Соболь Ігор ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДАННЯ Г. ПАГУТЯК «ПОТРАПИТИ В САД»

 

Соболь І. В.

студент 2 курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Ніколаєнко В. М., к. філол. н., доцент

ЖАНРОВІ ОСОБЛИВОСТІ ОПОВІДАННЯ

Г. ПАГУТЯК «ПОТРАПИТИ В САД» 

У сучасній українській літературі твір Галини Пагутяк «Потрапити в сад» вирізняється низкою особливостей, насамперед своєю жанровою специфікою, що й стало предметом нашого дослідницького інтересу (оповідання з обрамленням), побудовою хронотопу, насущністю проблематики.

Творчість Г. Пагутяк вирізняється в сучасному літературному процесі певною містичністю, фантастичністю, навіть химерністю, а саму авторку критики називають – таємничою. Серед дослідників творчості письменниці слід виділити роботи І. Білої, Н. Букіної, Т. Гребенюк, М. Кірячок. Критики зазначають, що твори Г. Пагутяк хоч і позначені фантастистічністю, але водночас є вкрай реалістичним завдяки майстерному відтворенню письменницею внутрішнього світу своїх героїв.

За визначенням, яке подається у літературознавчому словнику-довіднику, оповідання – це «невеликий за розміром епічний жанр художньої літератури, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного персонажа» [2, с. 522]. Найбільш традиційні риси естетичної вибірковості оповідання тяжіють до зображення, в основу якого покладений певний випадок із життя або яка-небудь акцентована особливість людського характеру.

Одноподійність вважається головною ознакою жанру оповідання, ця риса суттєво визначає жанрову суть оповідання, зумовлює специфіку його ідейно-тематичного змісту (це одна проблема, одне почуття душевного настрою героя тощо) та сюжетної побудови (для оповідання здебілього характерна одна сюжетна конфліктна ситуація, домінування сюжетного начала над фабульним, тобто переважний інтерес не до самої події, як такої, а до способу її художнього зображення) [див. 3].

На нашу думку, усі ці риси властиві й творові Г. Пагутяк «Потрапити в сад». Відповідно до особливостей жанрової специфіки оповідання у творові «Потрапити в сад» один головний герой – Грицько, решта лише згадуються: батько-інвалід, «який із сином ходять по електричках та заробляють грою на гармошці» [1]; мама, що «.. не знесла … ганьби й умерла» [1], сестра Нуська, у котрої головний герой міг би жити в теплій хаті, та ж ні «посеред зими вирве ним … і шукай вітру в полі» [1]. А ще хворий швець Микольцьо, якому намагається допомогти Грицько, та п’яниця Степан. Усі згадані персонажі в житті Грицька залишаються, на жаль, недовго. Реципієнт знайомиться лише з головним героєм, його думками, переживаннями.

Попри те, що інколи напруга твору майже новелістична, усе ж схиляємося до думки, що «Потрапити в сад» оповідання. Оскільки розповідь твору переважно докладна, важливу роль відведено вчинку, а розвиток дії  серед характерних рис цього твору. У аналізованому творі маємо й пряму авторську оцінку дій персонажів і умов, що визначають розвиток описуваних подій («Грицько, дарма що волочився, дбав, щоб на ньому все було чисте…Грицько казав: «Цілую руку» кожному, навіть дитині…») [1]

Сюжетно-композиційна структура твору хронікальна, хоча твір і має художнє обрамлення, в якому постає символічний образ саду, куди мріє герой: «увійде, ляже в сплутану духмяну траву, притулиться щокою до землі-матінки, буде плакати й питати: «У кого я такий вдався – нещасний та волоцюга?» [1], Це прагнення відчиняє читачеві двері до світу героя, його переживань, які є результатом його нужденного життя. 

У оповіданні письменницею порушена тема правди життя про світ знедолених людей – жебраків, безпритульних, інвалідів. «Потрапити в сад» актуалізує дискусію в сучасному світі, зокрема науковому і етичному трактуванні, навколо поняття «душа». Саме воно підштовхує до осмислення та переосмислення уявлення про життя і бачення світу безпритульними, знедоленими людьми.

Жанрова своєрідність та часопросторова організація твору зумовлюють наявність у ньому специфічних мотивів. Мотив пам’яті тісно поєднаний з мотивом долі, адже весь час у свідомості головного героя Грицька зринають картини з дитинства: повернувся з війни скаліченим інвалідом батько, сам хлопчина хворіє на епілепсію, бо «німець жартома стрельнув над вухом, хотів злякати. Відтоді й напала на нього падуча» [1]. Авторка уникає великої кількості образотворчих засобів, навпаки їх дуже мало: ніби не хоче відволікати строкатими яскравими картинами увагу читача від того болю, який панує в душі героя. Письменниця лише раз згадує про переживання героя над своєю долею: «Грицько спробував перенести ту історію на папір, бо дуже вона була жалісна, але не дав йому Бог таланту, як Сковороді. Тільки коли грав, то перед очима ставав його тато-каліка – у латаній ватянці, похмільний, неголений, з голубими ясними очима» [1].

Отже, твір Г. Пагутяк «Потрапити в сад» має усі вище зазначені ознаки оповідання: одноподійність, однопроблемність, один головний герой, неквапливість оповіді, хронікальна сюжетно-композиційна організація тощо. До особливостей твору відносимо художнє обрамлення й почасти майже новелістичну напругу.

Література

1. Пагутяк Г. «Потрапити в сад». URL: https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=3529

2. Літературознавчий словник-довідник / Р. Т. Гром’як, Ю. І. Ковалів та ін. Київ : ВЦ «Академія», 1997. 752 с. 

3. Які ознаки оповідання. URL: https://znanija.com/task/30375057