Дімітрова Єлизавета ХУДОЖНЯ КОНЦЕПЦІЯ ОБРАЗУ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ В РОМАНІ О. САЛІПИ «ОЛЯ»

 

Дімітрова Є. П.
студентка 3 курсу
Запорізький національний університет

Наук. кер.: Горбач Н. В., к. філол. н., доцент

 

ХУДОЖНЯ КОНЦЕПЦІЯ ОБРАЗУ О. КОБИЛЯНСЬКОЇ

В РОМАНІ О. САЛІПИ «ОЛЯ»

 

          Літературний процес в Україні ХХІ століття відзначається розмаїттям жанрів і багатоголоссям. Для цього періоду характерним є пожвавлення інтересу до художньо-біографічних творів, одним із яких став роман О. Саліпи «Оля». Головною героїнею твору постає видатна українська письменниця Ольга Кобилянська. Її постать донині викликає неабиякий інтерес дослідників і письменників, котрі активно інтерпретують як життєвий, так і творчий шлях письменниці. Цим і зумовлена актуальність запропонованої теми.

          Мета роботи – дослідити художнє переосмислення постаті О. Кобилянської авторкою роману, з’ясувати відмінність осмислення образу письменниці в романі О. Саліпи «Оля» від традиційного художньо-біографічного канону в творах про О. Кобилянську.

          Спершу слід зазначити, що серед основних параметрів художньо-біографічної прози основними є художнє відтворення життєвого шляху реальної історичної постаті. У процесі написання такого твору автор спирається на аутентичні документи і факти, а також застосування художнього уявлення та фантазії із поглибленим осмисленням внутрішнього світу головного героя [див.: 2, с. 6].

Роман розпочинається подіями, що мали місце в Чернівцях 1941 року: так авторка відкриває першу грань образу Ольги Юліанівни, старої жінки, про яку піклується прийомна донька Галя. Щоб дізнатися більше про письменницю для написання наукової роботи, до неї приходить молода студентка – допитлива, проте сором’язлива дівчина-тезка Оля. Сама Кобилянська постає перед читачем спокійною, мудрою жінкою. Проте, коли в розмові дівчина торкається делікатної теми, занадто особистої для Ольги Юліанівни – її кохання до Осипа Маковея, та досить грубо відповідає: «От дурна, і  як тільки таких в  університеті тримають. Я хто? Письменниця. Письменниці – пишуть. Не вір листам. За листами ховають справжнє… Розумієш, ті, хто живуть письмом, рідко люблять сей світ таким, як він є. Нам щось надумати – не гріх. А любов – і поготів. Бо як то – без любові? А щоденники і листи – то найбільша брехня у світі» [1, с. 5].

У наступній частині авторка ретроспективно переносить читача у дитячі роки Ольги Кобилянської. Вона яскраво та динамічно змальовує характер Олі як моторної, сміливої, досить нестриманої дівчини, яка із завзяттям бралася за науку, жадала розвиватися, чим і відрізнялася від звичайних дівчат: «…ще змалку від її ідей у нормальних людей округлювались очі» [1, с. 7]. Але не менш важливим є почуття сорому, яке супроводжувало Олю постійно, оскільки на той час її інтереси були неприйнятими для жінок, через що її часто вважали невихованою: «Сором – ось вічний супутник її нестриманості» [1, с. 10].

Поступово Ольга дорослішає і з нестриманої дівчинки перетворюється на сильну, рішучу, вольову жінку, на що авторка вказує за допомогою дрібних деталей: постійно акцентує увагу на незручній сукні, яка дратувала Олю ще з дитинства, або її рухах, які часто описуються прислівником «по-чоловічому». Саме такою ми уявляємо Ольгу Кобилянську ще зі шкільних років: незалежна й цілеспрямована жінка, інтелектуалка, емансипантка, досить прямолінійна і смілива. Такою Ольга постає і під час першої зустрічі з Осипом Маковеєм, що став фатальною постаттю в її житті: «Кобилянська була сильною. Навіть зовсім не жіноче рукостискання давало зрозуміти, хто з них головний» [1, с. 33]. 

Згодом між Ольгою та Осипом зав’язується спілкування, проте для Кобилянської воно переростає в палке кохання. Осип Маковей безумовно захоплюється талантом письменниці, але не відчуває до неї пристрасті, а тому в романі читач має змогу спостерігати за душевними стражданнями молодої жінки, яка з одного боку бореться за гендерну рівність, але при цьому стає заручницею своїх же принципів, жадаючи простого «жіночого щастя».

Поступово перед читачем розкривається зовсім інший бік образу Ольги Кобилянської: кохання перетворює її на лагідну, ніжну, покірну жінку, яка сліпо вірить у спільне з Маковеєм майбутнє. Заради цього вона ладна зрадити своїм принципам, повністю підкоритися чоловікові й проміняти успішне майбутнє на життя звичайної дружини, як у свою чергу зробила Ольжина мати. Стосунки з Маковеєм починають розвиватися, вони навіть живуть під одним дахом: вона готує для нього, пере його речі, купує нові сорочки, але Осип наче не помічає цього. Тепер перед читачем зовсім інша Ольга – хоч і закохана, мрійлива, проте нещасна, слабка, вразлива: кохання до Маковея стало стражданням її життя. Узявши за основу реальні події життя Ольги Кобилянської, авторка роману переконливо передала її глибокий душевний біль, переживання й розчарування, представивши читачу свою інтерпретацію шляху становлення «гірської орлиці» не лише як письменниці, але і як жінки, що хотіла бути коханою.

Такою ж за характером Ольгу Кобилянську описує й письменниця Валерія Врублевська у біографічному романі «Шарітка з Рунгу». У ньому  присутні емоційні досвіди та внутрішні переживання, які відображають шлях буковинської письменниці до літературного успіху, розвиток і формування її уявлень про літературу в цілому [див.: 4].

Постать О. Кобилянської і досі привертає неабиякий інтерес літературних критиків, дослідників, читачів. Її творчість надихає, її ідеї є актуальними в сучасному світі, а тому є цінним здобутком української літератури. Не лише літературні твори, але й листи, щоденники, спогади дають змогу побачити письменницю різною. Послуговуючись цими джерелами, О. Саліпа в романі «Оля» презентувала читачам власну інтерпретацію життєвого й творчого шляху письменниці як героїні літературного твору, письменниці, закоханої жінки [див.: 3, с. 131], показавши її не тільки стриманою інтелектуалкою, що рішуче боролася за права жінок у чоловічому суспільстві, але й ніжною, люблячою жінкою, яка страждала від нерозділеного кохання. Усі ці складнощі й переживання робили її ще сильнішою і мудрішою, що впливало на її творчість, яка вивела українську літературу на світовий рівень.

 

 

Література

1.    Саліпа О. Оля. Харків : Фоліо, 2020. 218 с.

2.    Черкашина Т. Наративні особливості художньо-біографічної прози: автор і читач : дисертація. Тернопіль, 2007. 21 с.

3.    Мажара Н., Касаджи С., Мамчур Є. Літературна візія постаті Ольги Кобилянської в романі О. Саліпи «Оля». 2022. С. 131–136.

4.    Храпак Т. Постать Ольги Кобилянської в художній літературі ХХІ століття : дипломна робота. Хмельницький, 2022. 87 с.