Ісачук Н. В. ЕКСПРЕСИВНІ МОЖЛИВОСТІ ОНІМІВ У ЗБІРЦІ В. ЧАБАНЕНКА «СІЧ ДУХОВНА»

Ісачук Н. В.

студентка 4 курсу,

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Ільченко І. І., к. філол. н., доцент

Літературна ономастика, як і сама література, відображає повну картину світу, а тому, вдається до аналізу всіх розрядів ономастичних одиниць. На сьогодні простежується активізація у дослідженнях власних назв в текстах художньої літератури. Цій темі присвячені праці таких дослідників: Л. Андрієвої, Л. Белея, В. Калінкіна, Ю. Карпенка, Г. Ковальова, В. Никонова, Е. Магазаника, В. Михайлова, Є. Отіна, О. Суперанської. Проте сфера розробки української літературної ономастики постійно потребує розширення, поглиблення, якісних змін.

Поезія В. Чабаненка, доктора філологічних наук, професора, академіка АН Вищої школи України, Заслуженого діяча науки і техніки України, поета, фольклориста, етнографа, відомого громадського діяча, в ономастичному плані практично не вивчалася. Науковець працював у різних галузях мовознавства, займався питаннями походження й сутності мови, її функціонування та розвитку, історії й етимології української мови, становлення і розвитку української літературної мови, її діалектної основи, культури й стилістики, мови художніх творів письменників, етнографії та фольклористики. Віктор Антонович був закоханий в той край, де гартувалися козаки, й народ впродовж століть зберіг звичаї й волелюбність Запорозької Січі.

Цікавою з цього погляду є збірка «Січ духовна», яка сповнена духом патріотизму, волелюбності й непримиренності до всякого зла. Відтворюючи історичне минуле українського народу, В. Чабаненко свідомо використовує власні назви, адже вони є експресивно і стилістично насиченими та визначають просторовий чинник поезій. Це й зумовлює актуальність теми нашого дослідження.

Метою роботи є системний аналіз поетонімів збірки В. Чабаненка «Січ духовна». Досягнення зазначеної мети передбачає виконання таких завдань: виявити всі власні назви; виділити всі тематичні класи онімів; визначити особливості функціонування онімів у поезіях.

Ономастичний простір збірки «Січ духовна» є багатим, кожен із класів власних назв представлений багатьма підкласами, а саме: антропонімічні класи (ім’я та прізвище), топонімічні класи (хороніми, інсулоніми), гідронімічні назви (пелагоніми, потамоніми).

Ім’я персонажа – це яскрава і колоритна мовна одиниця. Саме тому воно дуже важливе в процесі формування індивідуально-авторської картини світу. З-поміж власних особових назв В. Чабаненка, можна виокремити імена та прізвища. Антропоніми у збірці виконують 2 основні функції:

1. номінативну (називають свого власника): Вже й мужів пізнаю, що попереду нього ступають: / Кальнишевський Петро і Шевченко Тарас [6, с. 158]; Настала жадана, уроча пора – / Аж ген показався Месія! [6, с. 24]; Та вже пора… Пора уже, Іване…[6, с. 82]; Стоять на Хортиці дуби, / Неначе вої Святослава [6, с. 14]; Сполоснули в студнях крила / І помчали до Ярила [6, с. 52]; Скарбом Ярила по небу розкиданим / Млію в обіймах весни…[6, с. 53];

2. характеристичну (добираючи імена своїм персонажам, В. Чабаненко часто подає додаткові характеристики – вік, стать, національність, особливі риси характеру, соціальний стан): Тут Первоназваний Андрій / Творив святе своє знамення, / Тут віщий батько наш Орій / Із неба вчув гучне наймення [6, с. 11]; І вороги притихли всі довкола…/ Встає Вкраїна – в співах без ярма, / А диригує Лисенко Микола, / У прах імперій падає тюрма! [6, с. 108]; А з тих оратаїв найпершим був Григорій, / Він люд навчив орати перелоги. / А з сіячів найпершим був Тарасій, / Добром дорідним землі він засіяв [6, с. 113]; Ти наш Мойсей, провидець і пророк, / І трубний клич до праведного бою [6, с. 110].

Антропоніми, які виконують ідеологічну функцію – це прізвища, залучені автором з реального життя:  Ліворуч став мужицький син Шевченко – / Чоло терновим сколоте вінком; / Праворуч став завзятий коваленко, / В миру давно наречений Франком [6, с. 108]; Вже й мужів пізнаю, що попереду нього ступають: / Кий, Гатило, а то Святослав, / Морозенко, Богун і Хмельницький, / Кальнишевський Петро і Шевченко Тарас [6, с. 158]; Твоє прокляття – в голосі Франка [6, с. 110].

Історичне минуле українського народу Віктор Антонович  відтворює через топоніми, адже їхні семантико-стилістичні можливості особливо широкі й різноманітні в поетичній творчості.

Хороніми (назви великих територій) у збірці «Січ духовна» виконують номінативно-ідентифікаційну функцію (географічна назва виступає в ролі хронотопу): Сум століть над Дніпром – / Наддніпрянщина [6, с. 7]; Ой Наддніпрянщино – / Отецька спадщино [6, с. 8]; За що кати вас на Голготи виводжали? / За що царі вас у Сибіри засилали? [6, с. 64]; Оті, що їх замучено в Сибірах, / Оті, що їх спалили в Орлеанах [6, с. 67]. Такі назви найчастіше вживаються для показу глобальних подій та явищ.

Наскрізним і ключовим є топонім Україна, який виступає і місцем дії, і Батьківщиною, і найвищим, найдорожчим символом. Функції макротопоніма Україна виходять за межі суто номінативних, виконуючи інформаційно- та емоційно-стилістичні: З великої руїни, / Із серця України / В помийницю прогресу [6, с. 58]; З пісень, з проміння, з лавра ніжних віт / Вона вінок сплітає Україні! [6, с. 96]; Люд голодний стогне-тужить, плаче Україна [6, с. 102]; На підмогу Северину / Боронити Україну [6, с. 146]; На горе матері-Україні, / На лихо славному Наливайкові Северину / Продався [6, с. 126]; Уже ж наше військо по всій Україні [6, с. 158]; В нещасну годину / Свою матір-Україну / Продавали [6, с. 186]; За землю рідную, / Україну бідную / Відомщав…[6, с. 165]; Ой Оратаніє, / Ти зоре ранняя…[6, с. 8]; Горем степ переораний – / Оратанія… [6, с. 7] (Оратанія-Україна).

Не оминає В. Чабаненко таку групу як інсулоніми – це назви Великий Луг та Хортиця, які вживаються у збірці найчастіше і це не дивно, тому що це рідна місцевість для Віктора Антоновича: Тієї осені помер Великий Луг [6, с. 22]; Болять мені Пороги й Луг Великий, / Затоплені-замулені болотом [6, с. 58]; Кують громи на Хортиці підкову [6, с. 12]; Мені здається, Хортице, що ти – / Завмерле серце рідної Вкраїни [6, с. 13]; Ростуть на Хортиці дуби, / Росте, нуртує міць Дніпрова [6, с. 14].

Гідроніми, зафіксовані у збірці можна розділити на 2 групи: потамоніми та пелагоніми. Найуживанішою назвою виступають потамонім Дніпро та назви інших річок України: Ти над Росавою / Сіяла славою [6, с. 8]; Сум століть над Дніпром [6, с. 8]; Серце вдячності повне по вінця / За широкий Дніпро, за роздольні степи [6, с. 9]; Звідки ждати-виглядати? / А чи з Волги, а чи з Дону? [6, с. 27]; На високу скелю вибігає / І стрибає в безвісті Дніпра [6, с. 32].

Назви морів виділилися в самостійну групу пелагонімів, які у збірці В. Чабаненка «Січ духовна» виконують ідеологічну негативну функцію: Над «морем» Каховським гуде буревій / І чайка Мазепина плаче [6, с. 15]; І покотились грізно морем Руським / Могутні хвилі помсти і розплати [6, с. 114 ]; Нового дня гучна сурма, / А сонце, скупане в Азові, / Багряні стяги підійма [6, с. 57]. Після створення Каховського водосховища величезна територія Великого Лугу пішла під воду разом із запорозькими січами та зимівниками. Колишнє населення рідної В. Чабаненкові Єлизаветівки змушене було покинути свої домівки, оскільки село було затоплене.

Кожен літературно-художній онім у збірці В. Чабаненка «Січ духовна» має своє функціональне навантаження. У автора слова літературно-художньої ономастики стають могутнім виразовим чинником, бо дають неоціненну інформацію для інтерпретації всього тексту, а також стилістично увиразнюють та забарвлюють поезії.

Література

1. Бичик Г. В. Способи номінації та функціонування власних імен у серії романів Ерін Хантер «Воїни» / Г. Бичик // Серія філологічні науки. – 1989. – № 3. – 341 с.

2. Герасимчук В. М. Поетоніми як засіб художньої характеристики / В. Герасимчук // Дивослово. – 1999. – № 11. – С. 14–19.

3. Дудун Т. В. Історичний аналіз класифікації топонімів / Т. В. Дудун // Часопис картографії. – 2011. – Вип. 1. – С. 226–232.

4. Ільченко І. І. Антропонімія Нижньої Наддніпрянщини : навч.-метод посібник для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», професійне спрямування «Українська мова та література». – Запоріжжя : ЗНУ, 2014. – 84 с.

5. Марунич І. І. Топоніми в ідіостилі письменника : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 – «Українська мова» / І. Марунич. – К., 1994. – 18 с.

6. Чабаненко В. А. Січ духовна : поезії / В. А. Чабаненко. – Запоріжжя : Дніпровський металург, 2007. – 220 с.