Ситник О. В. СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЧИТАЦЬКОГО ІНТЕРЕСУ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ШКІЛЬНОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ ОСВІТИ

Ситник О.В.

студентка 6 курсу,

Сумський державний педагогічний університет ім. А. С. Макаренка

Наук. кер.: Захарова В. А., к. пед. н., доцент

В наш час література відіграє визначну роль: вона збагачує не тільки духовний світ учня, а й є одним з основних чинників розвитку індивіда, формує погляди читача на навколишній світ та події в ньому, збагачує словниковий запас, розвиває власний погляд, виховує морально-етичні якості та цінності. Про важливість літератури говорить один із класиків педагогіки Василь Сухомлинський, який паралельно пов’язував рівень компетентності учня із рівнем його начитаності: «Читання – це віконце, через яке діти бачать і пізнають світ і самих себе. Воно відкривається перед дитиною лише тоді, коли поряд з читанням, одночасно з ним і навіть раніше, ніж вперше розкрита книжка, починається копітка робота над словом, яка повинна охоплювати всі сфери активної діяльності, духовного життя дітей – працю, гру, спілкування з природою, музику, творчість» [1, 193].

Любов до мистецтва слова розпочинається ще з молодшої школи, найбільшого розвитку досягає в старших класах, формуючи самостійного читача, здатність до аналізу та інтерпретації тексту, осмислення закладених ідей. Тому розвиток чіткого та сильного читацького інтересу є важливим чинником для вчителя-словесника в старшій школі.

Читацький інтерес учнів з кожним роком стає все актуальнішою проблемою. Про це говорять соціологічні опитування, бібліотекарі й самі вчителі з батьками, класними керівниками. Сучасні технології швидко увійшли в життя молоді, тому часто використовується нераціональний розподіл часу з боку учнів. Перегляд кінофільмів, прослухування музики, гра в комп'ютерні ігри – сприймається старшокласниками як одна з форм відпочинку та зняття стресу, а читання книги асоціюється з розумовою діяльністю, робочим процесом, який обтяжує та втомлює.

Для багатьох методистів ця проблема була однією з найбільш досліджуваних. До її вивчення зверталися не тільки зарубіжні, а й українські вчені Є. Пасічник, О. Савченко, Т. Бугайко, Н. Волошина та інші. Ними було розкрито сутність процесу читання, чинники, що впливають на читацький інтерес, інтерактивні методи, які сприяють більшому зацікавленню учнів, вплив школи та батьків на літературну освіченість молоді.

Учень ХХІ століття оточений найрізноманітнішою культурною інформацією: телебачення, радіо, кіно та Інтернет, що найяскравіше впливає на читацький вибір літератури. Завдання вчителя літератури полягає в тому, щоб створити всі сприятливі умови для найбільшого зацікавлення старшокласників літературою, не тільки зі шкільної програми, а й сучасною, тобто тією, яка виходить за межі вивчення у стінах школи. Тому варто навести декілька засобів, що вплинуть на учнів і привернуть увагу до літературної творчості.

Один із основних засобів – це мережа Інтернет. Варто пояснити молодому поколінню, що це не тільки засіб доступу до соціальних мереж, ігор, музики та фільмів, а й доступ до літератури. Це доступ до більшості книг, за якими не варто стояти в черзі магазину, не потрібно чекати на те, що попередній читач поверне її до бібліотеки, це заощаджує не тільки час, а й кошти, адже більшість книжок безкоштовні й старшокласники можуть бути в курсі останніх літературних новин. В Інтернеті можна прочитати не тільки книгу, а знайти додаткову інформацію. Учителю літератури варто вказати на те, які сайти є дійсно корисними і не несуть в собі хибної інформації, де можна швидко скачати книгу, які ресурси представляють критику на прочитане.

До ефективних і сучасних засобів зацікавлення учнів відносять перегляд або створення буктрейлерів. Це вже не нове явище в наш час, свого успіху воно досягло в 2009 році, захопивши велику аудиторію не тільки читачів, а й створивши оригінальних і талановитих послідовників. Такий міні-фільм викликає зацікавлення, сприяє прочитанню книги, адже демонструються кульмінаційні події, що привертають до себе увагу. Проглянувши буктрейлер на одну з відомих книг, старшокласник намагатиметься дізнатися подробиці та кінцівку історії, тому буде шукати всі потрібні відповіді на запитання між сторінками реальної книги. Використовуючи такі стрічки на уроці чи літературному гуртку, вчитель-словесник має змогу запропонувати старшокласникам спробувати створити власний буктрейлер і помістити його в соціальній мережі, розповсюдити між друзями.

Події, що відбуваються в Україні – актуальні не тільки серед старшого населення, а й серед молоді. Політика цікавить учнів, бо вона має безпосередній вплив через телебачення, Інтернет, радіо, кінофільми, розмови дорослих тощо. Сучасна література відображає цей процес і показує свій погляд на ситуацію, що склалася. Тому для більшого пізнання, освіченості, збагачення власної думки і знань, – варто запропонувати прочитати літературу сучасників. Особливо тих письменників, які брали безпосередню участь у таких подіях (Марія Матіос «Приватний щоденник. Майдан. Війна…», Євген Положій «Іловайськ», Оксана Забужко «І знов я влізаю в танк…» і т.д.). Це дасть більш детальне уявлення про події ХХІ століття в Україні, зацікавить у подальшому розвитку своєї позиції патріота, розвине та виховає сильну особистість.

Отже, читацький інтерес старшокласників є однією з найважливіших проблем у літературній освіті. З кожним роком читачів стає все менше. Тому не тільки класним керівникам, бібліотекарям, батькам варто приділити належну увагу, насамперед – вчителю-словеснику, на його плечах лежить майбутнє нашої країни. Варто підібрати найбільш ефективні методи і засоби, щоб зацікавити старшокласників, надати їм необхідну інформації щодо художніх творів, відкрити яскравий та неповторний світ літератури.

Література

1. Сухомлинський В. О. Книжка в духовному житті людини / Василь Сухомлинський. : Тв. у 5-ти т. Т.3. – К., 1977. – 417 с.