вівторок, 21 лютого 2017 р.

Баркова О. М. МОРАЛЬНО-ЕТИЧНІ ПРОБЛЕМИ У КАЗЦІ ІВАНА ФРАНКА «ФАРБОВАНИЙ ЛИС»



Баркова О. М.
студентка 3 курсу 
Запорізький національний університет
Наук. кер.: Слижук О. А., к. пед. н., доцент

Внесок І. Франка у розвиток жанру літературної казки є беззаперечним. Г. Сабат відзначає кілька рівнів творчого інтересу Франка до казки: 1) «збирання, записування, систематизування, публікування, дослідження народних казок; 2) переробка, осмислення … запозичених традиційних казкових сюжетів»; 3) створення оригінальних літературних казок» [3, с. 47].
Казка «Фарбований лис» І. Франка – це традиційне переосмислення індійської народної казки «Фарбований шакал». Письменник трансформує сюжет, поведінку персонажів з дидактичною метою, виводить на передній план вирішення морально-етичних проблем: неприпустимість брехні, фальшивої поведінки Лиса  (від моменту мандрівки до повернення в ліс), тему лукавства (сцена, де Лис вводить звірів в оману),
Вже на початку твору автор відзначив, що Лис «хитрий-прехитрий», і це доводить його фольклорне походження, бо традиційно основною якістю Лиса в народних казках і байках завжди виступала хитрість та лукавство. Але в казці І. Франка він наділений виразними рисами підступної людини. Саме тому письменник дав герою людське ім’я – Микита. Письменник не порушує традиційне уявлення про народну казку, в нього, за словами Г. Сабат, «конститутивні риси персонажів протосюжетів є своєрідними характерологічними засадами для казок» [3, с. 123].
Основна негативна риса характеру – хитрість – з розвитком сюжету «обростає» й іншими. Спочатку вона породжує гординю: «Се незвичайне щастя i та його хитрiсть зробили його страшенно гордим. Йому здавалося, що нема нiчого неможливого для нього» [4, с. 122].
Вже у зав’язці казки, коли Лис має намір поцупити з міського базару курку, ця проблема, її розв’язання стають центральними у творі, а з розвитком подій, через необережну, а іноді неприпустиму, поведінку Лиса, навіть загострюються, паралельно перед юним читачем розкривається також самовпевненість та пихатість Микити. Хоч перший свій обман він і вчинив ненароком, бо вскочив у діжку з фарбою випадково, ховаючись від базарних псів, але, що далі, то все більше поринав у «гріх брехні», бо прагнення царювати взяло гору. Спочатку звірі ставляться до його слів з недовірою, а потім вірять йому, коли ж обман розкривається – його спіткає трагічний кінець – обурені звірі накинулись на нього та розірвали на шматки: «I, не тямлячи вже анi про його добродiйства, анi про його величну мудрiсть, а лютi тiльки за те, що так довго давали йому дурити себе, всi кинулися на нещасного Лиса Микиту i розiрвали його на шматочки» [4, с. 128].
Розкриття морально-етичних протиріч простежується через філософську сентенцію, якою закінчується казка: «І від того часу пішла приповідка: коли чоловік повірить фальшивому приятелеві і дасть йому добре одуритися; коли який драбуга отуманить нас, обідре, оббреше і ми робимося хоть дрібку мудрішими по шкоді, то говоримо: «Е, я то давно знав! Я на нім пізнався, як на фарбованім Лисі» [4, с. 128].
Невідповідність морально-етичним нормам простежується також в описах навколишнього середовища. Місто змальоване неспокійним, походеньки Лиса у ньому супроводжували крик, гамір, шум, гуркіт колес, крики домашньої худоби тощо. Саме воно не тільки чуже для головного героя, але й спонукає його, шукаючи своє місце в цій какофонії незвичного для нього оточення, хитрувати, пристосовуватись та хвилюватись.
Автор доводить, що лицемірство й брехня повинні бути викритими, а в образах тварин можна впізнати образи людей, які часто зустрічаються в соціумі. Потворність суспільства показана не тільки зарозумілістю Лиса, але й поведінкою звірів, що сліпо йому довірились. Саме лицемірство Лиса та «нерозумність» народу висміюються у казці.
У Лиса були і позитивні якості. Він вважав, що свого слова треба дотримуватись, а справу доводити до кінця. Проте ці риси перекриваються його негативними вчинками.
Отже, Лис Микита – це уособлення людини егоїстичної, лукавої та підлої, що ми і можемо простежити у казці І. Я. Франка. Головне, що казки письменника і через століття відкриті до нових інтерпретацій та досі не втратили актуальність. Проблема подолання лицемірства у нашому суспільстві завжди актуальна й потребує вирішення. Тому в образі Лиса Микити багато людей впізнають себе, а діти, що є цільовою аудиторією та основними читачами, усвідомлять, що поведінка головного героя викликає осуд.
Література
1.            Мелешко В. «Фарбований лис» Івана Франка: комплексний підхід до аналізу / В. Мелешко // Філологічні науки : наук. вісник. – Полтава, 2012. – № 11. – С. 10–15.
2.             Рідне слово. Українська дитяча література : хрестоматія : навч. посіб. для студ. пед. вузів І-II рівнів акредитації : в 2 кн. / Упоряд. З. Д. Варавкіна,  А. І. Мовчун, М. Ф. Черній; Гол. ред. С. В. Головко. – Кн. 1.  – К. : Либідь, 1999. – 400 с.
3.            Сабат Г. Казки Івана Франка: особливості поетики. «Коли ще звірі говорили» / Галина Сабат. – Дрогобич : Коло, 2006. – 364 с.
4.            Франко І. Фарбований Лис / І. Франко // Зібрання творів : у 50 т. – Т. 20. Повісті та оповідання (1896-1900) / І. Франко – К.: Наукова думка, 1979. – С. 122–128.
5.            Ярмиш Ю.Ф. У світі казки / Ю.Ф. Ярмиш. – К.: Радянський письменник, 1975. – 137 с.

19 коментарів:

  1. Доброго ранку. Хочу подякувати за змістовну статтю та гарне розкриття теми. Маю питання до автора. Скажіть будь ласка, з точки погляду інтерпретації твору "Фарбований Лис" І. Франка, що могли б порадити до аналізу ? Дякую.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня! Виходячи з аналізованих статей, можу порадити статтю Віри Мелешко, що найповніше зобразила ідейне наповнення казки для дітей та, зокрема, казки "Фарбований Лис". Стаття називається "Фарбований лис" Івана Франка: комплексний підхід до аналізу". Також не можу не відзначити дослідження Галини Сабат про особливості поетики казок Франка. До речі, Віра Мелешко часто посилається на дослідження Галини Петрівни Сабат.

      Видалити
  2. Доброго ранку! Скажіть, будь ласка, яка головна ідея казки "Фарбований лис"? Так як казка "Фарбований лис" адресована дітям, то чого саме може навчити дітей ця казка?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня! Головною ідеєю твору є засудження користолюбства, нечесності, висміювання пихатості та зарозумілості людей, схожих на Лиса Микиту; пропагування гуманних цінностей, на яких тримається морально й духовно здорове суспільство.

      Видалити
  3. Скажіть, будь ласка, чим було вмотивовано обрання для аналізу саме цього твору І.Франка?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня! Обрання саме цього твору було вмотивовано його ідеєю та актуальністю у наш час. Певно, у будь-який час. Іван Франко засуджує лицемірство, пихатість, висміює нечесність, а саме ці якості вже давно стали глобальною проблемою людства. Цей твір дійсно несе морально-дидактичний характер, може виховати у підростаючому поколінні здорове сприйняття того, що така ланка суспільства як злі та нечесні люди існує, але такими як вони бути погано, бо за будь-який вчинок є своє покарання.

      Видалити
  4. Добрий вечір! Скажіть, буль ласка, за допомогою якого прийому автор засуджує головного героя казки?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня! Дякую за питання. Автор засуджує героя в основному за допомогою використання іронії. Навіть, починаючи з назви, простежується іронічний натяк на лукавство Лиса. Іронія простежується у тому, як Лис сам себе називає - Осмомислом. Автор звертається до іронії у своїх описах головного героя: "був добрим царем, справедливим і м’якосердим" та у багатьох інших моментах.

      Видалити
  5. Доброго вечора! Скажіть, будь ласка, чи розкривається у казці якась актуальна проблема сучасності, зокрема, що пов'язана з народом чи суспільством?Дякую.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго вечора! Потворність суспільства показана не тільки зарозумілістю Лиса, але й поведінкою звірів, що сліпо йому довірились. Саме лицемірство та нечесність Лиса як "нерозумність" народу висміюється у казці. Ця проблема завжди була і є актуальною.

      Видалити
  6. Добрий вечір! Скажіть, будь ласка, чи відомі Вам твори сучасних письменників, в яких провідним героєм є Фарбований Лис?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий вечір! На жаль, не можу навести прикладів таких творів, але цей недолік обіцяю виправити.

      Видалити
  7. Доброго вечора! Як, на Вашу думку, таке закінчення твору вплине на дитячу психіку?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Добрий день! На мою думку, подібне закінчення твору дійсно може негативно вплинути на психіку дитини, але важливо правильно пояснити дитині, чому саме так сталось. Якби лис Микита, який відзначався своєю хитрістю, не вихвалявся перед товаришами своєю кмітливістю, здатністю вкрасти прямо на очах у всіх, то ймовірно, ми б мали інший фінал. Але саме через дійсно жорстокий кінець, як для казки, Анімафільм змінили фінал казки у своїй екранізації.

      Видалити
  8. Доброго ранку! Скажіть, будь ласка, в якому класі вивчається цей твір? І, на Вашу думку, чи компетентно його вивчати саме в цьому класі? Відповідь обгрунтуйте.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня! Казка вивчається у 5-му класі. Я вважаю, що це є доцільним, адже є загальноприйнятим, що це вже старша школа. Психіка дітей у цьому віці сфрмована і вн и можуть нормально реагувати на трагічний для Лиса фінал, та почерпнути із казки правильні висновки.

      Видалити
  9. Доброго дня. Як, на твою думку, поводив би себе Лис у тваринному суспільстві, як би він не був би пофарбованим?

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Доброго дня! Впевненості у його поведінці сприяло те, що його не впізнавали звірі. Якби він був не фарбованим, він би не був таким сміливим. Але, так як, образ лиса взятий саме для того, щоб підкреслити його хитрість і провести деяку паралель з образом хитрої та підступної людини, я думаю, що він би знайшов як вплинути на тварин інакше.

      Видалити