Литвин Вікторія ПОДІЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ОПОВІДАННЯ К. БАБКІНОЇ “КОРОБКА З ҐУДЗИКАМИ”

 

Литвин В. В.

студентка 2-го курсу

Запорізький національний університет

Наук. кер.: Ніколаєнко В. М. к. філол. н., доцент

 

ПОДІЄВА ОРГАНІЗАЦІЯ ОПОВІДАННЯ К. БАБКІНОЇ
“КОРОБКА З ҐУДЗИКАМИ” 

 

Подія є невід’ємним простим компонентом будь-якого художнього твору. Вона завжди привертала увагу літературознавців, бо є частиною одразу двох елементів: сюжету та фабули. Оповідання Катерини Бабкіної з циклу “Щасливі голі люди” може стати чудовим прикладом для розгляду цих компонентів через доволі насичений перебіг подій.

Отже, актуальність нашого дослідження полягає в аналізі події в рамках сюжету та фабули в оповіданні К. Бабкіної “Коробка з ґудзиками”.

Мета дослідження – дослідити особливості подієвої організації оповідання “Коробка з ґудзиками”. Реалізація поставленої мети передбачає розуміння квінтесенції понять подія, сюжет та фабула та з’ясування, як саме проявляються у творі ці літературні компоненти.

Подієвий рівень твору є важливим через те, що саме подія чи їх сукупність формують весь виклад думок. Події поділяються на кілька видів. У рамках нашого дослідження для всебічного розуміння інших понять доцільніше розглянути саме фабульні та сюжетні події. Фабульні події є частиною сюжетних і означають “основні вчинки та дії персонажів, що можуть бути сприйняті як лінійне розпросторення в часі руху текстуального матеріалу” [3, с. 140].

Окресливши поняття події, варто на зупинитися вужчих термінах, компонентами яких і є події. Фабула є елементом змістової організації літературно-художнього твору. Часто це поняття ототожнюють із сюжетом, що є помилкою, бо фабула – це “подієва основа змісту, перебіг основних подій, що розгортає конфліктне положення, окреслене темою твору, і виступає в ньому як предмет розповіді, який сприймається читачем у вигляді більш-менш цілісної картини або фрагментів життя певних осіб” [2, с. 130]. Таким чином, фабула розповідає про якісь події, котрі утворюють життєподібну реальність, яка для персонажів твору є життєвою [див. 2, с. 130]. Натомість сюжетом, котрий є компонентом внутрішньої форми художнього твору, “називають перебіг дії та послідовність її розвитку, що служить у творі формою розгортання й конкретизації його фабули” [2, с. 160]. Отже, йдеться про взаємозв’язок фабули й сюжету, на чому наголошували О. Галич, А. Ткаченко, Н. Ференц та ін.

Якщо сюжет розгортає та конкретизує фабулу, то доцільніше почати досліджувати саме цей компонент. К. Бабкіна написала оповідання, події якого мають причинно-наслідковий зв’язок. Ненавмисне знищення коробки з ґудзиками призводить до розриву дружби двох головних героїнь: Аньки та Наташі. Після цього Анька, залишившись без друзів, потрапляє до поганої компанії, котра спонукла її займатися незаконними діями. Згодом учасники так званої “мафії” б’ють та ґвалтують 14-річну Аньку. Пригнічення особистості змусило протагоністку твору шукати вихід, і після того, як звернулася по допомогу до директорки школи, вона потрапляє до Ізраїля, де починає нове життя: “Анька закінчила курси з івриту і школу. В 17 їй треба було зробити собі документи – у неї не було жодних, крім якогось дитячого свідоцтва і нечитабельної паперової посвідки – і вона вирішила, щоби двічі не вставати, взяти собі нормальне ім’я та прізвище, <…> міняючи своє свідоцтво і посвідку на обіцянку скорого ізраїльського паспорта” [1]. Позитивні зміни в її житті остаточно закріплюються з новим ім’ям – Ясмін Ґрінштейн.

Оскільки події обертаються навколо коробки з ґудзиками, знищення якої призвело до трагічних наслідків, та розповіді Аньки про її долю, тож робимо висновок, що тип сюжету – концентричний, тобто той тип, “в якому події з’єднані причинно-наслідковими зв’язками” [2, с. 166].

Ситуація з визначенням функції сюжету більш заплутана. Справа в тому, що сюжет оповідання К. Бабкіної “Коробка з ґудзиками” виконує характерологічну функцію з певними ознаками перипетійної. Характерологічна функція “пов’язана з такою формою компонування та зв’язування подій, яка цілком або переважно підпорядковується меті розкриття сутності людських характерів, типів, до яких привернута основна увага читача у творі” [2, с. 165]. Як правило, подієвість твору в межах цієї функції розгортається доволі повільно, що не властиво об’єкту нашого дослідження. Саме за ознакою швидкості перебігу подій сюжет має відголоски перипетійної функції, бо вона “акцентує увагу читача переважно на самому перебігу подій, на несподіваних і швидких її змінах, на тісній причинно-наслідковій їх залежності” [2, с. 164–165]. Тож зміна Аньки, як особистості, котра спричинена тяжкими життєвими обставинами, є ознакою характерологічної функції, а швидкість подій, котрі її трансформували – перипетійної.

На основі викладеного вище матеріалу, можна визначити фабулу оповідання. Розкриття впливу соціального середовища на людину через цілком життєві, хоч і страшні, обставини спонукає нас зазначити, що вид фабули – епічний. О. Галич звертав увагу, що цим типом “можна назвати ту розгорнуту й конкретизовану подієву лінію твору, яка постає в ньому у формі об’єктивно даної картини (історії) життя, тобто життєподібної реальності героїв твору, про життя яких у ньому розповідається [2, с. 131].

Отже, оповідання “Коробка з ґудзиками” є цікавим не тільки змістовно, а й як поле для літературознавчого аналізу. Подієва організація твору захоплює, утворюючи доволі складний, у плані функцій, сюжет та реалістичну фабулу. Сюжет твору має характерологічну функцію, через розкриття сутності протагоністки твору. При тому, існують відголоски перепетійної, котрі обумовлені швидкоплинністю подій.

Література

1.    Бабкіна К. Щасливі голі люди : цикл оповідань. Чернівці : Видавництво 21, 2016. 80 с.

2.      Галич О. Теорія літератури : підруч. Київ : Либідь, 2001. 488 с.

3.      Лисенко Н. В., Лапушкіна Н. П. Подія як одиниця ідейного рівня літературного твору. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія : Філологія. Соціальні комунікації. 2020. № 4. Ч. 3. С. 139–140.