Квітка Анастасія СТЕРЕОСКОПІЧНІСТЬ ОБРАЗУ МАРУСІ ЧУРАЙ В ОДНОЙМЕННОМУ РОМАНІ ЛІНИ КОСТЕНКО КРІЗЬ ПРИЗМУ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

 

Квітка А. М.,
магістрантка І курсу,

Миколаївський національний університет ім. В. О. Сухомлинського

Наук. кер.: Гурдуз А. І., к. філол. н., доцент

 

СТЕРЕОСКОПІЧНІСТЬ ОБРАЗУ МАРУСІ ЧУРАЙ
В ОДНОЙМЕННОМУ РОМАНІ ЛІНИ КОСТЕНКО КРІЗЬ ПРИЗМУ ФОРМУВАННЯ ІНТЕРПРЕТАЦІЙНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ

 

Навчання, орієнтоване головним чином на запам’ятовування і збереження матеріалу, вже лише частково може задовольняти вимоги до сучасної освіти. Нині постає проблема формування таких якостей мислення, які б дозволили учневі загальноосвітньої школи самостійно засвоювати постійний потік нової інформації. Тому потрібні нові методи та підходи у навчанні, які дадуть змогу сформувати в учнів ключові компетентності. Чи не центральною при цьому стає інтерпретаційна компетентність, оптимальним практичним майданчиком для розвитку котрої є навчальний курс літератури. Специфічним в останньому є те, що художній корпус формується вже як на засадах інтерпретації, тому впродовж навчального процесу виникає ефект подвійного кола, яким, безумовно, не можна нехтувати досвідченому методисту.

Оптимальним для розвитку навичок та творчих здібностей, пов’язаних з інтерпретаційною компетентністю, є художній масив із покладеним у його основу міфологічним і легендарно-історичним матеріалом, переосмисленим митцями з тих чи інших позицій. Розгляд таких текстів на відповідному хронікальному тлі, а також – у зв’язку зі спорідненими творами, зокрема зарубіжними, є продуктивним у означеній сфері і цікавим для учнівської авдиторії. Складність трансформації такої традиційної структури може визначати ступінь творчого напруження школярів, тому логічним є те, що кращим матеріалом для формування комплексу інтерпретаційної компетентності є тексти новітньої літератури, арсеналу ХХІ ст. Синтетичність їх художньої природи, акцентування парадоксів у житті показаних історичних чи/і легендарних персон тощо надзвичайно актуалізує аналітику читача, зокрема учня. Постать Марусі Чурай як легендарної піснетворки українського народу у потрактуванні Ліни Костенко в однойменному романі задовольняє означеним вище критеріям і є яскравим зразком для вироблення й удосконалення інтерпретаційної компетентності учнів загальноосвітніх навчальних закладів, однак у спеціальній літературі такий підхід до твору поетеси не висвітлений. Досконало і комплексно сам роман у віршах також не досліджений – у першу чергу, як етапний в еволюції художньої галереї Чураївни, тому уточнення основних принципів побудови стереоскопічного образу його головної героїні є також важливим.

Актуальність дослідження формування інтерпретаційної компетентності учнів на основі аналізу стереоскопічного образу Марусі Чурай у романі Ліни Костенко очевидна, такий профіль практичного вивчення органічний критеріям чинних Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, програм з української літератури, рекомендованих Міністерством освіти і науки України підручникам. Крім того, у співвідносному напрямку рухається й експериментальна національна методика літератури (Л. Мірошниченко, Г. Токмань, С. Васюта та ін.), дотична до галузей компаративістики, герменевтики, психоаналізу тощо. Метою пропонованої студії бачимо визначення базових векторів вироблення інтерпретаційної компетентності учнівської авдиторії на основі аналізу стереоскопічного образу Марусі Чурай у романі Л. Костенко.

Складність та оригінальність переосмислення постаті Чураївни у романі у віршах Л. Костенко зумовлені багато в чому сполученням у тексті низки площин інтерпретації історичного образу. Шкільний аналіз твору варто побудувати на послідовному розгляді (з наступним синтезом) висвітлених у тексті інтимної, суспільно-громадської  та історичної ліній, що розкривають образ героїні. Крім того, необхідно зважити на вектор культурологічної міфологізації (А. Нямцу) постаті легендарної піснетворки, і це буде у процесі шкільного вивчення вже екстралітературний фактор, аспектно заявлений у романі. Останнє положення вводить твір Л. Костенко у широке коло інтерпретацій Сави Чалого, Богдана Хмельницького, Конрада Валленрода й інших історичних постатей, неоднозначність котрих становить методичну проблему і водночас виділяє їх серед художніх галерей переосмислюваних у різний час персон (Івана Сірка, Івана Іскри, Івана Богуна й ін.). Важливо зауважити також поєднання в «Марусі Чурай» трансформаційних полів образу головної героїні та інших помітних у тексті історичних осіб – Б. Хмельницького й І. Іскри, що також накладає на постаь Чураївни особливу семантичну печать, адже підключені в такий спосіб інструменти опосередкованої характеристики піснярки. Вдале психологічне розкриття Ліною Костенко образу коханого Марусею Гриця додає основній інтризі роману гостроти та у поєднанні з точками зору інших персонажів формує у творі ситуацію «рівноцінних правд», коли однозначне трактування й вирішення конфлікту неможливе.

Переконані, що вивчення роману у віршах «Маруся Чурай» Л. Костенко в оптиці формування інтерпретаційної компетентності школярів здатне значно підвищити продуктивність учнівського осягнення цього твору і сприяти так необхідному сьогодні виробленню комплексу навчальних компетенцій молодшого покоління. Основні положення нашої розвідки можуть бути розширені і покладені в основу комплексного дослідження означеної проблеми.