпечує єдність його художнього світу» [3, с. 5].
Метасюжет слід розглядати у кількох аспектах, зокрема топосу, хроносу, системи персонажів тощо.
Час розгортання дії у фентезі найчастіше співвідноситься з далеким минулим чи далеким майбутнім, або ж зі світом, що має відмінне від нашого літочислення.
Організація світу у творах жанру фентезі своєрідна. Найчастіше використовується система двох світів: світ, у якому живе головний герой, і паралельний йому світ. У зв'язку з цим можуть виникати різні сюжетні варіації: або головний герой потрапляє у паралельний його світові вимір і події відбуваються вже там, або ж головному героєві доводиться боротися зі злом, яке прийшло з іншого виміру, паралельного і лихого. Як протилежний світ  можна розглядати і далекі країни, у які подорожує головний герой. Бо майже жодна книга жанру фентезі не обходиться без мандрівки героя в інші країни задля виконання певної місії. Ця деталь споріднює фентезі з народною казкою [див.: 4], у якій зазвичай побутують два світи: світ головного героя і світ, що йому протистоїть, або подорожі головного героя у «тридев’яте царство» для досягнення певної мети.
Простір у фентезі зазвичай змальований детально. Це робиться для того, щоб підкреслити ірреальність простору у творі порівняно з реальним світом. Географія фентезійного світу зазвичай не накладається на географію світу реального. Деталізації зазнають й інші чинники існування фентезійного світу: клімат, особливості суспільного устрою держав, способи правління, традиції населення, грошова система, магія тощо. Усе це підпорядковано тій самій меті – змоделювати світ, який би відрізнявся від реального світу.
У системі персонажів маємо типових для фольклорної казки протагоніста, антагоніста і медіаторів [див. : 1, с. 72–73]. Персонажі творів фентезі, як і сам жанр,  більшою  мірою розраховані на масового читача, тому головний герой має подобатися читачеві, бути чимось на нього схожим. Цим зумовлений найрозповсюдженіший тип головного героя у творах жанру фентезі: звичайний  персонаж з «нашого всесвіту», який потрапляє у світ паралельний  (серії «Лабіринт Єхо» та «Хроніки Єхо» Макса Фрая, «Аліса в Країні чудес» Льюїса Керрола) і виявляється надзвичайно важливою фігурою, яка наділена небуденною силою і має виконати певну місію, зазвичай – порятувати світ фентезійного («Хроніки Нарнії» Клайва Стейплза Льюїса). Найчастіше головний герой потрапляє у фентезійний світ не за власною волею, а за велінням якоїсь вищої сили – божества чи могутнього мага тощо.
Ще один тип головного протагоніста – так званий «обраний». Близький до попереднього тип, проте він може бути як із паралельного фентезійному виміру, так і з власне фентезійного. Персонаж, який нічим не виділявся серед «сірої маси», може виявитися «обраним» для вищої мети («Володар перснів» Джона Р. Р. Толкіна). Є й інший тип головного героя, характер якого не подається в поступовому розвитку, а постає перед нами вже сформованою особистістю, наділеною надсилами, розумом чи просто якісно вирізняється серед інших персонажів («Вовкодав» М. Семеновової). Як і в народній казці чи міфі, риси головного героя гіперболізовані. Він або найрозумніший, або найвідважніший, найсильніший чи стане таким (цикл творів про Відьмака А. Сапковського).
Антагоніст у творах фентезі – це зазвичай уособлення всесвітнього зла, яке намагається зруйнувати чи захопити світ. Йому не властиві співчуття, ніжність, любов і, тим більше, доброта (серія книг про Гаррі Поттера Джоан К. Ролінґ). Проте, це твердження не є абсолютним. Якщо у фольклорній казці антагоніст зазвичай є злом абсолютним, то у сучасному фентезі простежується закономірність у наділенні антагоніста низкою людських почуттів. Найчастіше письменник намагається вмотивувати вчинки свого «головного антигероя». Автори масового фентезі зазвичай, вигадуючи цілі своїх головних героїв,  ставлять перед ними завдання-максимум перемогти головного злодія і отримати винагороду. Тут також простежується подібність із народною казкою, де головний герой неодмінно має перемогти свого ворога і врятувати прекрасну принцесу, отримавши за це царство, скарби, визнання.
Жодне фентезі не обходиться без другорядних персонажів, які допомагають головному героєві розвиватися, отримувати знання, проходити певні випробування. Ці персонажі можуть втілюватися в безлічі образів – від магічних предметів до товаришів головного героя, магів-наставників, магічних істот, які наділяють головного героя певними силами тощо. У цьому випадку також проглядається зв'язок із народною казкою: згадаймо, що головний герой будь-якої казки, наприклад Телесик чи Іван-дурник, не обходиться без допомоги другорядних персонажів. Найчастіше вони у фентезі – це збірний образ міфологічних чи казкових персонажів, які наділені надприродними силами і головною своєю метою мають допомогу протагоністу.
Сюжет творів фентезі зазвичай базується на головній події боротьбі Добра і Зла, протагоніста і антагоніста. Як зазначалося раніше, не обходиться без подорожей, випробувань. Це теж відголосок народної казки і певне уособлення ініціації головного героя. Типовим сюжетом є подорож головного героя (з групою товаришів чи помічників) у далекі країни (світи) для оволодіння знанням (зброєю) яка б могла допомогти у втіленні головного призначення протагоніста знищенні Зла. Дуже часто у сюжетне тло вплітається міф або пророцтво про протагоніста, який має перемогти всесвітнє Зло. Саме завдяки цьому пророцтву головний герой і вирушає на подвиги.
Міфологія у творах жанру фентезі виконує значну, якщо не провідну роль. Вона не тільки є складовою сюжету, на ній будується світ фентезі. Розробляються у творах цього жанру власні міфологія і легенди для тлумачення походження світу, світового порядку тощо («Сильмариліон» Джона Р. Р. Толкіна). Для фентезійного простору міф не тільки колись був реальністю, він є реальністю. Найчастіше для створення свого світу автори використовують міфологічні і фольклорні мотиви, персонажі, імена. Магія, фольклорні і міфологічні елементи є необхідною складовою будь-якого твору жанру фентезі. Міф стає своєрідним виправданням світу фентезі.
Автор також виявляє себе в кількох типових позиціях: як автор-спостерігач, автор у центрі подій (події описуються від першої особи для кожного з персонажів і з точок зору цих персонажів.
Отже, розглядаючи особливості фентезійного метасюжету як смислового інваріанта творів цього жанру, можна стверджувати, що для сучасного фентезі джерелом запозичень у цьому аспекті стала народна казка й міфологія.
Література
1. Гоголева С. Другие миры: традиции и типология жанра фэнтези / С. А. Гоголева // Наука и образование. 2006. № 3. С. 8588.
2. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / уклад. Ю. Ковалів. – К. : ВЦ «Академія», 2007. – Т. 2. – 624 с.
3.    Михалик Е. Метасюжет поэзии В. Хлебникова: преодоление разобщенности мира / Е. А. Михалик : автореф. … канд. филол. наук. – Пермь, 2010. – 28 с.
4.    Пропп В. Морфология сказки : изд. 2-е / В. Я. Пропп. – М. : Наука, 1969. – 168 с.
5.    Ситник Н. Еволюція поглядів літературних критиків на жанр фентезі у XX сторіччі / Н. В. Ситник // Наукові праці Кам’янець-Подільського державного університету : філологічні науки. Випуск 11. Том 2. – Кам’янець-Подільський : Абетка-НОВА, 2005. – С. 159169.


10 коментарів:

  1. Таїсія Живиця25 лютого 2017 р. о 10:48

    Які Ви можете назвати твори жанру фентезі саме української літератури?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день. Дякую за питання. До творів сучасного українського фентезі можна віднести зокрема такі: «Зброя вогню», «Діти Праліса» Т. Завітайла, «Бісова душа, або Заклятий скарб» В. Арєнєва, «Рутенія. Повернення відьми» В. Климчука, «Королівство» Г. Пагутяк, «Ритуал» М. та С. Дяченків, «Останній шаман» Н. Тисовської, «Час настав» К. Матвієнка, «Гонихмарник» Д. Корній, "Подвійні міражі" Н. Шевченко та ін.

      Видалити
  2. Доброго вечора! Анастасіє, теж маю кілька питань стосовно українського фентезі:
    - чи є в УФ риси, завдяки яким воно принципово відрізняється від зарубіжного?
    -що Ви, як зацікавлений читач, можете сказати про якість УФ та перспективи розвитку жанру в Україні?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго вечора. Дякую за питання. Тим, що принципово відрізняє українське фентезі є фольклорна основа, яку сучасні українські письменники використовують охоче, заселяють свої вигадані світи міфічними істотами, мавками, русалками, полуденицями, нявками, потерчатами, вовкулаками, народними віруваннями про відьом, упирів. Орієнтація на наші традиції і вірування дає змогу говорити про таке явище у літературі як слов’янське фентезі, яке відрізняється посиленим інтересом до нашого історичного минулого, міфологічного світогляду тощо.
      Стосовно якості українського фентезі я вважаю, що наразі українські письменники, що творять у жанрі фентезі цілком конкурентоздатні на пострадянському просторі твори, але порівнювати їх із іноземними представниками поки що дуже важко. Фентезі хоч і розвивається як жанр швидко у нашому літературному просторі, але все-таки повільніше ніж за кордоном. І вплив закордонних творів також відчувається у творах наших письменників. Щодо перспектив я можу зазначити те, що ми маємо дивовижно велику міфологічну базу на якій наші письменники, я впевнена, зможуть створити шедеври літератури фентезі не тільки слов’янського, а і світового зразка. Ми маємо все необхідне для цього, потрібен лиш час.

      Видалити
  3. Доброго вечора, Анастасіє!
    Насамперед хочу висловити захоплення обраною вами темою. Це справді новий і малодосліджений сегмент в українській та світовій літературі.
    Однак маю до вас декілька завваг. Насамперед, на мою думку, було б доречно, якби при подальшому аналізі своєї теми ви включили до дослідження й інші піджанри фентезі, наприклад, темне фентезі (С. Кінг "Темна вежа", А. Мерріт "Палай, відьмо, палай") чи "заглиблене фентезі" з детально пропрацьованим світом (Дж. Мартін "Гра престолів").
    І друга заввага: чи не вважаєте ви, що "Відьмак" Сапковського за жанром належить скоріше до постмодерного фентезі, ніж до класичного (деконструкція жанру, алюзії, ремінсеценції, гра, психологізм), і що характери персонажів настільки неоднозначні, що жодного з них не можна назвати протагоністом в класичному розумінні цього слова?
    До речі, у 2015 році вийшла чудова робота Брайана Аттебері "Stories about Stories: Fantasy and the Remaking of Myth", дотична до вашої теми. Можливо, знайдете щось цікаве для себе)

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго вечора. Дякую, що оцінили обрану для дослідження тему. Також дякую за ваші зауваження. У цій роботі я не мала змоги охопити всі піджанри фентезі оскільки мала на меті розглянути фентезійний метатекст як смисловий інваріант творів цього жанру загалом. Але у наступних своїх напрацюваннях я обов’язково зверну увагу на піджанри фентезі і розгляну їх у контексті цього питання. Щодо другого зауваження, я наразі не можу вам відповісти, оскільки вважаю, що це питання заслуговує на глибоке вивчення і окрему статтю як мінімум. Щиро дякую за порекомендовану працю, обов’язково перегляну її, впевнена, що знайду багато цікавого, тому що планую розвивати цю тему і надалі.

      Видалити
    2. Дякую за відповідь, буду з задоволенням стежити за вашими подальшими науковими успіхами)

      Видалити
  4. Доброго дня! Хто в українському та зарубіжному літературознавстві займається вивченням фентезі та фантастики? Які праці ви могли б порадити?

    ВідповістиВидалити
  5. Доброго вечора! А чи спостерігали ви над тим, як впливає жанр фентезі на людей, їх психологічний стан, дії? Адже багато героїв, чарів, все під силу, з'являються магічні сили тощо...

    ВідповістиВидалити