Мельниченко Тетяна ПОВІСТЬ І. КАРПИ «ЛУЇ ТА ЙОГО МОНСТРИ»: ЖАНРООВІ АСПЕКТИ ТА ОСОБЛИВОСТІ ВІДОБРАЖЕННЯ ДИТЯЧОЇ ПСИХОЛОГІЇ

 

Мельниченко Т. В.

студентка 3 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Курилова Ю. Р., к. філол. н., доцент

 

Повість І. Карпи «Луї та його монстри»: жанроові аспекти та особливості відображення дитячої психології

Тема дитячого виховання є важливою для вивчення та аналізу як для дорослих, так і для дітей. В українській літературі останніх десятиліть з’явилося безліч творів для дітей та про дітей, які допомагають пізнати сутність кожної особистості та молодшого покоління в цілому. Наприклад, «36 і 6 котів» Г. Вдовиченко, «Зубр шукає гніздо» О. Були, «Пригоди вужа Ониська або Володар Макуци» С. Дерманського, «Хто росте у саду» К. Міхаліциної, «Мої друзі емоції» Н. Діденко тощо. Такі твори допомагають дорослим зрозуміти дітей, а дітям – пізнати самих себе.

Актуальність теми дитячої психології та виховання полягає у вивченні феномену страху, його ролі в розвитку дитини, нервова система якої є дуже чутливою і в якій ще не сформовані захисні механізми. Особливо актуально це в наш час, коли молодше покоління піддається сильному стресу, а отже й страхам та фобіям, які можуть стати невід’ємною частиною життя, негативно впливати на психоемоційний стан дитини. Як зазначає І. Чорнобривець, найпоширеніший страх – той, який є продуктом фантазії. Авторка наводить в якості прикладу «страх темряви, який в фантазії малюка «сповнений страшних чудовиськ»» [2]. Це – надцінні страхи, які можуть виникати, якщо дитину лякають вигаданими створіннями легковажні батьки. Найпоширеніші методи боротьби зі страхами – арт-терапія і казкотерапія. Сегмент психотерапевтичних оповідок, які складають професійні психологи, або художніх книг із такою функцією, – розширюється: таку тенденцію засвідчує побіжний огляд пропозицій у книгарнях. Наприклад, «Я читаю самостійно. Той, хто боявся темряви» О. Майбороди, «Казки про почуття та емоції. Як перестати боятися?» І. Тумко й Н. Дишко, «Корисні казки. Як подолати страхи?» О. Йігітер і Н. Дишко та ін. Іспанська письменниця і психотерапевтка С. Ісерн, книги якої успішно видаються у видавництві «Каламар», є однією з тих, хто поєднує розважальний формат дитячої літератури з психотерапевтичним впливом.

До цього списку можна віднести й повість сучасної української письменниці І. Карпи «Луї та його монстри». Цей твір є психотерапевтичною повістю для дошкільнят та учнів молодшої школи, адже спрямований на відповідну дитячу аудиторію за своїм змістом і стилем оповіді. Цю книгу можна використовувати у навчальній практиці, що дуже важливо, адже в ній відображена психологія дітей, особливості дитячого сприйняття світу.

Важливим є той факт, що повість «Луї та його монстри» спрямована і на українського читача, і на французького. Книга має дві паралельні мови оповіді, що робить її універсальною та унікальною – це своєрідний маркетинговий прийом. Можливо, І. Карпа вирішила представити сюжет двома мовами, серед яких є французька, оскільки перебуває вже певний час із своїми дітьми у Франції: такий двомовний вибір книги зумовлений не тільки інтернаціональним сенсом і маркетинговими стратегіями видавців, а й певною мірою родинним, адже дві доньки письменниці, яким на 2018 рік (видання книги) було 8 і 7 років, проживали разом із нею у Франції, ходили там до школи та вивчали французьку. У такий спосіб, можливо, авторка книги намагалася сформувати багатомовність своїх дітей. Важливо зазначити, що з 2015 року письменниця є першою секретаркою з питань культури посольства України у Франції, що також могло вплинути на рішення створити книгу двома мовами задля розвитку та популяризації української мови закордоном.

Повість «Луї та його монстри» побудована у формі оповіді про маленького хлопчика, який, прокинувшись серед ночі, помітив зникнення свого улюбленого Кота та вирішив вирушити на його пошуки. Луї, щоб знайти свого маленького друга, обходив кожну кімнату: коридор, де замість капців сестри «марширувало багатоноге чудовиське» [1, с. 4], підвал із торшером-потворою, ванна, у якій купчилися «слимаки», дитяча кімната самого хлопчика, у якій музичні інструменти почали танцювати, мамин кабінет, у якому її крісло перетворилося на  африканську парнокопитну тварину, кухня зі столом-конем та горище зі зграєю привидів. Читаючи, ми дізнаємося не тільки те, що хлопчик боїться темряви, а й те, що в ній йому ввижаються монстри, які насправді є звичайними побутовими предметами. Долаючи свій шлях, він намагається побороти свій страх темряви, а в результаті, обійшовши всі кімнати, заспокоюється та вирішує повертатися до своєї кімнати. Там він і знаходить свого Кота, який мирно спочиває на його подушці.

Повість «Луї та його монстри», на нашу думку, спрямована на дитячу аудиторію. Звичайно, батьки, читаючи цю книгу, будуть із більшим розумінням ставитися до страхів своїх дітей та  розуміти їхню психологію, зможуть підтримати дитину, обговорити з нею фобії та допомогти подолати їх. Функцією цієї повісті є спроба сформувати розуміння того, що боятися – це нормально. адже в кожної дитини можуть бути свої страхи.   Образна типологія повісті відповідає особливостям фіксації типових їхніх проявів: «Замість раковини з виставленими баночками, пляшечками й зубними щітками на Луї вищирявся з темряви якийсь чи то дикобраз, чи динозавр» [1, с. 16]. Авторка, спираючись на свій досвід і, можливо, вивчаючи спеціальну літературу (свідчень про це, на жаль, немає – можемо сформулювати гіпотезу тільки), створює сюжетну канву, яка передбачає кульмінаційний момент – подолання страхів дітьми: «…Луї увімкнув світло. І знову у ванній спокійно висіла фіранка, а на раковині стояли пляшечки і щітки» [1, с. 18].

Щоб підсилити терапевтичний ефект, І. Карпа через призму бачення персонажа такого ж віку, як і читачі книги, транслює думку, що страх, наприклад, темряви, може бути як у дітей, так і у дорослих: «Зрештою, навіть дорослі, що встають уночі за потреби, знають, наскільки це страшно, темно й важко – змусити себе встати з теплого ліжечка…» [1, с. 4]. Такі деталі визначають специфіку психологізму повісті: у свідомість маленького читача поступово закладається механізм подолання травм та фобій, які могли сформуватися внаслідок контакту із психологічно нестабільними або незрілими батьками. Паралель між двома поколіннями дає можливість маленькому читачеві зрозуміти, що боятися – це не соромно, це лише відповідна реакція мозку людини на обставини та зовнішній простір.

За допомогою такого персонажа, як Кіт, І. Карпа наголошує, що дитині потрібна підтримка і присутність близької людини, адже Луї прокинувся, бо йому стало холодно: «І не дивно: кота, що зазвичай спав у Луї під боком, зігріваючи його, мов велика пухнаста грілка чомусь не було!» [1, с. 3]. Авторка акцентує увагу на типових методах боротьби зі страхами, які рекомендують застосовувати психологи. Майстерність психологічного аналізу в повісті полягає в тому, що І. Карпа намагається адаптувати ракурс зображення до особливостей дитячого сприйняття й водночас через побутові ситуації спрямувати до аналізу причин виникнення страхів.

Страх темряви у Луї міг сформуватися через ряд обставин. Можливо, батьки лякали його темрявою, у якій живуть монстри, що є розповсюдженою тенденцією в родинах [3, с. 75]. Цей страх міг закріпитися випадково, спонтанно, коли маленька, ще несформована особистість зустрілася віч-на-віч із темрявою.

Важливим аспектом повісті в світлі психологізму є апеляція до жанрової модальності психотерапевтичної казки, що передбачає момент катарсичного вивільнення накопичених негативних емоцій: персонаж цієї книги, долаючи ряд випробувань, кожне із яких підсилює емоційний фон сприйняття читача, повертається в пункт «психологічної стабільності» – відчуття безпеки й затишку. У такий спосіб авторка реалізує мету свого твору – психологічної підтримки.

Отже, повість І. Карпи «Луї та його монстри» є цікавим зразком психотерапевтичної прози для дітей дошкільного і раннього шкільного віку, а також цікавим синтетичним жанром у контексті вивчення особливостей прози для дітей і про дітей. Такі тексти дають додатковий матеріал для вивчення психології дітей, а особливо феномену виникнення страхів, їхнього розвитку, впливу на майбутнє і шляхи подолання. Такі твори допомагають дитині пізнати себе, усвідомити свої фобії та перебороти їх, стаючи хоробрішими.

Література

1.    Карпа І.. Луї та його монстри. Київ : Люта справа, 2017. 48 с.

2.    Чорнобривець І. Дитячі страхи: причини виникнення та шляхи їх подолання. 24 сім'я. URL: https://simya.24tv.ua/dityachi-strahi-prichini-viniknennya-shlyahi-yih-podolannya_n1715803 (дата звернення: 17.02.2024).

3.    Юрчак Т. Особливості дитячих страхів у дошкільному віці. Магістерський науковий вісник. 2018. № 29. С. 226, 75-78 с.