Тарасенко Вікторія КЛАСИЧНІ ТВОРИ ТА СУЧАСНИЙ УЧЕНЬ: ЯК ЗАЦІКАВИТИ І МОТИВУВАТИ ДО ЧИТАННЯ

 

Тарасенко В. Г.

вчителька української мови і літератури

Комунальний заклад загальної середньої освіти «Балабинський ліцей «Престиж»

Кушугумської селищної ради

Запорізького району Запорізької області

 

КЛАСИЧНІ ТВОРИ ТА СУЧАСНИЙ УЧЕНЬ:

ЯК ЗАЦІКАВИТИ І МОТИВУВАТИ ДО ЧИТАННЯ

 

У новому  Державному стандарті базової середньої освіти (п.14) сказано: «Метою мовно-літературної освітньої галузі є розвиток компетентних мовців і читачів із гуманістичним світоглядом, які володіють українською мовою, читають інформаційні та художні тексти, зокрема класичної та сучасної художньої літератури» [2; 8]. Що викликало таку посилену увагу до формування читацької компетентності в сучасному освітньому просторі? Щоб ґрунтовно відповісти на це питання, звернемо увагу на дослідження Українського інституту книги «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання», результати якого свідчать, що лише 13 % дітей читають книги щоденно, а 57 % роблять це за наказом дорослих. Також результати PISA-2018 свідчать, що діти не вміють аналізувати прочитане і не можуть висловити свою думку, оскільки лише 74 % учнів досягли другого рівня сформованості читацької компетентності (із шести), а 26 % взагалі не мають базового рівня читання [4; 4, 10].

Отже, вчителі-словесники на сьогодні мають надзвичайно актуальну проблему, яка стосується формування читацьких інтересів і потреб як засобів пізнання світу та самопізнання. Тому це питання посідає важливе місце у роботі науковців, які займаються методичною наукою та практикою. Адже виховання читача – це головне завдання вчителя на уроках літератури.

Людина, яка читає, вміє мислити і розуміти,  вона бачить ціле і виявляє суперечності та зв'язки між явищами, оцінює ситуацію, швидко знаходить оптимальні рішення, читання впливає на об’єм пам’яті і на активну творчу уяву, на точність формулювання думки і на комунікативні здібності. Практика доводить, що таким людям притаманні критичне мислення, самостійні судження і незалежна поведінка. Отже, саме читання формує  якості духовно зрілої, освіченої, культурної і соціально повноцінної людини [3; 118].

Сьогодення диктує вчителям свої умови боротьби з відсутністю мотивації до читання і зацікавленості класичною літературою. Тільки вчитель може допомогти сучасному учневі поринути у багатий світ класики, навчити його мислити, мати власну думку, аргументувати її, оцінювати прочитане на основі власних почуттів. Це непросте завдання. В першу чергу, потрібна мотивація. Найефективніший спосіб зацікавити учня – звернутися до його інтелекту, розбудити і залучити до роботи весь розумовий потенціал дитини. В учительській скарбничці завжди знайдуться такі методи, прийоми, технології, які зможуть зацікавити учня книгою і розбудити бажання прочитати твір, познайомитися з його героями, їхніми вчинками, порухами душі. Необхідно розвивати пошукову діяльність на уроці літератури, застосовуючи технології проблемного навчання, критичного мислення, проєктні методи, сторітелінг тощо. Не можна залишати осторонь і розвиток асоціативного мислення та творчих здібностей учня, бо вчитель формує на лише розум, а й емоції, уяву [5; 11].

Важко сприймаються сучасними учнями зразки класичної літератури ще й тому, що вони занурюють читача у світ минулого, мають багато лексичних особливостей, звернені до певних історичних подій, характеризуються елементами етнографії і особливостями філософії та психології суспільства того часу, який зображується у творі. Учням нецікаво читати про події і героїв XIX-XX століття, оскільки вони не відчувають зв’язку з сучасністю та не бачать актуальності цих творів у своєму житті. А події, які розгортаються у таких творах, є далекими від сьогодення і розуміння сучасними підлітками. Серед проблем низької мотивації можна також виділити нецiкавий або застарiлий підхід до вивчення класики, небажання учнів знайомитися із сучасними авторами та творами, високий розважальний потенціал ґаджетів та соціальних мереж.

Як допомогти учневі розгорнути не тільки одну із семи книг Джоан Роулінг про Гаррі Поттера, а взяти до рук новелу Михайла Коцюбинського «Цвіт яблуні» або  повість Ольги Кобилянської «Людина»?

Одним із дуже дієвих засобів залучення сучасного учня до читання класичної літератури є використання технології візуалізації. Наші діти мають велике бажання постійно контактувати з Інтернетом, комп’ютером, мультимедійними засобами навчання. За результатами психологічних досліджень вчені отримали такі показники: 80% сучасних здобувачів освіти – візуали і лише 20% – аудіали і кінестетики. Давно відомо, що найкраще запам’ятовується те, що ми бачимо і чуємо. Також важливою позитивною рисою візуалізації навчального матеріалу є її можливості передавати інформацію учням  під час дистанційного навчання за допомогою інтернет-технологій [1;5].

Сучасними формами візуалізації навчального матеріалу є: ментальні карти, інтерактивні стрічки часу, інтернет-меми, хмари тегів, відео- та аудіо файли. Дуже позитивно впливає на мотивацію учня до прочитання класичних творів використання рекламних технологій, оскільки літературна реклама може подати інформацію про художній твір від учителя до учня, підвищуючи при цьому інтерес до його прочитання. Користується широкою популярністю сучасна форма книжкової реклами – буктрейлер, коли вчитель або учні створюють короткий відеоролик за мотивами книжки, яскраво і образно розповідаючи про твір, маючи на меті заінтригувати майбутнього читача і спонукати його до читання [1;10, 16].

Оскільки сучасне покоління підлітків – це покоління соціальної мережі «ТікТок», то вчителю варто цим скористатися. Останнім часом набув популярності BookTok – книжковий сегмент цієї соцмережі. BookTok – це спільнота книголюбів у соціальній мережі «TikTok». Буктокери знімають короткі відеоролики, у яких рекомендують, рецензують чи просто спілкуються про книжки. Новому поколінню виявилося простішим говорити про книги мовою візуальних образів, ніж за допомогою слів. Як варіант, можна завести акаунт у тikтоці, де разом з учнями обговорювати книги, знімати рекомендації та виклики, створювати цікаві відео про книги, залучати учнів до книжкових челенджів, використовуючи популярні тренди та меми, а також організовувати обговорення літератури у форматі коротких, динамічних роликів.

Ефективність прийомів візуалізації забезпечується активним залученням учнів до створення зорових образів, що привертає їхню увагу і до читацької діяльності. Вчитель повинен розуміти, що читання літератури осмислення зразків класики і їхній аналіз можуть звільнити сучасного школяра від надмірної агресії, тиску комплексів, захистити від дешевих і шкідливих принад, маскультури, відкрити цінність мистецтва.   

Серед численних і загальних рекомендації щодо зацікавлення і мотивації сучасних школярів читанням класичних художніх творів варто зазначити такі:

·       більше читати дітям уголос у дитсадочках і початкових класах;

·       учителям треба бути рольовою моделлю і частіше розповідати про те, що вони самі читають;

·       зацікавлювати текстами на різні теми (більше уваги приділяти патріотичним та історичним творам);

·       показати те, що існують різні жанри (враховувати вік і гендер);

·       створювати тематичні бібліотечки в класі;

·       облаштовувати зручні місцинки для читачів по всій школі;

·       залучати до освітнього процесу авторів книжок;

·       робити читацькі конкурси з нагородами;

·       святкувати дні, пов’язані з письменниками чи їхніми творами;

·       влаштовувати літературні подорожі й екскурсії;

·       заохочувати учнів рекомендувати книжки одне одному.

   

Література

1. Використання методів візуалізації на уроках української мови та літератури. Методична розробка / Уклад: Старостенко С.В. Дніпро: 2023. – 56 с. Режим доступу: https://www.mvpupit.org/wp-content/uploads/2023/08/vykrorystannya-metodiv-vizualizacziyi-na-urokah-ukrayinskoyi-movy-ta-literatury.pdf

2. Державниий стандарт базової середньої освіти. Режим доступу: https://www.kmu.gov.ua/npas/pro-deyaki-pitannya-derzhavnih-standartiv-povnoyi-zagalnoyi-serednoyi-osviti-i300920-898

3. Ісаєва О.О. Організація та розвиток читацької діяльності школярів при вивченні зарубіжної літератури: Посібник для вчителя. – К.: Ленвіт, 2000. – 184  с.

4. PISA-2018: основні результати та висновки. Режим доступу: https://testportal.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/National_report_short_PISA_2018.pdf

5. Пироженко Л.В., Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.- метод. посібн. / О.І.Пометун, Л.В.Пироженко. За ред. О.І.Пометун. – К.: Видавництво. А.С.К., 2004. – 192 с.