Дерій М.-К. Д. ПРОБЛЕМА СВОБОДИ МОРАЛЬНОГО ВИБОРУ ГЕРОЇВ РОМАНУ «П’ЯТЬ СЕКУНД, П’ЯТЬ ДНІВ» Є. ПОЛОЖІЯ

Дерій М.-К. Д.
студентка 3 курсу,

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Горбач Н. В., к. філол. н, доцент

Найважливішими умовами моральної поведінки людини є її свобода і можливість морального самовизначення. В етиці як філософському вченні про мораль проблема свободи морального вибору вирішувалася двома шляхами.

У першому – накреслився він у працях стоїків, Б. Спінози, Г. В. Ф. Гегеля – роль вільного вибору особи зведена до мінімуму, оскільки вважається, що вона не в змозі перебороти дію об’єктивних законів природи і суспільства Особа лише усвідомлює ці сили як необхідність, згідно з якою і вибудовує свою поведінку.

Другий – започаткований в епоху еллінізму Епікуром і розвинений у християнській етиці – зумовлює вибір людиною своєї поведінки її суб’єктивною свідомістю. Згідно з таким розумінням поняття морального вибору визначається і сучасними дослідниками: «Моральний вибір – акт моральної активності, що відображає виявлення людиною своєї автономії, самовизначеність, взаємодію із системою цінностей (норми, принципи, ідеали, оціночні уявлення тощо) та способів їх реалізації у вчинках людини та мотиви поведінки. Моральний вибір здійснюється тут і тепер – в умовах, які людині не підвладні»  [1, с. 808].

Головна суть свободи морального вибору – це здатність людини діяти в певних обставинах згідно своєї життєвої позиції. Позачасовість цієї категорії зумовила інтерес до неї не лише в науці, але й художній літературі. Свідченням чого є, зокрема, й роман Є. Положія «П’ять секунд, п’ять днів».

Головним героєм твору є Бойченков – людина, далека від майданного пафосу чи  героїзму, зосереджена на інтересах своєї сім’ї. Навіть вибір місця його роботи – Бойченков працює обхідником на залізниці – зумовлений можливістю більше часу проводити в колі дружини і дітей.

Проте початок воєнних дій на сході держави змінює і життя звичайного робітника з Семихаток: «…Бойченков … вперто хотів скласти свою голову там, на сході країни…» [2, с. 11 ]. У цьому образі автор показує людину, моральний вибір якої здійснюється «тут і тепер – в умовах, які людині не підвладні» [1]. Він мужньо та рішуче  бореться спершу за права громадян у незалежних профспілках, а з часом – зі зброєю в руках захищає незалежність своєї Батьківщини. Сила духу Бойченкова забезпечує йому свободу вибору навіть у таких ситуаціях, у яких практично вибору не було: він витримує все навіть тоді, коли залишається тяжкопоранений без найменших можливостей для порятунку,

Справжнім сміливцем, борцем за свою Батьківщину в романі є герой на прізвисько Мудрий. Внутрішня переконаність у правоті своїх вчинків і сила волі дали можливість йому, відчуваючи біль фізичний від поранень і моральний від втрати своїх бойових товаришів, вижити: «Пообіцяв Мудрий щось страшне. Потім. Колись. Коли виберуться. Коли повернуться. Якщо повернуться» [2, с. 54].

Ще один герой, якого обставини спонукали зробити моральний вибір  – лікар 51-ї бригади Влад. Він свідомо обрав професію лікаря як одну з найбільш мирних, бо з самого дитинства «Влад хотів допомагати людям» [2, с. 82]. Під час Майдану хлопець удень працював у міліцейській лікарні, а ввечері виходив на площу, де стикався зі своїми ж пацієнтами, але вже у формі й з дубинками.  Чуйність Влада проявляється в ставленні до матері і старшої сестри, від яких він до часу приховує своє рішення піти на війну. І навіть коли Алевтина, дізнавшись, відмовляла брата від цієї ідеї, він був упевнений, що робить правильний вибір – допомагати людям, лікувати їх, рятувати життя в самому пеклі.  «Не хвилюйся. Прийдуть люди і допоможуть» [2, с. 85], – висловлював Влад сестрі своє переконання в людській небайдужості і взаємовиручці, у яких він переконався в часи Майдану. На жаль, у правоті цих слів сестра переконалася через загибель брата: «…все місто сьогодні прощається з Владом...» [2, с. 173 ]. Доля його склалася трагічно, але він, врятувавши сотні життів своїх товаришів, побратимів, які боролися за свою Батьківщину, також наближав перемогу.

Умовно усі персонажі роману згруповуються в два табори саме за тим, який моральний вибір вони зробили, опинившись по одну сторону добра чи зла. З одного боку, це Бойченков, Мудрий, Влад й інші безіменні героїї твору, вибір поведінки яких зумовлений високими моральними цінностями, а з іншого – ті, кому не вдалося підпорядкувати обставини своїй волі. Автор не вдається до осуду дій жодного свого персонажа, усвідомлюючи, в яких часом нелюдських умовах робився їхній вибір. Проте, Є. далекий і від занепадницьких настроїв навіть у картині розстрілу нашими полоненими своїх побратимів. Серед тих, хто рятував власне життя у такий спосіб, були й ті, хто не дав обставинам знищити Людину в собі: «Не хочеш у своїх стріляти?...Ні, не буду я стріляти у своїх» [2, с. 101].

Персонажем, який викликає тільки негативні почуття, є бізнесмен у камуфляжі  Юрій Косенко. Для нього війна –  це можливість зробити кар’єру і збагатитися: «Косенко огидно посміхнувся … «Так все правильно – мені і живеться краще! … Всі люди не можуть жити гарно, це неможливо» [2, с. 164 ].

Роман Є. Положія «П’ять секунд, п’ять днів» розкриває джерела героїзму учорашніх працівників «негероїчних» професій, а сьогодні – захисників України від зовнішнього агресора. Вчинки персонажів у романі постають як результат їхньої духовно-емоційної еволюції в умовах мирного життя, виявляючи не тільки особистісну, але й суспільну суть цих людей.

 Література

1. Горлач М. Основи філософських знань: філософія, логіка, етика, естетика, релігієзнавство. : підручн. / М. І. Горлач. – К. : Центр учбової літератури, 2008. – 1028 с.

2.  Положій Є. П’ять секунд, п’ять днів : роман. – К. : Нора-друк, 2016. – 176 с.